Росіяни проїли заощадження, які збирали на житло

Россияне проели сбережения, которые копили на жилье

Виступаючи 11 квітня в Держдумі зі звітом уряду, Дмитро Медведєв заявив, що в сформованих економічних умовах дозволити собі взяти іпотечний кредит може кожна третя російська сім’я. За його словами, в даний час в країні встановлені найнижчі за всю історію ставки по іпотеці — менше 10%. Ця обставина сприяла тому, що в 2017 році більше 1 мільйона сімей взяли близько 2 трильйонів рублів на придбання житла. А за січень-лютий 2018 року, за словами чиновника, «видача нових кредитів майже подвоїлася».

Варто відзначити, що прем’єр-міністр практично не зблудив проти істини. Публікуються Центробанком дані свідчать — в період з січня по початок квітня 2018 року населенню було надано майже 300 тисяч іпотечних кредитів, загальна сума яких становила 582 мільярда рублів. Тобто, порівняно з аналогічним періодом минулого року, свідчать знавці питання, сама кількість виданих позик збільшилася на 68%, а їх сумарний грошовий обсяг зріс на 81%, фактично відновивши історичні максимуми.

Аналітики компанії «Метриум» вважають, що головне, що стимулює людей звертатися за іпотечними продуктами — низька процентна ставка за ним. До кінця того ж таки першого кварталу, підкреслюють вони, цей показник досяг свого мінімального поки що значення за всю історію існування, незначно коливаючись навколо позначки в 9,64% річних, тоді як роком раніше середньозважена процентна ставка була більш ніж на 2 процентних пункту вище.

Коментуючи такі позитивні тенденції, генеральний директор компанії «Метриум» і учасник партнерської мережі CBRE Наталія Круглова зазначає, що купівельний попит, як і раніше концентрується в сегменті готового житла. При цьому її колега, генеральний директор IKON Development Євгена Акімова, висловлює надію, що в найближчому майбутньому Центробанк все ж притримає темпи зниження ключової ставки, щоб коливні громадяни не відкладали покупку житла в надії на кращі часи, а активніше включалися в цей ринок.

Читайте також:   Шишханов не виключив продажу деяких активів Бінбанку при необхідності

Експерти вторинного ринку житла теж фіксують рекордні показники у сфері надання цільових кредитів на придбання житла. Так, посилаючись на власну статистику, служба іпотечного кредитування компанії «ІНКОМ-Нерухомість» зазначає, що поступово подбиравшаяся до максимальних показників середньозважена сума такого позики (принаймні, в межах столичного регіону) нарешті підкорила історичну вершину. На сьогоднішній момент, заявляють «інкомівці», вона досягла рекордної за весь період існування ринку позначки в 4,2 мільйона рублів, збільшившись з весни 2014 року на 13,5% (тоді вона становила 3,7 мільйона рублів).

До цього, зазначають фахівці, на московському ринку старих квартир протягом трьох останніх років спостерігалося зниження цін. Старт цього явища стався навесні 2015 року, відразу після того, як середня вартість одного квадратного метра вторинного житла досяг історичного максимуму в 200,2 тисячі рублів. Тоді, до речі, і без того нечисленна армія покупців подібних квартир порідшала на цілу третину і змушена була оформляти позику на 3,9 мільйона рублів із ставкою під 19% річних.

Примітно, що чотири роки тому середня сума іпотечного кредиту становила 56,9% середньоринкової вартості типової «однушки» в спальному районі столиці (яка в той час торгувалася за 6,5 мільйона рублів), 41,6% вартості двокімнатної квартири (8,9 мільйона рублів) і 28,5% вартості «троячки» (13 мільйонів рублів). Тепер же ціни на житло опустилися, таким чином збільшений середній розмір позики складає в даний час 73,7% середньої ринкової вартості типової однокімнатної квартири (5,7 мільйона рублів). По відношенню до «двійок» (7,7 мільйона рублів) і «трешкам» (9,8 мільйона рублів) ці співвідношення досягають, відповідно, 54,5% і 42,9%. Беручи до уваги той факт, що в межах Москви на експозиції виставлено трохи менше 190 об’єктів вартістю до 4,2 мільйона рублів, аналітики роблять висновок, що середня сума іпотечного позики практично зрівнялася з ціною найдешевших типових «одиничок».

Читайте також:   В ЕР запропонували поправки в Податковий кодекс для підтримки соціальних НКО

Таке положення справ експерти пов’язують з двома факторами. В першу чергу, констатує, зокрема, директор «инкомовского» департаменту вторинного ринку Сергій Шлома, ця ситуація пояснюється зниженням процентних ставок за кредитами, і, як наслідок, підвищенням доступності іпотеки. Таких умов, на думку фахівця, у цьому сегменті ринку житла ще не бувало: середня іпотечна ставка впала до 9,8% річних (у квітні 2015 року — 19,5%). До того ж ще й об’єкти втратили в ціні близько 23%.

Отже, якщо в 2014 році громадянин оформляв кредит на 3,7 мільйона рублів під 12,3% на 20 років, його щомісячний платіж становив 41,5 тисячі рублів. Зараз же, оформляючи банківський позику на той самий строк на 4,2 мільйона рублів під 9,8% річних, він буде виплачувати банку щомісяця порядку 39,9 тисячі рублів. Це, безумовно, свідчить про поліпшення ринкової кон’юнктури для покупців, які в цьому випадку, не вибиваючись за рамки бюджету, отримують можливість придбати для себе житло з більш якісними споживчими характеристиками, ніж чотирма роками раніше.

Але, з іншого боку, тут є і потужна негативна складова. У тому ж 2014 році, роз’яснює Сергій Шлома, люди мали за душею більше власних заощаджень, а значить, їм було легше купувати житло з мінімальним використанням позикових коштів або навіть взагалі без них. Сьогодні таких покупців значно менше, якщо навесні хоча б минулого року в кредитних грошах при придбанні нерухомості потребував максимум кожен четвертий громадянин, то до цього моменту це фактично вже кожен третій.

При цьому з кінця 2017 року ріелторам все частіше доводиться стикатися з потенційними покупцями, яких цікавить іпотека без первісного внеску. Цікавляться такі люди найбільш дешевими об’єктами (з цінником в районі 4 мільйонів рублів), маючи на руках лише самі мінімальні кошти, яких вистачає тільки на оформлення страхування і покриття витрат по самій угоді. Тобто можливість обслуговувати заборгованість у них є, а заощадження на перший внесок відсутні. З подібним явищем на такому рівні фахівці з продажу нерухомості стикалися років десять тому, до настання кризи 2008 року, проте тепер воно знову починає чітко виявлятися. Це говорить про те, що грошові накопичення росіян фактично зменшилися настільки, що іншого виходу крім збільшення боргового навантаження у процесі вирішення своїх житлових питань вони, на жаль, вже не бачать і не побоюються.

Читайте також:   Аліханов: закон про ОЕЗ зробить Калінінград найвигіднішим регіоном для бізнесу

Мабуть, єдине, що заважає цьому явищу перетворитися на новий повноцінний тренд ринку старих квартир, так це те, що за фактом в даний час іпотечні програми без початкового внеску на таке житло елементарно відсутні.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *