Слідом за підвищенням пенсійного віку уряд Дмитра Медведєва оголосило про «обнулення» пенсійних балів, які люди збирали з 2015 року. А це сотні мільярдів рублів, які накопичувалися на накопичувальних рахунках в надії на майбутню пенсію.
Профспілки «проти», а бізнес ще не визначився
Озвучивши самий непопулярний крок майбутньої пенсійної реформи — різке підвищення пенсійного віку (для чоловіків на п’ять років, а для жінок на вісім років) — уряд продовжує «дозовано» видавати нові пропозиції. Звичайно, здаються вже менш революційними.
Законопроект про поетапне підвищення пенсійного віку з 2019 року, схвалений урядом на засіданні 14 червня (у день старту Чемпіонату світу з футболу), вже внесли на розгляд Держдуми.
Напередодні, 16 червня, законопроект розглядався на Російської тристоронньої комісії з регулювання соціально-трудових відносин. На засіданні голова Федерації незалежних профспілок росії (ФНПР) Михайло Шмаков та інші профспілкові лідери виступили категорично проти підвищення пенсійного віку. А представники роботодавців (їх інтереси відстоює голова Російського союзу промисловців і підприємців Олександр Шохін) зажадали надати повні розрахунки, на основі якого був розроблений законопроект.
Але все це не завадило уряду направити спірний документ в Держдуму. Адже як пояснив прем’єр-міністр Дмитро Медведєв, законопроект продиктований самою демографічною ситуацією: населення старіє, частка працюючих громадян все менше. Права на одержання пенсії щорічно отримують додатково півтора мільйона осіб, у той час число працездатних громадян пропорційно скорочується на 400 тисяч чоловік.
Відповідно, щоб виплачувати пенсії потрібно все більше коштів: дефіцит Пенсійного фонду на нинішній рік уряд оцінює в 265 млрд. рублів). Підтримувати такий рівень уряду, мабуть, більше немає можливості, тому реформу вирішили почати прямо через півроку. Правда, з перехідним періодом: для чоловіків він триватиме до 2028 року (по півроку за рік), а для жінок — до 2034 року (за чотири місяці за кожен рік «додаткового» виходу на пенсію).
Бочка дьогтю і ложка меду «від Голікової»
Відразу ж після внесення законопроекту віце-прем’єр Тетяна Голікова, яка курирує «соціалку», пообіцяла розробити якусь «нову інфраструктуру для пенсійних накопичень» тих росіян, хто вже збирають на майбутню пенсію. Що це буде за інфраструктура, незрозуміло.
Можливо, мова йде про концепцію «Індивідуального пенсійного капіталу» (ІПК), яку обговорюють в Мінфіні і Центробанку вже два роки: суть її в тому, щоб обов’язкові внески з боку роботодавця у Пенсійний фонд РФ поетапно замінити на добровільні внески самих працівників (при цьому вони будуть частково співфінансуватися роботодавцем).
За попередніми, і дуже обережними оцінками, впровадження системи ІПК дозволило б залучити в пенсійну систему додатково 10 трлн. рублів в найближче десятиліття. Це при тому, що для забезпечення всіх російських пенсіонерів потрібна сума в 7 трлн. рублів (з цієї суми лише половина покривається за рахунок обов’язкових відрахувань роботодавців).
Інша пропозиція Голікової було більш конкретним: як заявила віце-прем’єр, уряд змушений буде відмовитися від «бальної» пенсійної системи, яка була введена в 2015 році (після «заморозки» пенсійних накопичень росіян).
Опинилася в бочці дьогтю і ложка меду від Голікової: вона твердо пообіцяла, що в 2019 році пенсії непрацюючих пенсіонерів будуть рости в середньому на 1 тисячу рублів кожен місяць. Тобто це 12 тисяч рублів за рік. Просто хочеться розплакатися від розчулення при таких цифрах. Цікаво, сама б Голікова помітила надбавку до своєї зарплати в тисячу рублів?
Жаворонков: порятунок — тільки в особистих інвестиціях!
Своєю думкою про майбутню пенсійну реформу з «Вільною пресою» поділився старший науковий співробітник Інституту економічної політики, член ради фонду «Ліберальна місія» Сергій Жаворонков:
«СП»: — Сергій Володимирович, необхідність різкого підвищення пенсійного віку уряд пояснює демографічними причинами: мовляв, пенсіонерів все більше, а працюючих все менше.
— Зауважу, що підвищення пенсійного віку станеться, скажімо так, для простого народу. А ось привілейовані верстви — співробітники МВС, ФСБ, прокуратури, військові, рятувальники — як і раніше зможуть виходити на пенсію в 35 років. Їх беруть на службу з вищою освітою в 22 роки, плюс стаж 20 років, але рік йде за півтора, ось у 35 років вони вже пенсіонери.
На мій погляд, поки у останньої людини в погонах вік виходу на пенсію не прирівняють до среднероссийскому, поки не буде вичерпано цей фінансовий резерв, підвищувати пенсійний вік для всього населення не можна!
«СП»: — А як ви оцінюєте пропозицію Голікової скасувати ще й пенсійні «бали»?
— Я вам нагадаю, що так звана «заморожування» накопичувальних пенсій виправдовувалася тим, що їх віддадуть пенсійними «балами» у світлому майбутньому. Наш уряд діє як Ходжа Насреддін, коли обіцяв падишахові за двадцять років навчити віслюка говорити. Так за двадцять років або віслюк помре, або падишах.
Загалом, ці «заморожені» гроші вам не віддадуть! І я не виключаю, що якщо адміністративна міць певних кланів, які живуть на закритих статтях бюджету, виявиться вище мощі власників великих, в тому числі навколодержавних НПФ, то наступний крок — це конфіскація існуючих НПФ. З пропозицією: мовляв, на підтримку держави треба інвестувати зайві гроші «добровільно».
Правда, оскільки всі існуючі НПФ олігархічні та пов’язані з впливовими особами, ймовірність конфіскації заощаджень все ж таки нижче, ніж у випадку з накопиченим капіталом з Вебу — фінансиста сочинських олімпіад. До речі, за підсумками 2017 року під 40 млн. людина вже пішли з Зеба. При тому, що мільйонам щорічно відмовляють у виході під приводом «невірних ком» в заяві.
«СП»: — Більшість працюючих людей вже зараз прикидають, що не доживуть до пенсії, або все одно будуть отримувати від держави копійки. Так що ж робити? Давайте рада як досвідчений економіст.
— Самою розумною стратегією поведінки в цих умовах, на мою думку, є індивідуальне інвестування. Тому що рано чи пізно в уряду гроші закінчаться, і кінець зрозумілий — будуть друкувати нові.
Зараз чимало професійних компаній, які допоможуть з інвестиціями. Зрештою, вкладайте у валюту, нерухомість, банківські вклади в межах страхового ліміту.