Битва авіаносців: “Німіц” проти російського “Шторму”

Битва авианосцев: "Нимиц" против российского "Шторма"

Росія у найближчому майбутньому візьметься у будівництві нового авіаносця. Про це 25 лютого заявив начальник Інституту кораблебудування та озброєння військово-навчально-наукового центру ВМФ Микола Максимов в інтерв’ю на телеканалі «Зірка».

«Передбачено будівництво авіаносного комплексу, який буде включати в себе власне авіаносець, авіакрило і систему базування», — сказав представник військового відомства.

Як уточнив начальник відділення перспективного планування кораблів військово-навчально-наукового центру ВМФ Володимир Пепеляєв, новий авіаносець буде обладнаний трампліном для зльоту і розгінним пристроєм, що дозволить значно збільшити злітна вага авіації на кораблі. Що стосується літаків, на авіаносці зможе базуватися морська версія винищувача п’ятого покоління Су-57.

Нагадаємо: про плани доповнити складу ВМФ авіаносцем стало відомо у квітні 2017 року. Тоді головнокомандувач ВМФ Росії Володимир Корольов заявив, що робота над розширенням авіаносного флоту Росії ведеться, і «завдання буде вирішено».

«Є регіони, в яких ми можемо мати свої національні інтереси. І, звичайно ж, авіаносець — це та підтримка, яка показує, що держава готова прийти на допомогу, готове сприяти в боротьбі з терористами, загальносвітовими викликами та загрозами», — сказав головком. Він зазначив, що похід авіаносного крейсера «Адмірал Кузнєцов» у Середземне море підтвердив здатність ВМФ захищати інтереси Росії на дальніх рубежах.

У червні 2017-го заступника міністра оборони Юрій Борисов уточнив, що закінчити розробку проекту і підписати контракт планується до 2025 року.

Пояснимо, що мова йде про важкому авіаносці проекту 23000Э «Шторм» водотоннажністю 100 тис. тонн, здатного нести авіагрупи з 80-90 літальних апаратів. Довжина корабля — 330 м, ширина — 40 м, осадка — 11 м, швидкість до 30 вузлів. За заявленим характеристикам він порівняємо з американським авіаносцем «Німіц». Як повідомляли в Крыловском державному науковому центрі в 2015 році в ході презентації проекту, корабель зможе виконувати завдання в далекій океанській зоні, наносити удари по цілях противника за допомогою власного озброєння і літаків авіагрупи, а також забезпечувати протиповітряну оборону.

Експерти вже тоді відзначали, що такий корабель обійдеться казні в сотні мільярдів рублів. І що поки армія не може собі цього дозволити, оскільки вирішується головне завдання — домогтися, щоб до 2020 року 70% озброєння Росії було новим.

З’явиться тепер новий авіаносець у складі ВМФ, чи потрібен він Росії?

— Споруда «Шторму» можлива тільки у віддаленій перспективі, — вважає президент Академії геополітичних проблем, доктор військових наук, капітан 1 рангу Костянтин Сівков. — Головна проблема в тому, що авіаносний комплекс дійсно доріг — для його будівництва необхідно відновити ряд галузей промисловості, які були знищені в 1990-і роки.

Поки Росії, на мій погляд, не до авіаносця. Ілюстрацією цього служить рішення про припинення робіт по створенню нового бойового залізничного ракетного комплексу (БЖРК) «Баргузин» — про це в грудні 2017 року повідомила «Російська газета».

Нагадаю, радянський БЖРК з ракетою «Молодець» був знятий з озброєння в 2005 році згідно з положеннями договору СНО-2. Однак СНО-3 не забороняє створення нових ракетних комплексів, і «Баргузин» планувалося розробити ще до 2018 року. Очікувалося, що новий БЖРК буде значно перевершувати радянського попередника по точності, дальності польоту ракет і іншим характеристикам. Такий «ядерний поїзд», зауважу, що забезпечує виняткову стійкість стратегічних сил РФ.

Але, як бачимо, не склалося. За інформацією «РГ», припинення розробки «Баргузинов» могло бути пов’язано з проблемами фінансування. Що вже говорити про авианесущем комплексі, який стоїть на порядок дорожче?!

«СП»: — Чому в СРСР, який мав необхідною базою, «класичні» авіаносці не будувалися — тільки важкі авіанесучі крейсери?

— У 1970-ті роки в СРСР розглядалося питання будівництва серії авіаносців за проектом 1160 — з ядерною енергетичною установкою і літаками катапультового зльоту Су-27 До на борту. Вважалося, що до 1986 році Союз міг побудувати три таких корабля. Їх завданням могло стати стримування розгортання ударних авіаносних груп головного противника — США.

Але до реалізації не дійшло — ідею блокував Дмитро Устинов, тодішній секретар ЦК КПРС з оборонних питань. Він якраз вважав, що гібрид крейсери й авіаносці виглядає більш перспективним.

На мій погляд, так сталося тому, що Устинов не був професійним військовим, і не до кінця розбирався в питанні застосування Збройних сил.

«СП»: — Уявімо, що у Росії була б авианесущая група. Що б це змінило?

— Почнемо з того, що Росії вже є авианесущая група, на чолі з важким авіаносним крейсером «Адмірал Кузнєцов». Але треба розуміти: кораблю близько 30 років, і його останній похід до берегів Сирії супроводжувався кількома аваріями. Вже на місці сталися дві аварії з винищувачами. Спочатку з-за якоїсь технічної несправності під час заходу на посадку в море впав Міг-29К. Потім із-за обриву троса за палубу викотився Су-33. В цілому витрати на обслуговування крейсера в Сирійській Арабській Республіці, за експертними оцінками, склали близько 10 млрд. рублів.

Зараз «Кузнєцов» на ремонті. Як заявляють в Об’єднаної суднобудівної корпорації, він триватиме до 2020 року. Капремонту потребує машинна встановлення, модернізації — системи озброєння, навігаційного обладнання, комплекси зв’язку.

А якби у нас авіаносець «Шторм» — не було б проблем в Сирії, де невелика авіагрупа ВКС з 35-40 машин, працюючи в шаленому темпі, була змушена вирішувати завдання цілої дивізії. Ми б могли, при наявності сучасної ударної угруповання, захистити Лівію. Плюс могли б забезпечити прикриття Венесуелі, а натомість отримати економічні преференції і шанси розмістити там свою військово-морську базу.

Авіаносці, я вважаю, дійсно потрібні Росії. Але для їх будівництва потрібні політична воля і сильна економіка. Нічого подібного я поки не бачу.

— Я не бачу сенсу в будівництві нового авіаносця, — заперечує полковник запасу, член Експертної ради колегії Військово-промислової комісії РФ Віктор Мураховський. — Одна-єдина авіаносна ударна група, на мій погляд, здатна виконувати завдання демонстрації прапора в мирний час, і бути символом морської могутності — не більш того. Якщо ж говорити про протистояння на морі з США, відразу виникає безліч питань.

Я взагалі не вважаю, що нам має сенс змагатися в цій області з американцями. США, нагадаю, вже сьогодні мають 11 авіаносними ударними угрупованнями. Симетричні відповіді у подібних ситуаціях, як правило, не приносять результатів.

«СП»: — чи Буде побудований «Шторм»?

— Я в цьому дуже сумніваюся. У чинній держпрограмі озброєнь коштів на будівництво такого корабля не передбачено. Можливо, будуть вестися роботи за окремими напрямками — тим же електромагнітним катапультам, комплексам корабельної авіації. Але, повторюся, перспектив для побудови такого корабля я не бачу, і не думаю, що його закладка на верфі відбудеться.

У нас на флоті, чесно кажучи, і без авіаносця проблем вистачає. Є, як кажуть, на що витратити гроші. І головним напрямом, я вважаю, має стати розвиток військового кораблебудування в цілому, а не реалізація окремих престижних проектів.

Зрозуміло, чому авіаносці будують американці. Головне завдання США — підтримка так званих oversee operations, «заморських операцій». У преамбулі до військового бюджету США прямо говориться, що одна з ключових цілей — якраз будівництво ВМС.

Але якщо Росія не збирається проводити масштабні заморські операції — неминуче виникає питання: навіщо нам авіаносні ударні групи? Відповідь на нього, я вважаю, очевидний.