Наші порти сьогодні — це музеї портового господарства минулого століття

З автодорогами в Україні все зрозуміло і без коментарів, а що ж відбувається в портах України, найбільш ефективним майданчиком для піару нинішнього Міністра інфраструктури України?

З автодорогами в Україні все зрозуміло і без коментарів, з УЗ, тобто залізницею, поки не дуже зрозуміло, так як після того, як заїжджий спеціаліст-управлінець полегшив українську державу на мільйон доларів своєї зарплати і поїхав витрачати гроші за кордон, ці ж мільйони виплачують уже українському менеджеру і з тим же результатом для результату; з Укрпоштою аналогічно попереднім галузях. А що ж відбувається в портах України, найбільш ефективним майданчиком для піару нинішнього Міністра інфраструктури України?

Почнемо з підсумків року 2017 року. Порівняння навіть з самим гіршим за обсягами навантаження-вивантаження за останні 5 років роком, тобто, з 2016-му, показує такий же поганий результат. Всього 132 млн. тонн у загальному і без будь-яких трендів на збільшення. Причому, для портових чиновників, і так набили руку у всіляких маніпуляцій з цифрами, відвертої успіхом можна назвати схему Роттердам+, за якою через пів-світу (Америка, Південна Африка) вугілля везуть в порти нашої країни. Тобто, якщо б не енергетичне вугілля зі своїми мільйонами тонн «надбавки», портова галузь опустилася б нижчий навіть від провального минулого року. А «з вугликом і Роттердамом» можна виправдовувати абсолютно шалений ріст зарплат в центральному апараті Адміністрації морських портів України (АМПУ): «Ми ж не падаємо…».

Цікаво, що не росте навіть експорт українського зерна через порти, на який стільки покладається надії у всіх портах. Як було в 2016 році 40 млн. тонн, так і зафіксовано в 2017-м. Традиційно вже падає в обсягах навантаження експортна залізна руда: падіння аж на 5 млн. тонн з новим анти-рекордом в 27 млн. тонн за рік. З року в рік держава, на догоду одному олігарху і завдяки портовим чиновникам, риє і риє, поглиблює і поглиблює причали в порту Південний — нижче вже будь-яких розрахунків та здорового глузду, а обсяги навантаження руди падають і падають. При тому, що технічна сторона цього риття виключно небезпечна див. думка:

Тобто технічно небезпечно, Прем’єр скасував тендер, а його (тендер) знову провели одні і ті ж портові чиновники. Але, правда, дешевше. «За чий рахунок банкет»? Тепер вже копають китайці за тверду валюту все до тих же 21 метр глибини, а чиновники від портів знову переводять мільярди з портових зборів нічим економічно невиправдане і технічно небезпечне днопоглиблення під причалами для руди моно-замовника. Одне, виключно єдине виправдання такого «економічного копання» може бути: підготовка до придбання ще більших обсягів гречки на майбутні вибори. Гроші ж не свої «закопують», так і Прем’єр в темі…

Три моменти потрібно роз’яснити додатково:

Експорт зерна через наші порти не росте вже 5-й квартал, і з урахуванням будівництва нових зернових терміналів (у Південному, Миколаєві…) портової перевалки зерна загостриться конкуренція за обсяги найближчим часом. Конкуренція, в якій найкраще виглядати будуть лише термінали, які мають дармові ресурси у вигляді оренди державних (ще радянських) причалів і з арендами, розподіляються чиновниками без конкурсів (порт Одеса — найяскравіший приклад тіньового, кулуарного розподілу державних ресурсів — причалів на користь близько-портових нуворишів). Хто з нових терміналів виживе, ще неясно, але що виживуть портові чиновники і значно поліпшать свої особисті статки за підсумками цієї конкурентної битви, ясно вже зараз.
Адміністрація портів України нічого не творить і не виробляє! В економічному сенсі головна і єдина задача Адміністрації портів — це збір державних портових зборів і перерахування зборів до бюджету. Нічого більше! І за цю «роботу» посадовці держпідприємства отримують зарплату від держави.
У 2018 році розміри портових зборів були скорочені державою на 20% (знову ж, на догоду експортним олігархам, так як черговий долар — два з тонни залишиться в офф-шорах), тобто. економічна окупність «інвест-проектів» з дноуглублением зміниться для держави в мінус 20% за строками, і за розмірами доходів.
Підсумки 1-го кварталу 2018 року практично ідентичні всьому 2017 році. Перевалка залізної руди прискорено падає, експорт зерна через порти стоїть на місці, ситуацію, як і раніше чиновникам покращує «Роттердам+» з імпортним вугіллям. З 13 українських портів 7 закінчили 1-й квартал з падінням обсягом перевалки і, відповідно, доходів. З них такі монстри, як Одеський порт і порт ” Південний «просіли» майже на 10%, а Херсонський порт «полетів» відразу на 25%. Цікаво також і те, що «відповідальна» міністерство і Адміністрація портів нічого кращого не пропонує в Херсоні, крім того, щоб «жувати вже неабияк пережовану жуйку» про якісь концесії.

При тому, що успішного досвіду концесій в наших портах немає взагалі, впевненості в реалізації ефективних планів у фахівців аналогічно немає. А при нинішній «інвестиційної привабливості» України, при чітко вираженій сингулярності в глобальних процесах, концесії на десятиліття з української вантажною базою ніяк не притягнуть міжнародних інвесторів для довгограючих проектів. Залишаться доморощені олігархи, які «вымутят» у портових чиновників державні причали, а чиновники Адміністрація портів звично спрацюють виключно інформаційним прикриттям і стануть головним тіньовим бенефіціаром «великих успіхів у реформах». До речі, інвестпроекти в Україну поки не дуже-то й розглядаються з-за кордону…

Фахівцям можуть бути цікаві і річні декларації провідних портових чиновників України. Тут і сотні тисяч доларів на рахунках у банках та готівкою; і колекції супер-дорогих годин, колекціонування яких вдало співпадає з падінням обсягів в очолюваних портах (Одеський порт — Ткачук В. В.); і субсидування квартирою вищого портового чиновника України за рахунок Адміністрації портів (при багатомільйонної зарплаті — Р. Вецкаганс), та керівництво громадськими організаціями в іншому регіоні України попутно з керівництвом філією Адміністрації порту (ГО «ПОШТОВИКИ УКРАЇНИ», ВІННИЦЬКЕ ОБЛАСНЕ ГО «ПОДІЛЬСЬКА СПІЛКА ПІДПРИЄМЦІВ ТА ДІЛОВИХ ЛЮДЕЙ» — Ткачук В. В.).

Причому, якщо ще можна вислухати незграбні виправдання Міністра Ст. Омеляна з приводу зарплат вищих чиновників Адміністрації, мовляв, «вони повинні заробляти так, як у бізнесі», то мега-заробітки самих нікчемних клерків в Адміністрації портів може хтось пояснити з точки зору виробничої необхідності, економічної ефективності, соціальної потреби? Приміром, ось як один із зовсім не-вищих чиновників Адміністрації портів декларує зарплату за 2017 рік у державному підприємстві:

І таких «робітничків» тільки за останній час в Адміністрації портів додалося ще на сотню! 3 млн. 669 230 тис. грв. з державних портових зборів Адміністрація портів оцінила роботу лише одного з сотень своїх «працівників», фактично викравши ці мільйони в України під заступництвом усіх транспортних наглядових органів країни! Вкравши, так як ніякої необхідності в таких зарплати сотням портових чиновників не було, немає і не буде. При будь-яких виправданнях міністра. Особливо з урахуванням всього того, що було викладено вище. В АТО вони не воюють, продуктивність праці в портах не підвищують, корупція в галузі процвітає… А адже ці уворованные зарплати сьогодні це — шикарні пенсії для цих же обраних чиновників завтра! І знову українці будуть платити! Дармоедам — платити! До прокурорів, судьямй і всім іншим «обраним» з гігантськими зарплатами додалися вже клерки з Адміністрації портів, яких ми вже будемо до кінця життя забезпечувати на рівні вищих світових стандартів…

І останній цвях в кришку бездарного управління транспортною галуззю в останні роки. «Створення робочих місць» під виглядом концесій, оренди, кулуарний розподіл причалів в портах — один з основних аргументів всіх транспортних керівників новітній історії країни. Починаючи з попереднього «спеціаліста-міністра» А. Пивоварського, проект з контейнерним монстром Хатчисон в порту Чорноморськ неодмінно виноситься на «поверхню» у Міністерстві у вигляді підтвердження основного успіху реформ у портовій галузі, докази ефективності діяльності транспортної галузі в минулому і майбутньому.

Років п’ять вже воду в ступі товчуть: концесія плавно перетворилася на банальну оренду причалів на незрозумілих умовах для держави. Але не тільки це — тема для критики. Тема критики в тому, що монстр Хатчисон у своїй роботі не створює робочі місця, а навпаки — їх скорочує! Так як ефективне застосування сучасних технологій у портовій сфері, навпаки, скорочує зайві робочі місця, а не створює нові. Приклад того, як організував Хатчисон роботу в Барселоні (порт був винесений за межі історичного, туристичного центру міста, між іншим) нижче за посиланням.

При тому, що порт Барселона перевантажує аж в 4 рази більше контейнерів, ніж всі порти України, ним керує аж 6 чоловік у зміну! І я можу відповідально заявити, що з зарплатами в рази нижче зарплат портових «управителів» від України. Тобто, навіть якщо Хатчисон «зайде» в Чорноморськ, то з його супер-ефективністю він цілком може знизити ціни на портові послуги, фактично переманити вантажовласників з інших діючих терміналів України і, відповідно, залишить без роботи докерів в інших наших портах!

Ось і результат для міністерства! Або продовжувати бездарну політику крадіжки портових зборів, конвертуючи їх зарплати портових чиновників з безперервною корупцією на всіх входах-виходах в порти, одночасно масово роками піарячи проекти також з значним ознакою порушення анти-монопольного законодавства. Або швидко й ефективно реформувати галузь, визнавши те, що в сучасних портах особливо багато робочих місць і не треба! Їх і не треба створювати, їх треба лише реорганізувати. А поки що «маємо те, що маємо»… Ні доріг, ні КАЙДАНІВ, ні доходу від реформованих портів. Зате відстрочені мільйонні пенсійні виплати портовим чиновникам вже забезпечені. Наші діти будуть виплачувати!

На кінець травня в Одесі знову призначений «портовий форум України». Так його піарять в пресі: «Найважливіша подія портової галузі України — Ukrainian Ports Forum — це майданчик № 1 для зустрічі влади і бізнесу, потенційних інвесторів, міжнародних фінансових організацій, вантажовласників й інших учасників ринку, які впливають на розвиток портів і обсяг інвестування в портову інфраструктуру. Основа Форуму цього року — ярмарків всіх якісніх інвестиційних проектів у портах країни, готових до роботи з інвесторами на найвищому рівні.»

Для чого все це? Скільки можна обговорювати? Немає і близько ніяких черг з інвесторів в наші порти! І не треба створювати бутафорію ефективності роботи в ЗМІ. Наші порти сьогодні — це музеї портового господарства минулого століття, зарплати чиновників у портах — зарплати наступного століття і т. д. і т. п.. Скільки можна морочити голови фахівців нескінченними ярмарками і форумами при абсолютно негативних результатах роботи у всі попередні та нинішні роки?!

А творчою роботою не думає уряд зайнятися?..

Олександр Захаров, спеціально для видання Аргумент

Наші порти сьогодні — це музеї портового господарства минулого століття оновлено: Квітень 18, 2018 автором: Redactor