Чому основній масі пенсіонерів уготована потреба на схилі років?

Почему основной массе пенсионеров уготована нужда на склоне лет?

В останні роки росіян переконують в необхідності отримання «білої» зарплати, яка, мовляв, тільки й зможе забезпечити гідну старість громадян при виході на пенсію. Причому головна думка полягає в тому, що розмір пенсії й благополучне життя на схилі літ залежить виключно від перерахувань роботодавця. Але, як зазвичай буває в нашій країні, реалії істотно відрізняються від декларацій.

Все було просто й зрозуміло

Всім, кому пощастило працювати на державній службі, отримають високу пенсію: метод розрахунку допомоги по старості для чиновників, виходячи з їх високої зарплати, це дозволяє. А ось простий громадянин, скільки б не заробляв, буде жити на пенсію в кращому разі трохи вище прожиткового мінімуму.

У радянський час величина пенсії та розмір заробітної плати були чітко пов’язані. Для того, щоб нарахувати пенсію при досягненні пенсійного віку, до уваги брався або останній рік роботи або п’ять будь-яких інших років поспіль із загального трудового стажу. Встановлений законом відсоток від середньомісячної зарплати за ці періоди і був розміром пенсії. При наявності необхідного трудового стажу, зрозуміло.

Чимало людей отримувало тоді максимальну пенсію в 120 рублів. А ті, хто мав безперервний стаж 20 років – працював цей період на одному місці або переходив на інше перекладами – отримували 132 рубля – еквівалентних сьогодні 132 тисячам. На ці гроші пенсіонерам з урахуванням існувала в СРСР безкоштовної медицини, невисокою квартплати і дешевого проїзду на громадському транспорті можна було існувати цілком безбідно і ще допомагати дітям.

У 1987 році рада Міністрів СРСР і ВЦРПС почали активну кампанію по впровадженню добровільного страхування додаткової пенсії для працюючих громадян. Розмір додаткової пенсії, яка виплачується страхувальнику, встановлювався від 10 до 50 рублів в місяць в залежності від віку людини і перераховуються щомісяця коштів.

– За чотири роки я встиг перерахувати Госстраху близько 500 рублів, – згадує уфімець Павло Бушмаков. – На ці гроші можна було тоді купити на Центральному ринку 80 кілограмів м’яса.

Все перевернулося після 1991 року, коли розпався Радянський Союз. Кардинально кілька разів змінювалося пенсійне законодавство.

Першим ділом пропали страхові внески. Кілька разів Конституційний і Верховний суди Росії розглядали питання про втрати громадян під час знецінення вкладів і страхових сум, приймаючи рішення на користь накопичувачів.

І кожен раз російський влада ігнорували судові рішення, звинувачуючи у зростанні цін «комуністичне минуле». Правда, вже потім фахівці з’ясували, що кожен другий емісійний рубль в 1992 році був пов’язаний з фальшивими банківськими авізо, але ніяк не з планової радянської економікою. Але це «демократичним» владі було вже не цікаво.

– Через 26 років я отримав 486 рублів як компенсацію втрат за пенсійну страховку, – продовжує пан Бушмаков. – На них я можу тепер придбати тільки два кілограма м’яса на тому ж Центральному ринку. А різницю в 78 кілограмів хтось поклав у свою кишеню. Ось такий жульнический розклад вийшов.

Причому і ці гроші повернули громадянину не відразу, оскільки він відмовився стати клієнтом банку-агента і не став отримувати картку цієї кредитної установи. Нав’язувані послуги обійшлися б уфимцу в 300 рублів – дві третини компенсації. Тому довелося чекати три місяці, поки, нарешті, виділені з бюджету гроші були отримані.

«У вас і так велика пенсія!»

– У 1989 році наказом по міністерству підрозділ по будівництву нафтопроводів, де я працював, і яке розташовувалося в Сургуті, в повному складі відрядили в Ірак, – згадує житель Башкирії Микола Єгоров. – Ніхто на Близький Схід тоді особливо не рвався, оскільки були начувані про складній політичній обстановці і важкому місцевому кліматі, який особливо нелегко переносився після Півночі. Але Батьківщина наказала – і поїхали, працюючи там на совість.

За словами співрозмовника, «коли в 1990 році в Іраку почалася війна, про відряджених відразу забули».

– Пропала зв’язок і вибратися додому ми змогли лише у вересні 91-го за власні гроші з допомогою якихось бандитів, які вночі вивезли нас через іранську кордон, – розповідає він. – Але зуміли зберегти і забрати не тільки всіх людей, але і валізу службової документації з відповідними грифами, яку потім здали людям «з органів».

У 2010 році Микола став оформляти пенсію і тоді несподівано з’ясувалося, що два роки роботи в Іраку виключили з трудового стажу. Мовляв, не вистачило довідки, що він дійсно там працював по розпорядженню держави, а не засмагав під південним сонцем.

– Взагалі-то, в СРСР тоді була стаття в Кримінальному кодексі за дармоїдство, і я в принципі не міг не працювати, – дивується громадянин.

Виявляється, вже в єльцинський час в архівах «раптом» пропали потрібні документи на безліч людей, які працювали за кордоном, а в трудовій книжці Миколи написано тільки «Відряджений в Ірак». Так випали з трудового стажу два самих непростих роки його життя, а новоспечений пенсіонер і тоді, в 2010-му, і зараз вважає, що в московському архіві документи пропали не через недогляд – їх цілеспрямовано знищили.

– «У вас і так велика пенсія, цілих 26 тисяч», – заявив мені двадцятирічний інспектор районного управління ПФР, куди я нещодавно звернувся в черговій спробі знайти справедливість, – обурюється чоловік. – Але, по-перше, не справа цього молодого людини рахувати гроші в чужій кишені, а, по-друге, у мене тільки стажу роботи в районах Крайньої Півночі на будівництві нафтопроводів 36 років, і я ніколи не сидів у теплих кабінетах в м’яких кріслах, як цей хлопець. А правду мені, мабуть, доведеться шукати в судах.

Розрахувати пенсії допоможе штучний інтелект!

З 2015 року в пенсійному законодавстві з’явилося поняття ІПК – індивідуальний пенсійний коефіцієнт. Це сума балів за кожен рік роботи. Зараз необхідно не тільки виробити необхідний стаж, але ще й отримуватиме таку зарплату, щоб сума сплачених внесків була не менше встановленої законом величини.

Перераховується у бали трудовий стаж і в радянський час. Але, правда, якщо його можна підтвердити документально.

Самостійно підрахувати свою пенсію сьогоднішні громадяни не можуть, оскільки алгоритм розрахунку надто складний. Але на сайті ПФР є пенсійний калькулятор, за допомогою якого будь-який охочий може дізнатися майбутній розмір пенсії.

Правда, і тут є одне лукавство – при оформленні пенсії у громадянина можуть запросто викинути який-небудь період роботи: друк змазана, запис не читається тощо.

І навіть якщо у людини, яка має намір вийти на пенсію, все в порядку з документами і в наявності всі потрібні довідки, а сам громадянин отримує пристойну зарплату, високу пенсію він все одно не отримає. Так влаштована пенсійна система в Росії.

– Мій трудовий стаж, «врахований для цілей призначення пенсії», зараз 39 років, я завжди добре «по білому» заробляв, платив максимально можливі внески в ПФР, в трудовій книжці є всі необхідні записи, і ІПК виходить пристойний, – розповідає свою історію уфімець Олександр. – В минулому році моя очікувана пенсія становила 18131 рубль при ІПК 161,358, а в цьому році 19513 рублів при ІПК 169,168. Виходить, що розмір пенсії лише відстежує рівень інфляції, а зовсім не збільшується в реальному вираженні, оскільки зростання за рік склало 7,62 відсотка.

Причини тут дві. «Технічна хитрість» в тому, що в алгоритмі розрахунку є обмежувачі, які не дають високих цифр, а, схоже, виконують завдання зекономити на пенсіонерах. Тому, мабуть, і алгоритм зробили такий заплутаний.

Уфімець пробував підрахувати, чи виграє він, якщо піде на пенсію пізніше, як наполегливо радять росіянам урядові чиновники. Але ніякої «прибутку» не помітив: «Неотримані пенсійні гроші я потім ніколи «не відіб’ю».

Правда, десять років тому майбутній пенсіонер взяв участь у програмі додаткових внесків на накопичувальну частину трудової пенсії і перераховував щороку 12 тисяч рублів керуючої компанії. Ще 12 тисяч вносив його роботодавець і стільки ж держава. За десять років вийшло 360 тисяч, які трохи зросли за результатами інвестування.

– Якщо я розділю ці гроші на десять років, то буду отримувати додатково до пенсії ще близько 3,5 тисяч – теж не густо, – констатує уфімець. – Доведеться працювати, поки є сили, оскільки тільки один візит в аптеку виливається в кругленьку суму.

Як пояснили обізнані джерела, в Башкортостані в програмі додаткових внесків на накопичувальну частина трудовий пенсії бере участь незначна кількість організацій, тому що дуже мало роботодавців готові нести додаткові витрати на майбутніх пенсіонерів.

– Розрахунок пенсій — справа дуже складна, – поділився на лютневому інвестиційному форумі в Сочі глава ПФР Антон Дроздов. – Ми його спрощуємо. Мені здається, це під силу штучного інтелекту. Ми зараз працюємо над цим.

– Для чого потрібні ці складності? – подумає звичайна людина.

Можливо, для того, щоб ніхто остаточно не зміг самотужки розібратися у хитросплетіннях пенсійних розрахунків.

Порахували – розплакалися

Ще цікавіше йде справа з накопичувальної частиною пенсії, у формуванні якої беруть участь майбутні пенсіонери. Зараз це громадяни 1967 року народження і молодше. Відомо, що у цієї категорії пенсія по ідеї має складатися з базової, страхової та накопичувальної частини. Розмір базової складової гарантований державою, а страхова частина формується з внесків працівника в рахунок майбутньої пенсії безпосередньо.

Накопичувальна частина, як спочатку передбачалося, повинна «працювати» на ринку, тобто вкладатися через керуючі компанії та недержавні пенсійні фонди у фінансові інструменти і приносити майбутнім пенсіонерам дохід. Крім того, ці гроші можна передати у спадок.

З 2014 року накопичувальну систему заморозили — всі внески, які роботодавці переводять за своїх співробітників в Пенсійний фонд, йдуть тепер на страхову частину пенсії і з них виплачуються сьогоднішні допомоги по старості.

Майбутнім же пенсіонерам, залежно від переказаної суми, зараховується певна кількість додаткових пенсійних балів. Коли вводили цю систему, то обіцяли, що це тимчасово. Але, як відомо, в нашій країні немає нічого постійного, ніж щось тимчасове. «Заморожування» регулярно продовжується і в осяжному майбутньому про накопичувальної частини можна забути. Державі потрібно закрити поточні діри в бюджеті ПФР.

Те, що від рідної держави особливих благ майбутнім пенсіонерам чекати не доводиться, говорить наявність в країні розгалуженої пенсійної системи для держслужбовців. Там розмір пенсії чітко прив’язаний до поточних зарплат «слуг народу». І якщо для військових і представників спецслужб цей підхід цілком зрозумілий, то незрозуміло, чому він діє для величезної армії чиновників. І це означає, що основній масі пенсіонерів, на яких просто не вистачає грошей, уготована потреба на схилі років, і сподіватися, окрім як на себе і на своїх дітей, більше не на кого.