Готуйтеся: парламент просуває законопроект, який підвищить ціни на імпортні товари

Готовьтесь: парламент продвигает законопроект, который взвинтит цены на импортные товары

Цілком можливо, що українців скоро позбавлять можливості придбати імпортний товар в закордонному інтернет-магазині дешевше, ніж у нас. В усякому разі саме на це спрямована спільна ініціатива окремої бізнес-групи і парламенту. І якщо все буде йти, як іде, то нам всім загрожує штучне накручування цін на багато товарів.

Як працює цінова дискримінація

Чому в невеликих райцентрах ціни на багато товарів вище, ніж у містах-мільйонниках, хоча зарплати відчутно нижче? Та й вибір товарів помітно скромніші. Все просто – оборот невеликий, конкуренції немає, покупцям діватися нікуди – ось і переплачують. Мовою бізнесу такий підхід називається політикою цінової та асортиментної дискримінації.

В більш широкому масштабі це означає, що виробник або постачальник в кожній країні/ регіоні намагається продати товар за максимально високою ціною для цього ринку. Крім того, він може регулювати, які саме товари продавати в конкретній країні. Це обумовлено тим, що в одних країна конкуренція жорсткіша, тому там неможливо продати якийсь товар дорожче певного рівня, а в інших – вона менше або взагалі відсутня.

Щоб проводити політику цінової та асортиментної дискримінації, виробнику потрібні відповідні інструменти. В якості таких використовуються процедура сертифікації, різні юридичні хитрощі, пов’язані з інтелектуальною власністю, а також штучне обмеження характеристик товарів, що робить скрутним їх експлуатацію на означеній території. Наприклад, у США в електричній мережі використовується напруга 110 В, в Європі – 220 В. І хоча вже давно розроблені універсальні адаптери, виробник може навмисно комплектувати свій товар блоком живлення на 110 В, що не дозволяє сертифікувати його в Європі, і зокрема в Україні.

Поки існують альтернативні поставки товарів незалежними посередниками, виробники не мають можливості занадто сильно завищувати ціни. У самому справі, якщо у згаданому райцентрі пральний порошок буде коштувати в два рази дорожче, ніж в середньому по Україні, то хтось із жителів з’їздить в найближчий місто, купить цілий ящик з порошком і потім продасть всім своїм сусідам з невеликою націнкою. Але уявімо, що такої можливості у жителів райцентру, в силу яких-небудь обмежень, немає. Ось тоді монополісти ринку зможуть повністю диктувати покупцям свої умови і безконтрольно завищувати ціни. Звичайно ж, якщо сильно підняти вартість товарів, то у виробників впаде оборот, зате істотно збільшитися прибуток. А адже саме максимальна прибуток і є головним завданням бізнесу.

Безмитне поріг в Україні: 150 євро або 22 євро?

Щоб зайняти монопольне становище на ринку і проводити політику цінової та асортиментної дискримінації, виробникам і їх авторизованим дистриб’юторам потрібно максимально усунути можливість альтернативних поставок товарів, тобто паралельного імпорту. Нагадаємо, що під паралельним мається на увазі легальний імпорт товару, c сплатою всіх необхідних податків і зборів, будь-яким суб’єктом підприємницької діяльності без обов’язкової наявності дозволу від власника товарного знака.

Читайте також:   Селяни екс-беркутівці спливли в Білорусі

На сьогодні у вітчизняного споживача є дві можливості придбати якийсь товар, наприклад, портативну електроніку, минаючи авторизовані виробником канали поставок. По-перше, придбати гаджет у реселера, який імпортує товари з-за кордону. По-друге, придбати гаджет самостійно в одному із зарубіжних магазинів (такому як Ali Express, Amazon, BestBuy і т. д.), притому, якщо вартість товару в посилці не перевищує 150 євро, навіть не доведеться платити мито.

У травні минулого року Асоціація підприємств інформаційних технологій України (АПІТУ), що представляє інтереси великих дистриб’юторів комп’ютерної техніки та іноземних вендорів, ініціював створення законопроекту, в якому передбачено зниження безмитного ліміту за посилку зі 150 євро до 22 євро. Такі заходи, на їхню думку, повинні “перекрити канал тіньового імпорту товарних партій і стимулювати сумлінних імпортерів”. Однак постачальники електроніки, що не входять до складу АПІТУ, назвали законопроект картельною змовою з метою монополізації ринку. На їхню думку, зниження безподаткового ліміту призведе лише до подальшої тінізації імпорту, монополізації ринку і зростання цін на закордонні товари. Тоді під тиском громадськості АПІТУ була змушена відкликати свою ініціативу.

Законопроект 5419: удар по конкуренції і трамплін для цін

Зазнавши поразки зі зниженням митного ліміту, “група 22 євро” пішла іншим шляхом. У листопаді 2016 року група з 33 нардепів ВР, які представляють різні фракції в парламенті, на чолі з Вікторією Пташник зареєструвала Законопроект № 5419 “Проект Закону про внесення змін до деяки законодавчо актів України щодо забезпечення публічності і недопущення зловживань у сфері реєстрації та обігу знаків для товарів і послуг, а також захисту та створення умов для реалізації прав їх власників”. Цей законопроект ставить своєю метою нібито належний захист прав інтелектуальної власності підприємців, поліпшення в Україні інвестиційного клімату і т. д. Однак по суті ним вводиться заборона на паралельний імпорт.

Відзначимо, що у всіх розвинених країнах такий імпорт всіляко заохочується, оскільки розглядається як інструмент підвищення конкуренції між виробниками і постачальниками, крім того, призводить до зниження цін для кінцевих споживачів.

Так, в Європі Швейцарська Комісія з Конкуренції (Swiss Competition Commission –COMCO) регулярно притягає до відповідальності правовласників обмеження паралельного імпорту. У 2011 році винесено рішення щодо компаній Electrolux/VZug про визнання незаконними пунктів угоди, що забороняють інтернет-продажу побутової техніки. У листопаді того ж року компанія Nikon притягнута до відповідальності у вигляді штрафу в 12,5 мільйона швейцарських франків за обмеження паралельного імпорту камер і об’єктивів. У травні 2012 року компанія BMW притягнута до відповідальності у вигляді штрафу у 156 мільйонів швейцарських франків за обмеження прямого і паралельного імпорту автомобілів. Заохочують паралельний імпорт і в США, Канаді та багатьох інших країнах.

Читайте також:   Екс-начальнику Одеського СІЗО вручили підозра халатності за вбивства

Що ж буде відбуватися в Україні в разі прийняття законопроекту №5419? Цьому питанню був присвячений круглий стіл “Національний принцип вичерпання прав на торговельні марки – можливість чи загроза для України?”. На думку присутніх там гравців ринку, перспектива тільки одна: нас чекає зростання цін на більшість товарів і кінець ринкової конкуренції.

Владислав Чечоткін, засновник найбільшого в Україні інтернет-магазину Rozetka.ua, зазначив, що вже сьогодні багато товарів в Україні набагато дорожче, ніж за кордоном. Заборона ж паралельного імпорту призведе до ще більшого підвищення цін, оскільки середній бізнес імпортувати товар не зможе, а великий буде завозити тільки той товар, який вони точно зможуть продати. Сьогодні на ринку існують десятки нішевих сегментів, де рівень конкуренції дуже низький, і дистриб’ютори, які мають монополію на поставки продуктів певних виробників, можуть завищувати ціни в кілька разів у порівнянні з ціною на той же товар в сусідній Польщі.

Народні депутати виправдовують свою ініціативу тим, що новий закон дозволить збирати більше податків. Однак з “трупа українського бізнесу” що-небудь отримати неможливо. У той же час контрабандисти законів не читають, а маржа в 200-300% змусить їх піти на все, щоб отримати такий прибуток.

Його слова підтверджує світовий досвід: у сусідній Росії, де кілька років тому паралельний імпорт був істотно обмежений, ціни в середньому зросли на 32%. У той же час у Грузії після того, як усім альтернативним постачання товарів було дано «зелене світло», ціни знизилися на 30-40%.

Петро Боровик, керуючий партнер Borovyk&Partners, вказує на те, що описані в законопроекті №5419, зазвичай приймаються тільки в тоталітарних країнах, де влада хоче контролювати всі товарні потоки в країну. З його точки зору, парламентський законопроект вводить абсолютно неприйнятні норми в торгівлі. Володимир Поперешнюк, співвласник компанії “Нова Пошта”, стверджує, що подібними ізгоями законодавчими нормами держава стимулює бізнес заробляти не за рахунок креативу, інновацій та якісного сервісу, а шляхом законодавчих обмежень та адміністративного ресурсу. Володимир Панченко, економіст і директор інституту О. Поля, вважає, що вищезазначений законопроект вводить корупційні ризики, оскільки дозволяє держорганам вибірково “карати” різні бізнес-підприємства. Він вважає, що цим законом можна і потрібно протистояти спільними зусиллями.

Читайте також:   За "Сватів" заступилася скандальна українка з Держдуми

Однак Сергій Арабаджи, генеральний директор Hotline, нарікає, що в парламенті дуже низький рівень компетентності, і тому законопроект №5419 все ж має шанси бути прийнятим. Про те, що багато нардепів слабо розбираються в торгівлі, говорить хоча б той факт, що паралельний імпорт в парламенті зазвичай називають “сірим”, хоча він цілком легальний, якщо сплачені всі податки.

Ще один негативний аспект обмеження паралельного імпорту – його вплив на торговельний баланс, зазначає Олександр Ольшанський, президент Internet Invest. Україна багато експортує, але ще більше імпортує, тому торговельний баланс в країні нас від’ємний. Компенсується такий дисбаланс кредитами МВФ, інвестиціями і т. д. Але уявімо, що весь обсяг українського імпорту системно подорожчає всього на 5% – у масштабах країни це призведе до різкого стрибка курсу долара.

Регіональний менеджер IDC Володимир Поздняков коментує, що сьогодні Україна на останньому місці в Європі по легкості ведення бізнесу і на 166 місці у світі. Пропонований парламентський законопроект лише погіршить ситуацію. Необхідні протилежні кроки: лібералізація ринку і посилення конкуренції.

Альтернатива: законопроект 5699

На початку цього року Кабінет Міністрів України вніс на розгляд ВР свою версію закону щодо паралельного імпорту – №5699. За своїм змістом цей законопроект кардинально протилежну парламентській. Документ вводить дієві механізми боротьби з “патентним троллінгом”, дає “зелене світло” багатьом економічних свобод, в тому числі, знімає всі обмеження щодо паралельного імпорту. Парадоксально, але в даному випадку, ми маємо прогресивний Кабмін і реакційний парламент, хоча в українській історії нерідко складалася зворотна ситуація.

На думку експертів круглого столу, саме законопроект №5699 дуже перспективний для українського бізнесу і економіки в цілому. Але, на жаль, зовсім не факт, що в парламенті для його прийняття знайдеться достатня група підтримки.

На момент написання цієї статті законопроект №5419 знаходиться в підвішеному стані – поточна сесія Верховної ради закінчується, і депутати відправляться на канікули. Очевидно, що питання буде вирішуватися восени, коли парламент знову збереться на сесію. Тим не менше, користувачі в соціальних мережах вже починають скаржитися, що митниця затримує посилки з товарами, замовленими в зарубіжних магазинах. Залишається лише сподіватися, що представники влади все ж оберуть цивілізований вектор розвитку, а українці і далі зможуть робити вигідні покупки там, де хочуть, а не там, де дозволило їм їх уряд.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *