Обвал економіки РФ: Чорний понеділок зміниться чорним роком

Обвал экономики РФ: Черный понедельник сменится черным годом

9 квітня 2018 року увійде в історію Росії як «чорний понеділок»: рубль впав на 3,5%, фондовий ринок показав рекордне з 2014 року падіння. І все із-за нових американських санкцій, на які Дмитро Медведєв і Аркадій Дворкович відповіли обіцянками допомогти постраждалим компаніям. Якщо вже мова про підтримку ведеться на найвищому рівні, і навіть обговорюється формування своїх «офшорів» в Калінінграді і Примор’я, значить справа серйозна.

Той факт, що «колективний Захід» в черговий раз, вирішивши не церемонитися з Росією, спровокувала новий виток холодної війни, ні у кого вже не викликає сумнівів. Особливо після опублікованого США «Кремлівського списку 2.0». Нова глава саги про взаємини Росії з її міжнародними партнерами відкрита. Цілі наших «західних друзів» все ті ж: оновлений санкційний список будуть використовувати для шантажу, або в якості інструменту для тиску на Путіна. Поки це працювало, а значить, і далі логічно продовжувати дотримуватися обраної тактики.

Не треба плекати ілюзії, що ми мовляв стабільні… Ми як і раніше просто передбачувані, а значить, і переломити хід ситуації навряд чи можливо. Російські чиновники, відповідальні за міжнародну політику, не роблять нічого, щоб запобігти розростається конфлікт із Заходом. Тільки покладаються на споконвічно російський «авось» і віддаються на волю випадку. Україна, через яку Росію Захід цілком обгрунтовано називає агресором, Сирія, Скрипали… Чим далі в ліс, тим більше дров. У сухому залишку — все кермо влади у Заходу.

При цьому включатися в переговорний процес ми не бажаємо, і всі їх «ініціативи» вважаємо вульгарними заграваннями. У всякому разі, враження складається саме таке. Сил вирішувати всі ці питання військовим або дипломатичним чином у нас немає. Ми навіть не можемо зараз відбити наших моряків, які перебувають у заручниках у України. Країна «втомилася» і розгубила колишню міць. І в пастки, які нам регулярно влаштовує Захід, ми заганяємо себе самі.

Схожа ситуація і з новими американськими санкціями (вони, до речі, можуть відгукнутися нам в суму 800 млрд. рублів, які знадобляться на реструктуризацію боргів подсанкционных компаній).

У «Кремлівський список 2.0» включено сім російських олігархів, дванадцять афілійованих з ними компаній. Плюс 17 високопоставлених чиновників. Апгрейд списку готувався довго і планомірно. Але ми знову втратили дорогоцінний час, тому що просто не хотіли помічати насувається новий ураган з Заходу. Чиновницький бомонд приндилася, потрясаючи «ядерною дубиною». А на ділі ми в черговий раз програли раунд, просто пропустивши удар. Проковтнула наша країна і ще один явно продуманий укол США: росіян-членів санкційного списку записали в один ряд з мексиканськими наркобаронами. Тим самим нам дали зрозуміти, що вся російська еліта для Штатів — просто зграя бандитів.

Нові санкції США вперше вдарили безпосередньо за нашим грошам. Народний грошей, які зараз знаходяться на рахунках, що фігурують у списку держкомпаній. Всі ці активи тепер просто заблоковані. Присутність у списку Олексія Міллера означає, що так необхідний нам «Північний Потік — 2» знову потрапив у зону ризику, і визначеності по ньому не буде ще довгий час. Сильно Штати вдарили і по Олегу Дерипасці, який володіє значною часткою акцій стратегічно важливих для країни підприємствах (ті ж завод «ГАЗ» в Нижньому Новгороді чи «РУСАЛ»). «РУСАЛ» за 2 дні торгів втратив 40% своєї ринкової вартості.

А на сайті Держдепу і зовсім можна знайти прес-реліз, в якому безсоромно американці розповіли про «витівки» наших подсанкционных співвітчизників. Російські чиновники винні у війнах, розв’язаних в Україні, в Сирії, кібератаки на США. А бізнесмени нібито допомагали уряду Росії творити ці безчинства, а також мають стосунки з компаніями, що вже потрапили під санкції Заходу. По суті, це таке ж «хайлі-лайкли» (з англ. «highlylikely» — «з високою вірогідністю»). Те саме «Базове доказ», яке використовувала прем’єр Британії Тереза Мей, звинувачуючи Росію в отруєнні Скрипаля), тільки вже з іншого боку Атлантики. У зв’язку з цим, думається, що західні фінансові і розвідслужби накопичили вже достатньо компромату, щоб поводитися з нами настільки привільно.

І ось тепер росіянам, очевидно, знову доведеться почути жалісливі заклики «затягнути пояси». Чому? Та тому що потрібно готуватися до того, що опальних олігархів і чиновників нам доведеться в черговий раз підтримати своїм рублем. Фактично про це вже заявили і прем’єр Дмитро Медведєв, і віце-прем’єр Аркадій Дворкович. Уряд має намір надати підтримку компаніям, які потрапили під нові санкції. Зараз нам говорять, що влада «заздалегідь обговорювала ці речі». Що буде далі?

Найближчим часом нам оголосять про необхідність згуртуватися, стати плечем до плеча, прийняти новий виклик долі, з гордо піднятою головою і здійснити черговий подвиг — підтримати вітчизняного «соціально-відповідального бізнесмена»! Як? Та дуже просто. Росіянам доведеться змиритися з підвищенням податків (Дворкович вже, як відомо, анонсував збільшення ПДФО з 13% до 15%), черговим стрибком цін на продукти, з зростанням тарифів ЖКГ, з безперервними дотаціями неефективним держкомпаніям, щедрими госконтрактами і так далі.

Коли за помилки, здійснені урядом країни, доводиться розплачуватися народу, це, м’якого кажучи, некоректно. А судячи з прийдешнім подій (адже ми чекаємо ще звіт ОЗХО за Скрипалю), кількість постраждалих від санкцій тільки збільшиться. Великобританія цілком може видати і свій власний «Кремлівський список, включивши в нього росіян і наші компанії. Що ми будемо робити в цьому випадку? Знову промовчимо, гордо підемо консолідуватися, брязкаючи залишилися мідяками в кишені? Росіян вже загнали в кут, і скоро «допомагати» їм, бізнесменам, які потрапили під санкції, буде просто нічим!

Але що ж ми можемо зробити у відповідь з такою слабкою економікою? На даний момент дійсно складно дати симетричну за рівнем впливу відповідь. Обсяг російського ринку занадто малий і, наприклад, видворення з Росії великих транснаціональних компаній сильніше позначиться на нас самих: для корпоративних гігантів втрати невеликі, а для нас вони означають втрату найважливіших робочих місць і «дорогоцінних» податків. Тому в першу чергу нам потрібно прокинутися від сну на світовій дипломатичній арені, і почати проявляти ініціативу в Радбезі ООН, а також перейти до якнайшвидших реформ в економіці. Роздержавлення економіки, зниження податкового тягаря, стимулювання високотехнологічного виробництва допоможуть зробити економіку стійкою, а російський ринок привабливим для іноземних компаній. Розмовляти з Заходом на рівних зможемо тільки тоді, коли там побачать, що їм є що втрачати.