Ювелір Сергій Цюпко провернув аферу з картинами на кілька мільярдів гривень

Ювелир Сергей Цюпко провернул аферу с картинами на несколько миллиардов гривен

Сергій Цюпко стає в позу і намагається відхреститися від своєї ж афери. При цьому, так просто цього зробити не вийде.

Власник Київського ювелірного заводу Сергій Цюпко вибудував шахрайську схему на образотворчому мистецтві. Схема Цюпко гідна глибокої поваги.

Активи банку «Таврика», який зараз перебуває на стадії ліквідації, виводилися через кредитування під картини, вартість яких була переоцінена в сотні разів. Про це, як передає LB.ua, повідомляється на сайті Фонду гарантування вкладів.

ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва», який був власником колекції, оголосив про своє банкрутство. В рамках процедури банкрутства картини були продані згідно з останньою оцінкою. В рахунок компенсації за видані більш ніж 4 млрд грн кредитів банк «Таврика» отримав суму в 263 рази менше.

Ще одна схема виведення активів з банку була реалізована з допомогою передачі в заставу акцій Київського ювелірного заводу. Оцінка їх вартості не проводилася, замість того щоб підвищити вартість застави, була проведена оцінка Київського ювелірного заводу як бізнесу, хоча в заставу передавалися саме акції підприємства. Позичальниками виступили 14 пов’язаних компаній. Спочатку вони передали в забезпечення по кредитах нерухомість вартістю 1,19 млрд грн. Потім цей заставу замінили на пакет акцій «КЮЗ», який також оцінили в 11,9 млрд грн, що в п’ять разів більше їхньої реальної вартості.

З грудня 2012 року по березень 2013 14 компаній-боржників були оголошені банкрутами. При цьому процесом ліквідації цих компаній займався один суддя, хоча в Україні працює автоматичний розподіл справ між суддями.

У 2015 році постановою суду «КЮЗ» був визнаний банкрутом. Фонд оскаржує це рішення.

Банком «Таврика» та КЮЗом володів бізнесмен Сергій Цюпко, який зараз проживає у Австрії.

Київський ювелірний завод (КЮЗ) до 2013 року був найбільшим виробником ювелірних виробів в країні з річною виручкою понад півмільярда гривень. У 2015 р. підприємство було визнано банкрутом, а днями, як з’ясували ЗМІ, його майно було при загадкових обставинах пущено з молотка в обхід його ключового кредитора — державного Укрексімбанку. Зараз в банку заявляють, що активи Кюзу продані без їх відома. Їх новий власник — ТОВ «Еталон-Консалтинг», за яким 17 та 18 січня 2017 року було зареєстровано право власності на активи, виведені з ювелірного заводу.

Ювелир Сергей Цюпко провернул аферу с картинами на несколько миллиардов гривен

Сергій Цюпко

Це ТОВ було створено в листопаді 2016 року, а його директор і співзасновник — киянин Олександр Бакаєв. До цього він був завідуючим сектором активних операцій та заступником голови спостережної ради банку «Таврика», який до його визнання неплатоспроможним фактично контролював господар Київського ювелірного заводу Сергій Цюпко. За інформацією джерел, засноване Цюпко ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» у свій час навіть заклав у Нацбанку колекцію картин, оцінену в космічну суму 10 млрд. гривень. Однак після введення в банк тимчасової адміністрації з’ясувалося, що цей заставу просто зник, а в минулому році «Музей сучасного образотворчого мистецтва України» був благополучно ліквідовано.

Ювелир Сергей Цюпко провернул аферу с картинами на несколько миллиардов гривен

Цюпко Сергій

До 2012 року бізнес Сергія Цюпка відчував себе цілком привільно. Цюпко контролював 39 ї за розміром активів банк «Таврика», трест «Південзахідтрансбуд» (ПЗТБ), який будував десятки тисяч метрів житла в столиці, і згаданий Київський ювелірний завод. Але Цюпко підвело надмірне захоплення будівельним бізнесом, не витримав випробування кризою.

«Близько 30% кредитного портфеля, або 1,2 млрд гривень, доводилося пов’язані структури», – стверджував адвокат постраждалих вкладників «Таврики» Сергій Крижанівський. Майже вся ця сума була видана компаніям, пов’язаним з будівельним бізнесом Цюпко, за період з 2007 по 2011 рік, під заставу нерухомості. Тому «Південзахідтрансбуд» потягнув за собою на дно банк «Таврика», а за ним подався і КЮЗ.

Цюпко відчайдушно намагався вирвати ювелірний завод з рук кредиторів на чолі з Укрексімбанком, який в ході процедури банкрутства підприємства в 2014 році став головним кредитором Кюзу з вимогами 125 млн грн за неповерненим кредитом, отриманим ювелірним заводом в 2011 році в розмірі 10,5 млн доларів. У листопаді 2016 року ліквідатор в госпсуді домігся права продати майно на відкритих торгах. Укрексімбанк і другий кредитор — Ощадбанк (його вимоги — трохи більше 10 млн грн) — подали апеляції, які були задоволені 10 січня 2017 року. Вони підозрювали, що вартість активів була занижена. Але незважаючи на заборону, а також зупинку ліцензії ліквідатора Кюзу Тараса Тарасенко, майно все ж було продано.

Активи Кюзу перед торгами оцінили в 406 млн гривень (саме такою була загальна сума вимог кредиторів до заводу). Ця оцінка була близька до ринкової. Наприклад, у 2013 році видання Forbes просило двох інвестбанкірів оцінити вартість Кюзу, і вони назвали діапазон в 350-500 млн гривень. Але в середині січня активи (нерухомість, цінні папери, обладнання, ювелірні вироби), як з’ясували ЗМІ, були продані всього трохи більше ніж за 100 млн грн на аукціоні, нібито пройшов у Києві за вже неіснуючою адресою на бульварі Лепсе, 6 (ще восени він був перейменований у бульвар Вацлава Гавела). В Укрексімбанку тепер заявляють, що вартість сировини для виробництва ювелірних виробів була занижена у 2,5 рази, а вартість ювелірних виробів — у 5,5 рази.