У торговельній війні Китаю і США Росія буде “підносити снаряди”

В торговой войне Китая и США Россия будет "подносить снаряды"

Китай порадив США утриматися від заходів, які можуть спровокувати подальше погіршення двосторонніх відносин у сфері торгівлі. «Інакше США самі потраплять у вириту для інших яму», — заявив на брифінгу офіційний представник міністерства комерції КНР Гао Фен.

За його словами, Китай вже опублікував перелік контрзаходів і введе їх в дію, якщо не вдасться домовитися з американською стороною.

«Ми анітрошки не боїмося торгової війни, ми виступаємо проти нав’язування своєї волі іншим, проти гноблення сильними слабких, ми ні в якому разі не відмовимося від своїх законних прав та інтересів, будемо захищати їх усіма способами за допомогою всіх необхідних заходів», — сказав Гао Фен.

Нагадаємо, що загроза торговельної війни між США і Китаєм виникла після того, як американські власті ввели нові тарифи на сталь і алюміній, а президент Дональд Трамп підписав меморандум «Про боротьбу з економічною агресією Китаю».

Китай, зі свого боку, закликав США скасувати мита, а також оголосив, які заходи має намір вжити для захисту своїх інтересів. Зокрема, міністерство комерції опублікувало список 128 імпортуються з США товарів. Якщо не вдасться досягти компенсаційного угоди, Пекін введе мита на ці товари в 15 і 25%.

На думку керівника Школи сходознавства НДУ ВШЕ Олексія Маслова, Китай просто не може залишити безкарними кроки Вашингтона. Трамп не скасує заходи, які вже підписані, а, швидше за все, буде приймати нові. Мова, за оцінкою Олексія Маслова йде не просто про скорочення двосторонньої китайсько-американській торгівлі майже на 60 мільярдів доларів, тобто на 10%. «США виробляють комплекс заходів щодо обмеження розвитку Китаю в спробі зупинити вплив КНР як на американську економіку, так і на економіку Європи та інших регіонів Африки, Латинської Америки і так далі. Причому це, на мій погляд, тільки перший крок з боку Вашингтона», — зазначив Олексій Маслов.

На його думку, якщо КНР і США не зможуть домовитися, то торгова війна між ними може призвести до ускладнень для всієї світової економіки.

Маслов вважає, що світ стоїть на порозі великої, а можливо — найбільшої торгової війни.

Наскільки вірно це припущення?

— Я б згадав слова Барбари Такман, якими вона починає книгу «Серпневі гармати» про Першій світовій війні: «ніхто не хотів війни, але вона була неминуча», — говорить директор фонду історичних досліджень «Підстава» Олексій Анпілогов .- В даному випадку ми говоримо хоч поки і про торговельної, але все-таки війні між Китаєм і США. На мій погляд, тут схожа ситуація. Війни не хоче американський бізнес-клас, оскільки весь його успіх будується якраз на існуючій світовій системі поділу праці, де Китай виконує функцію світової фабрики. Правда, при цьому треба розуміти, що і Америка зараз значно розколота. Є досить успішні і космополітичні жителі американських узбереж, і є Америка, яка животіє між узбережжями. Саме вона і голосувала за Дональда Трампа, який обіцяв змінити існуючий порядок поділу праці. Жителі узбереж з задоволенням би залишили все як є. Це коли Китай цілеспрямовано знижує курс юаня, здешевлюючи таким чином свій експорт. Китайську продукцію споживають американці, які в свою чергу, все глибше потрапляють у кредитну кабалу фінансової олігархії, яка, у свою чергу, використовує накопичення майбутніх поколінь, щоб піднімати рівень споживання, що нині живуть.

«СП»: — А що думає на цей рахунок континентальні американці?

— Прихід Трампа з його програмою нової індустріалізації як раз і був відповіддю цієї прозябающей континентальної Америки на виниклу систему глобального розподілу праці. Інакше кажучи, це була відповідь консервативних американців на виклики глобалізму. Ці процеси підспудно йшли і йдуть вже більше тридцяти років з тих пір, коли президент Рейган ввів поняття нової боргової економіки. І ось ця частина американського суспільства налаштована на війну, хоч від неї зараз мало що залежить.

Що стосується Китаю, то там теж є свій поділ на прибережних і континентальних китайців. Що стосується більш забезпечених жителів узбережжя, вони хотіли б продовжувати співпрацю із західним світом на сформованих засадах. І є своя китайська глибинка, яка живе бідніше. Тільки на відміну від США, де відносно бідних все ж менше половини, в Китаї тих, хто програє від глобалізації, більшість. 400 мільйонів там живуть на узбережжі Тихого океану і космополітично налаштовані досить. А більше мільярда людей не є вигодоодержувачами такої економіки.

Якщо подивитися документи останніх пленумів, з’їздів компартії Китаю, ми побачимо цікаву картину. У Росії експерти обговорювали в основному рішення Сі Цзіньпіна залишитися ще на один термін генсеком КПК. У той час як найважливіше те, що він заявив і почав проводити політику повернення до соціалістичних цінностей. Зокрема, була оголошена нова соціальна норма. Вона, якщо говорити просто, припускає, що добре в країні будуть жити не тільки 400 мільйонів прибережних жителів, але, як мінімум, ще стільки ж жителів континентального Китаю. У всіх програмних документах китайської компартії звучить цифра 800 мільйонів китайців, рівень життя яких передбачається піднімати. Вони, згідно нової соціальної нормі, повинні споживати на рівні хай і не найбільш багатих, але європейських країн. Таким чином, Китай як би заявляє, що готовий замінити споживають його продукцію американців на власних громадян. Тобто резерв для торговельної війни з США, без збитку для власної економіки у Китаю є.

«СП»: — І він зважиться на такий непростий крок — розрив сформованих відносин з США?

— Треба розуміти, що колишній шлях, який привів Китай до відносного успіху і зростання добробуту третини населення, створив і велика кількість проблем. Коефіцієнт Джині, який показує ступінь розшарування суспільства в Китаї зараз дуже високий.

Тобто, по суті, Сі Цзіньпін завуальованим чином оголосив ту ж саму торговельну війну США, поставивши завдання збільшити внутрішній китайський споживчий попит. Тобто поступово відбуватиметься перехід тих виробничих потужностей, які зараз працюють на США та інші країни, на внутрішній ринок. Таким чином, нинішня модель повинна змінитися на державну модель соціалістичної економіки, знижує рівень соціального розшарування в країні.

Підводячи підсумок вищесказаного, я думаю, що війна буде, і війна досить сувора.

«СП»: — Яку позицію повинна зайняти Росія в економічному протистоянні двох економічних гігантів?

— Треба пам’ятати, що російська економіка сьогодні становить близько двох відсотків світової. Тобто, якщо ми говоримо суто про економічному аспекті. Тому тут у першу чергу виникає питання, чию позицію ми будемо підтримувати. З моєї точки зору, економічний союз із Заходом зараз для Росії неможливий, незважаючи на всі старання ліберальної верхівки «помиритися». Захід вимагає повної капітуляції політичного класу Росії і не йде ні на які переговори. Чесно кажучи, мене це тільки радує. Відповідно, у майбутньої торговельної війни Росія буде виступати, скоріше всього, союзником Китаю. Правда, наша союзницька роль буде скромна. Оскільки у російського правлячого класу немає відповіді на політику глобалізму, на відміну від китайського правлячого класу, ми будемо діяти ситуативно. Інакше кажучи, Китай буде воювати, а ми «підносити снаряди» — постачати нафту, газ та інші корисні копалини. Не випадково, нещодавно були досягнуті домовленості про те, що Китай буде найближчим часом закуповувати у нас уран, здобутий під Краснокаменском.

«СП»: — Наша участь у торговельній війні з Китаєм буде означати, що припиниться відтік російського капіталу на Захід?

— Це буде залежати від того, здійснять свої погрози англійці та американці з заморожування активів російських олігархів. Я не виключаю, що перехід Китаю на нову соціальну норму зажадає нових капіталів, і в Піднебесній будуть вітати вкладення російських капіталів. Тому я не виключаю, що російська бізнес-еліта почне розглядати Китай, як ту саму надійну гавань, для збереження своїх грошей. Питання тільки в тому, чи захочуть китайські товариші пускати іноземний капітал на свій ринок в умовах торговельної війни з США. Поки вони йдуть на це досить легко. Однак потім умови можуть посилитися. Китайські, як, до речі, і західні влади чітко стежать за рухом капіталів. Правда, на відміну від Заходу, який заманив гроші російських олігархів, а тепер може і не віддати, китайці, скоріше за все, відразу поставлять свої умови: вкласти гроші в активи Піднебесної буде просто, а ось вивести — вкрай складно.