Кремль садить олігархів собі на шию

Кремль сажает олигархов себе на шею

Глава ЦСР, екс-міністр фінансів Олексій Кудрін застеріг уряд РФ від надання надмірної допомоги компаніям, що опинилися під санкціями. У «чорному списку» Мінфіну США, нагадаємо, домінують структури Олега Дерипаски, також включені компанії Віктора Вексельберга, Ігоря Ротенберга і члена правління «СИБУР» Кирила Шамалова.

«Треба допомагати працювати компаніям, щоб вони не зупинилися, але не треба компенсувати мільярдерам втрату їх вартості. У бюджету є свої, інші завдання», — заявив Кудрін в інтерв’ю програмі «Поздняков», яка вийде на НТВ у понеділок, 23 квітня.

Таким чином глава ЦСР прокоментував заяву міністра фінансів Антона Сілуанова про те, що російські компанії, подпавшие під санкції США, попросили у кабміну 100 млрд. рублів ($ 1,63 млрд. за поточним курсом). «Немаленька сума», — зазначив глава фінансового відомства.

Як запевнив Силуанов, держава не збирається давати постраждалим компаніям грошей «в капітал». Але «ліквідність» їм все ж таки надасть — через Промсвязьбанк, на базі якого створюється опорний банк для держоборонзамовлення і великих держконтрактів.

«У першу чергу ця допомога повинна бути спрямована на підтримку трудових колективів, які там працюють, тому що питання зайнятості, зарплати, безумовно, турбують уряд», — сказав Силуанов.

Чисто технічно допомога може бути надана у вигляді авансового фінансування. «Припустимо, той же самий утилізаційний збір (на продукцію важкого машинобудування, в тому числі нафтогазового, енергетичного машинобудування, — „СП“) компаніям, які потрапили під санкції, може бути наданий у випереджаючому порядку, і компанії зможуть використовувати ці гроші як „оборотку“, якої потребують», — пояснив глава Мінфіну.

Також, за його словами, допомога може бути надана у вигляді закупівлі продукції — наприклад, автобусів або автомобілів для комунального господарства, яку випускають компанії, що перебувають під санкціями.

Крім того, Силуанов розповів, що американські санкції підштовхнули кабмін до ідеї створити спеціальний орган в уряді. Нова структура буде координувати відомства і допомагати тим, хто потрапив під санкції компаніям: перебувати в постійному контакті з ними, вивчати їх потреби та готувати пропозиції для керівництва уряду. За словами глави фінансового відомства, структура буде мати статус департаменту при міністерстві — який саме, він не уточнив.

Раніше про можливості створення особливої «антисанкционной» структури при уряді розповів президент Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) Олександр Шохін. «Моя пропозиція — в порядку не можу сказати жарти — створити структуру під назвою „Контрофак“. Оскільки в Мінфіні США є OFAC (управління з контролю за іноземними активами), то нам треба створити структуру „Контрофак“», — сказав Шохін.

Що стоїть за планами кабміну, чи допоможуть вони ефективно протистояти санкционному тиску США?

— 100 млрд. рублів допомоги можуть виявитися лише першою ластівкою, — відзначає президент Союзу підприємців і орендарів Росії Андрій Бунич. — Я не виключаю, що компанії, подпавшие під санкції, уряд підсадить на регулярне фінансування. І ми ніколи не дізнаємося, скільки насправді вони отримали держкредитів. Ми і раніше знали, якою мірою ці компанії залежать від державних форм підтримки, і тим більше не дізнаємося тепер.

Так що ні, я вважаю, ніякої підстави довіряти цифри, озвученої Сілуановим. Борги того ж «Русала» вимірюються набагато більшою величиною, і мені зовсім незрозуміло, чому 100 млрд. рублів повинні власників постраждалих компаній задовольнити.

Тільки в одного «Русала» — і тільки збитки по бізнесу — вже зараз потягнуть на названу суму. Якщо ж враховувати кошти, необхідні йому на перекредитування, грошей потрібно набагато більше.

«СП»: — Чому ж глава Мінфіну дає зрозуміти, що допомога обмежиться сотнею мільярдів?

— Можливо, щоб заспокоїти громадськість. Все ж 100 млрд. рублів — це не так багато. Хоча і це значна сума, порівнянна з витратами, наприклад, на утримання Російської Академії наук.

Але особисто мене, повторюся, більше турбує інше — реальні розміри допомоги будуть приховані. Через домовленості з держбанками компанії, які опинилися в «чорному списку» Мінфіну США, я вважаю, отримають досить великі суми.

«СП»: — Як було б правильно вчинити кабміну в цій ситуації?

— Провести націоналізацію цих компаній, провести їх інвентаризацію, а потім передати всі їхні борги в окрему структуру. Щоб досконально розібратися: що це за борги, немає чи серед них зобов’язань, зроблених власниками спеціально, для покриття своїх витрат на Заході?

Зараз же компаніям пропонується держдопомогу за непрозорою схемою. І нахабство, з якою ця операція проводиться, на мій погляд, говорить про одне: ми будемо мати справу з «чорною дірою», в яку під виглядом підтримки буде йти все більше і більше коштів.

«СП»: — Уряд збирається створити спеціальний департамент, який буде координувати відомства і допомагати тим, хто потрапив під санкції компаніям. Це правильна ідея?

— Такого департаменту абсолютно недостатньо. На мій погляд, ідея з департаментом випливає із загального підходу керівників економічного блоку. Вони вважають, що санкції — якесь тимчасове явище. Що їх хтось раптом ввів, але далі ми пристосуємося, і будемо спокійно працювати.

21 квітня стало відомо: Антон Силуанов зустрівся з іноземними інвесторами у Вашингтоні, щоб обговорити можливі дії в умовах санкцій. Він умовляє американців вкладати в Росію — виходячи з того, що все буде як раніше. На ділі, все тепер буде по-іншому.

Напевно, нас чекають нові обмежувальні заходи з боку США, подальше витіснення зі світових ринків, проблеми з доступом до технологій і кредитами.

Значить, треба робити не департамент, який буде збирати заявки з «потерпілих», а потім надавати їм нескінченні послуги. Треба повністю перебудовувати діяльність уряду. І насамперед — міняти довгострокову стратегію розвитку країни і функціонал ключових економічних відомств.

«СП»: — Якою повинна бути ця стратегія?

— Тепер нам потрібно сподіватися тільки на власні сили, і страхуватися від можливого посилювання санкцій. На мій погляд, потрібно відновлювати — нехай у м’якій формі — монополію зовнішньої торгівлі. Можливо, слід створити спеціальне відомство за типом Минвнешторга СРСР, яке б проводило загальну політику щодо наших зарубіжних партнерів».

Потрібно, крім того, переорієнтувати наш експорт і імпорт на інші країни, менш залежні від тиску Вашингтона.

Це системна робота, причому на довгий період. І починати її треба негайно.

— Єдина правильна міра в нинішній ситуації — це націоналізація компаній, що опинилися під санкціями, — упевнений і голова Російського економічного товариства ім. С. Ф. Шарапова, професор кафедри міжнародних фінансів МДІМВ (У) Валентин Катасонов. — Зауважу, націоналізація не є радикальним заходом. У Західній Європі не раз проводили націоналізацію підприємств реального сектора, так і банків. У тій же Великобританії досі деякі банки залишаються націоналізованими після кризи 2007-2009 років. Навіть банки Уолл-стріт в США на деякий час піддавалися націоналізації — правда, згодом держава з них виходило.

Що до допомоги нашим компаніям в 100 млрд. рублів — сума мені представляємося вкрай заниженою. Втрати цих компаній напевно істотно вище. Нагадаю: після обвалу рубля, в січні 2015 року, кабмін прийняв програму надзвичайної допомоги економіці — вона оцінювалася в суму понад 2 трлн. рублів. Причому, з цієї суми 1,6 трлн. призначалося для порятунку російських банків. Як кажуть, відчуйте різницю.

Разом з тим, треба розуміти: при збереженні нинішнього статус-кво — приналежності провідних російських компаній олігархам — ми не вирішимо проблем. Олігархи — скільки грошей не дай — будуть прагнути вивести ці кошти з-під контролю податкової служби і регулюючих організацій, та перевести за кордон. Досить нагадати, що гроші, виділені в 2015 році російським банкам, так і не дійшли до реального сектору економіки, і опинилися на фінансових ринках за межами РФ.

Я вважаю, немає сенсу наступати на ті ж граблі. Нам потрібна не якась пожежна команда у вигляді «антисанкционного» департаменту, а серйозне відомство за типом Держплану СРСР, яке вибудовувало економічні ланцюжки між галузями. Потрібна, повторюся, націоналізація і радикальна перебудова економіки — відновлення єдиного народногосподарського комплексу.