Чиновникам дали півтора місяці на пошук 25 трильйонів: заберуть у росіян

Виконання завдань Путіна вимагатимуть підвищення пенсійного віку і ПДФО.

Прем’єр Дмитро Медведєв поставив перед економічним блоком оновленого уряду назвати джерела грошей на фінансування національних проектів, озвучених у травневому указі президента Володимира Путіна про шляхи соціально-економічного розвитку країни до 2024 року. Сума вкладень оцінюється в 25 трлн рублів. Експерти стверджують, що Росія може впоратися із завданням, проте, можливо, уряд буде змушений піти на непопулярні серед населення заходів, і посилити податковий тиск або прискорити пенсійну реформу.

Чиновникам дали полтора месяца на поиск 25 триллионов: заберут у россиян

Для того, щоб зібрати 25 трлн рублів на реалізацію всіх завдань, поставлених у підписаному на початку травня Путіним новому стратегічному документі країни, у відведені терміни представникам Мінфіну та Мінекономрозвитку необхідно буде щодня знаходити в середньому близько 455 млрд рублів. В даний час в уряду є розуміння, де знайти мінімальну суму 8 трлн рублів на виконання травневого указу президента. Залишилася справа за малим — знайти ще 17 трлн.

 

Очевидно, що «живі» гроші знайти за цей час буде неможливо, тому, судячи з усього, для початку уряд буде змушений задовольнятися якимсь попереднім планом того, як і з яких джерел їх передбачається зібрати. Надалі підуть більш конкретні рецепти залучення фінансування. Зокрема, до 25 червня повинні бути вироблені пропозиції щодо формування єдиного документа стратегічного та бюджетного планування, а до 1 вересня — проекти основних напрямів діяльності кабінету міністрів і прогноз соціально-економічного розвитку Росії до 2024 року.

Крім того, до 15 серпня урядові відомства повинні надати готові варіанти нацпроектів за виконання травневого указу, а до 1 жовтня — спеціальні «дорожні карти» щодо реалізації цього документа.

Поки джерела залучення коштів, обсяг яких більш ніж в 1,5 рази перевищує дохідну частину федерального бюджету в 2018 році, виглядають досить умовними. Передбачається збільшення несировинних доходів, зростання збирання податків, використання коштів Фонду національного добробуту. Також не виключений перерозподіл видатків від оборони, силових державних структур на потреби освіти, охорони здоров’я та інфраструктуру.

Називаються також і біржові інструменти. Зокрема, новий глава Мінприроди Дмитро Кобилкин пропонує скористатися облігаційними позиками. Правда, в якості прикладу він називає розміщення у минулому році облігацій Ямало-Ненецького АТ, в ході якого вдалося залучити 2 млрд рублів. Зібрати 25 трлн рублів такими порціями буде вкрай важко.

Тим не менш, на думку фінансового аналітика FxPro Олександра Купцикевича, цей механізм все-таки буде задіяний. «Уряд спробує істотну частину брати в борг на внутрішніх ринках. Ключова ставка ЦБ знижується, а держборг Росії досить низький – близько 40% ВВП разом із зобов’язаннями регіонів», — зазначає експерт. За словами заступника директора аналітичного департаменту «Альпарі» Анни Кокоревій, якщо існуюча вдала біржова кон’юнктура збережеться, то в сукупності з позиками на зовнішньому ринку наша країна зможе залучати від 1 трлн до 3 трлн на рік. «На виконання травневого указу також можуть піти валютні кошти, які активно скуповує Мінфін. На сьогоднішній день подібні резерви становлять трохи більше $15 млрд, але до кінця цього року вони обіцяють зрости до $30 млрд, так як додаткові надприбутки від високих нафтових цін обіцяють досягти 1-1,5 трлн рублів», — вважає Ганна Кокорева.

Вона звертає увагу на те, що гроші потрібно зібрати не в цю секунду, а протягом шести років. Навіть якщо буде стояти питання про 25 трлн рублів, то щорічні інвестиційні вимоги складуть трохи більше 4,15 трлн рублів. «Якщо, як стверджує уряд, 8 трлн рублів вже фактично зібрано, що мова йде про 17 трлн рублів або 3,4 трлн на рік, що при високих нафтових цін, зростання торгового обороту країни і позиковий потенціал цілком можливо», – стверджує експерт.

 

Тим не менш, план дій, який Мінфін і Мінекономрозвитку повинні представити уряду через півтора місяці, буде ще неодноразово переписаний. На нього можуть вплине реалізація погрози Вашингтона щодо заборони обігу державний казначейських облігацій США та інші західні санкційні обіцянки.

Крім того, невпевнено виглядає фіскальна політика держави. Наприклад, із-за різкого зростання російських цін на пальне уряд з 1 липня збирається знизити акцизи на 3 тис рублів за тонну бензину і на 2 тис — дизельного палива. Раніше представники Кабміну, навпаки, говорили про підвищення цих зборів, які могли б забезпечити казну додаткових доходом в 60 млрд рублів в 2018 році і за 80 млрд — в 2019-2020-х роках.

Тепер така бюджетна надбавка може виявитися не досяжною. У зв’язку з тим, є підозра, що чиновники будуть застосовувати непопулярні в соціальному середовищі заходи, в тому числі, щодо збільшення ПДФО та просування пенсійної реформи. «Кишеню пенсіонерів і населення в цілому — один з найбільш стабільних глибоких ресурсів держави. Не виключено, що чиновники будуть проводити різні маніпуляції з цими заощадженнями для виконання завдань, поставлених президентом», — вважає Купцикевич.