Лондон: В Росії залишилося 20 років до розгрому

Лондон: У России осталось 20 лет до разгрома

Британський журнал The Economist в розділі «наступна війна» опублікував 16-сторінкову доповідь про те, як нові західні технології в найближчому майбутньому зроблять армію Росії і Китаю легкою здобиччю Пентагону. Звичайно, це не означає автоматичного початку третьої світової війни, щоправда, якщо Москва і Пекін не є самогубцями.

Зазначимо, що доповідь з’явився трохи раніше послання Володимира Путіна Федеральним Зборам РФ у Великому Манежі 1 березня 2018 року. Втім, коли на Заході пройшов перший шок від нових «російських ракет», Вашингтон відповів Москві: все одно ми сильніші. Більш того, в Америці і в Європі стали з’являтися експертні оцінки за Станіславським: «не віримо».

Словом, версія «наступної війни», наведена The Economist, як і раніше актуальна для англосаксів. Ними, перш за все, наголошується, що не за горами поява в США високоефективного ПРО, яке зведе нанівець будь-яку ядерну зброю Росії, в тому числі і на крилатих носіях. За терміном мова йде про якісь 10-15-20 роках. Правда, для цього доведеться врахувати нові реалії і зробити спеціальні кроки, про які буде сказано у висновках.

Особливо радіють англійці перспективній розробці мікро-дронов розміром з комаха, які будуть винищувати все живе в будівлях. Мовляв, потрібно тільки дати команду, і через пару годин залишиться лише зібрати трупи захисників. Брудну роботу на себе візьмуть роботи-вбивці, а солдатам західних військ навіть не доведеться вступати у вогневий контакт з бійцями противника. Тобто, нарешті, вирішиться проблема так званих «міських воєн».

The Economist нагадує своїм читачам, що РФ і КНР заперечують роль США як світового жандарма. Журнал попереджає: якщо такого жандарма не буде, то настане міжнародне беззаконня, типу «зґвалтування України», яке відбулося навесні 2014 року.

Або взяти Піднебесну. Пекін намагається встановити контроль у Південно-Китайському морі, обурюються британці, ніби мова йде, як мінімум, про Південно-Американському затоці в безпосередній близькості від Сан-Франциско. Інакше кажучи, росіяни та китайці — «злісні світові хулігани».

The Economist пише, що, незважаючи на те, що з 1945 року США за фактом не виграли жодної війни, тим не менш, у Америки зовсім скоро з’являться воістину «фалічних масштабів» інноваційні системи знищення. Тут під «фалічним масштабом», мабуть, треба розуміти політичну і військову де-дисфункцію, тобто набуття безперечною сили після відчайдушного безсилля.

Якщо перевести англійських прогнозистів на життєвий мову, то вимальовується цікава картина: за запотиличник однокласнику в шкільній роздягальні дядько Сем буде готовий прострелити голову кривдника. А ще «шериф» силою поверне чоловіка-п’яницю його законну дружину, яка втекла до коханця. Бо порушується статус-кво, а також суверенітет рогоносця. Словом, якби мирний і добровільний відхід російської Криму від бандерівського «гуляй-поле» до Росії, скажімо, в році десь так в 2040-му, США не залишили б каменя на камені від РФ. У всякому разі, такий висновок напрошується з доповіді.

Ну а поки перед Вашингтоном стоять інші актуальні завдання — це, в першу чергу, винищення північнокорейської «нації ізгоїв», навіть якщо артилерія Кім Чен Ина здатна випустити по Сеулу 10 000 снарядів у хвилину. Незважаючи на низьку впевненість в успіху такого удару, Пентагон повинен бути готовий виконати наказ свого президента, вважають англійці. На їхню думку, хай краще це станеться сьогодні, ніж завтра США отримають ядерний удар по голові. Щоправда, мимоволі напрошується питання, чого, власне, боятися-то американцям, у яких ось-ось з’явиться диво-ПРО?

Взагалі-то, призабута під час Олімпіади-2018 тема атомних бомб КНДР явно не дає спокою англосаксам, причому, настільки, що вони впевнені в неминучості масштабного удару ВМФ і ВПС США щодо Корейського півострова. Так чи інакше, але ця сторінка, незважаючи на можливі величезні жертви серед мирного населення, буде перегорнуто. Якщо не Трампом, то наступним президентом США, переконаний The Economist .

«Навіть якщо Китай вийде з другої корейської війни „не переможцем“, то все одно відновиться його, і Росії теж, великодержавне суперництво з Заходом, — міркують автори доповіді про „наступній війні“. — Три десятиліття безпрецедентного економічного зростання Китаю настільки посилили збройні сили Піднебесної, що лідери КНР вважають, що настав їхній час. …Керівники (Росії — авт.) готові будь-якою ціною довести, що й вони заслуговують поваги і місця за столом». В той же час англійці вважають, що за цей успіх РФ заплатить виснаженням.

Під «Китаєм — не переможцем» у другій корейській війні, якщо вона не дай бог відбудеться, розуміється здача на поталу свого молодшого брата. За великим рахунком, ввівши санкції проти РФ, США зробила попередження саме КНР. В той же час і Лондон і Вашингтон розуміють, що Пекін буде жорстоко ображений і принижений. Отже, таємне протистояння посиляться, в тому числі і в економічній сфері.

На думку The Economist, це сталося тому, що в кінці 20-го і на початку 21-го століть Америка створила новий світопорядок, в рамках якого будь-яка країна змогла скористатися технологічними благами глобалізму, прав людини, демократією і верховенством міжнародного закону. Не будь цього — не було б і нинішньої другої економіки. Але Китай і Росія зловжили американським довірою. Втім, хоча КНР і РФ набули чинності, тим не менш, уникають прямої конфронтації з Заходом. Бо війну вони, безсумнівно, програють, впевнені британці.

Проблема для Заходу полягає, однак, у тому, що китайці та росіяни навчилися застосовувати м’яку силу в так званій «сірій зоні», тобто трохи нижче рівня ризику бойової конфронтації. З іншого боку, і Америка побоюється асиметричної відповіді в рамках стратегії «анти-доступу», які реалізуються, як в РФ, так і в КНР. Тобто, і Москва і Пекін, кажучи мовою американських стратегів, створюють на своїх кордонах «території заперечення», подолати які війська альянсу не зможуть. Бо в цих районах армії «ревізіоністських держав» володіють незрівнянно більшою вогневою міццю, ніж експедиційні сили НАТО.

Головна думка британців полягає в наступному: «Америка є головним бенефіціаром міжнародної системи. Її м’яка сила терплячою і послідовної дипломатії, використовувана останні тридцять років, повинна бути підкріплена більш сильною армією, щоб змусити Китай і Росію поважати світовий закон». Так, Америка зберігає бойове домінування, але дуже швидко втрачає переваги у військових технологіях, які довгий час вселяли в союзників впевненість і навівали на ворогів страх. Значить, прийшов час знову повернути колишній статус-кво, ну а далі ліберальні ідеї все одно візьмуть вгору.

Зазначимо, що The Economist у своїй доповіді спирається на ідею глобального лібералізму, яка сформувалася з неокантианства. Мовляв, рано чи пізно національні держави взагалі зникнуть, добровільно або примусово підкорившись американським правилам і взявши за основу спілкування англійською мовою. Тобто виникне велика людська федерація зі столицею у Вашингтоні, в якому будуть зосереджені кращі інтелектуали.

Більш того, приховані руху в цьому напрямку йдуть, оскільки світ вже більше 70 років живе без світових воєн, а english майже обов’язково вивчається як у російських, так і в китайських школах, не кажучи про інших країнах. Значить, час працює на США і Британії.

Погано, що цього ідеального світу, на думку британців, підло заважають нехороші китайці та росіяни. Якщо РФ і КНР і в майбутньому будуть перешкоджати руху цивілізації до світлого майбутнього, то західні союзники повинні технологічно об’єднатися, пожертвувавши навіть своїм суверенітетами. Інакше, апокаліптично заявляє The Economist, завтра буде пізно: Москва і Пекін, перетворять на порох Сполучені Штати та її союзників. Значить, у Америки немає іншого виходу, крім як зробити те ж саме зі своїми ворогами.