Півдня у справах їздила навколо Києва.
Що вам сказати?
Фантастично красиві пасовиська.
Фантастично гарна країна.
Але.
Ми потихеньку зарастаем сміттям.
Дороги вкриті пластиком, пляшками, недопалками, папером та іншим.
На квітучих деревах – тремтять на вітерці целофанові кульки…
Країна, населена свинями.
І не треба так вскидываться. Я не обмовилася. Якби ми всі не були класичними брудними свинями – ми б цього не допустили.
І так, я – задрот.
Я не можу поважати людину, якщо в 3 – х метрах від його будинку (під’їзду) бруд, якщо його робоче місце – хлів, і… якщо він розповідає, що це не він кидав і гордо проходить повз.
Не бачити нам щастя, поки не приберемо країну.
Хоч по 5 пам’яток в день демонтуйте.
Перейменуйте всі – включаючи сусіда Васю.
І кидайтеся дрібницею без перерви на сон.
Не приберемо країну – літак на зліт не піде.
Як хочете, так і розумійте.
Наталія Влащенко