Перед тим, як суд виправдав спійманого на хабарі податківця, його мати зайняла $ 20 000

Перед тем, как суд оправдал пойманного на взятке налоговика, его мать заняла $ 20 000

Ліна Койнаш в січня 2018 року взяла в борг $ 20 тис. під заставу квартири в Дніпрі. Про це «Нашим грошам» стало відомо з реєстру прав на нерухоме майно.

Грудок і Койнаш вимагали 2,2 млн грн від керівників ТОВ «Посейдон-Трейд» і ТОВ «Техінвест проект» за ухилення від кримінальної відповідальності у справі за фактом ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах ТОВ «Втормет Дніпро», оскільки Грудок координував діяльність підрозділів податкової міліції.

За даними слідства, схему придумав Грудок, а втілював Койнаш. Хабара вимагав Грудок у власному кабінеті протягом двох зустрічей у адвоката, який представляв ТОВ «Посейдон – Трейд» і ТОВ «Техінвест проект». Остання фірма згадується в контексті структур металобрухтового холдингу «КВВ».

Заява в СБУ на дфсникив до травня 2015 році написав вищезгаданий адвокат. Хабарі він передавав посереднику – знайомому Койнаш.

Посередника відразу затримали. Грудок про це не знав і ще встиг пообіцяти адвокату доказ, що все вирішено – витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про прийняття процесуального рішення у справі. Під час обшуку на ноутбуці і телефон Комкова знайшли матеріали за згаданим вище фірмам, а вдома в холодильнику – незадекларовані $ 63 тис.

У суді обвинувачені податківці провину не визнали. Більшість з 20 свідків теж були працівниками податкової, і їх свідчення зводилися до «не чув, не знаю, не можу». Ключові моменти, за яким справа розвалилася, такі:

  1. Записи, які повинні були відповідати протоколів негласних слідчих (розшукових) дій були змінені або не відповідали протоколами. Хтось стер інформацію з телефону посередника, який взяв хабар. При цьому, телефон весь час був у міліції, тому зробити це могли тільки вони або за їх сприяння або недбалості.
  2. Заява про злочин хабародавець писав в управлінні СБУ 14 травня 2015. І адвокат не тільки в той день, але і на тому тижні пости охорони офісу СБУ не перетинав, а потрапити в управління без цього папірця неможливо. Тому або збрехав свідок, або СБУ підробила заяву.
  3. Залучення адвоката до співпраці з СБУ відбулося з порушенням ч. 2 ст. 275 КПК. За законом, фірми, інтереси яких представляв адвокат, повинні були дозволити розголошення відомостей про себе. А вони такого дозволу не давали.
  4. Коли для слідчих дій роблять імітацію грошей, складають протокол. Це передбачено КПК. У цій справі протоколу не було.
  5. Дані з матеріалів СБУ відрізнялися від показань свідка. СБУшники написали, що оглядали хабар у Дніпропетровську, але свідки і сам хабародавець сказали, що в Києві.
  6. Як стверджували правоохоронці, 1,8 млн грн хабара ксерила і вважали 35 хв. Але в суді лише на огляд грошей, без перепису номерів, пішло більше 2 годин. Також в документах фігурують різні суми фальшивих грошей.

Тому більшість ключових доказів суд визнав неприпустимими і вирішив, що Едуард Грудок і Євген Койнаш не могли істотно впливати на хід справи, в якому вимагали хабар.

«Теоретично можливо припустити про можливий адміністративний вплив Комкова на слідчого» і «можливо припустити, що обвинувачений Грудок« неформально» контролював хід досудового розслідування кримінальних проваджень», однак «незаперечних фактів у судовому засіданні не встановлено жодного», – вирішив суд.