В Україні готують великі сюрпризи вчителям і школярам

В Украине готовят большие сюрпризы учителям и школьникам

На наступному тижні у парламенті планують прийняти доопрацьований законопроект про освіту.

Документ узаконює 12-річну освіту, а мови нацменшин стануть вивчати тільки в молодших і середніх класах. Всі вчителі будуть працювати за контрактом, а директори шкіл не зможуть бути вічними — їм дозволять керувати закладом не більше 12 років. Як уточнили «Вістям» в прес-службі Міносвіти, подавати законопроект до другого читання відомство буде 11-13 липня.

Мовне питання

Одна із змін стосується мови — тепер викладання в школах планують вести тільки українською. За вибором учнів можуть викладати один або кілька предметів мовою ЄС або нацменшин (в цю категорію віднесли і російська), але таких уроків може бути не більше двох на день. А у старшокласників всі предмети повинні бути виключно українською.

Це нововведення вже викликає суперечки в тих областях, де живуть угорці, словаки, румуни, адже досі у них існують свої школи, де дітей навчають їх рідною мовою. Наприклад, в Закарпатті.

«Я вважаю, що це не зовсім правильний крок, так як школи для нацменшин у нас були ще з радянських часів, і їх кількість досі практично не змінюється, адже в них є потреба. У нас великі проблеми з викладанням української мови — тільки в Закарпатті 36% учнів в минулому році не змогли здати український і поступити до внз. Але проблема не тільки в угорців, словаків чи росіян. У тих селах, де більшість мешканців з нацменшостей, взагалі не використовують українську мову ні в побуті, ні у навчанні», — говорить «Вістям» заступник директора департаменту освіти Закарпатської ОДА Атілла Штерр.

Вчителі кажуть, що змушувати всіх перейти на українську безглуздо. «Ми не проти того, щоб спілкуватися в школі українською, але починати потрібно не з дітей, а зі шкільних адміністрацій — велика частина директорів говорить російською. Змушувати всіх говорити українською нерозумно і поки що рано, так як перед цим потрібно збільшити годинник українського, а то в деяких класах вони у нас на рівні факультативного іноземної», — говорить нам вчитель української мови однієї з київських шкіл Ганна Костюченко.

Приватникам дадуть гроші

Ще одне нововведення — місцеві бюджети будуть давати гроші на навчання школярів не тільки в державних закладах, але і в приватних. Таким чином депутати і чиновники сподіваються, що державні школи і садочки будуть розвиватися, борючись за учня, а оплата в приватних закладах знизиться і стане більш доступною.

Як розповів «Вістям» перший заступник голови комітету ВР з питань науки і освіти Олександр Співаковський, особливих привілеїв для приватників не буде. «Наприклад, якщо дитина вирішує піти в приватну школу, то мінімальну частину його навчання можна буде оплачувати з держбюджету — наприклад, зарплату персоналу, комунальні послуги і т. д. Все інше батьки все одно повинні будуть оплачувати самі. Наприклад, якщо навчання у приватній школі обходиться в 20 тисяч, а в державній — 10 тисяч, то приватна школа зможе покривати тільки половину цієї суми», — уточнив Співаковський, додавши, що схеми розподілу коштів будуть розраховуватися місцевою владою на їх розсуд.

А ось відкритий звіт про фінанси на сайтах шкіл і вчителі, і батьки підтримують. «Грошей на школи держава виділяє дуже мало, але ж кошти у батьків беруть, тому правильно, що це все можна буде подивитися при можливості. Правда, проти, напевно, будуть тільки завучі або завгоспи, так як у них не буде приводу забрати собі зайві гроші, щоб потім купити собі машину», — говорить нам мама п’ятикласника однієї зі шкіл Луцька Ольга Кравченко.

Вчителів відправлять на контракт

Оклад вчителів хочуть зробити не менше 4500 грн (чотирьох прожиткових мінімумів, зараз зарплата становить від 3960 грн), але працювати вони будуть на контрактах. Самі викладачі проти такої системи.

«Це зроблено для того, щоб позбутися від літніх вчителів. Зрозуміло, що зараз їх зі школи звільнити складно. Але, вибачте, а що, в школу рветься працювати молодь на такі зарплати? Досвідчені вчителі отримують ще надбавки, і сума вийде більш пристойна. А для початківців що ці 4500 грн? Ну, звільнять пенсіонерів, а хто буде вчити? Вони самі ж потім будуть умовляти повернутися досвідчених вчителів, особливо в селах, там, напевно, чергу молодих вчителів у школу варто», — з гіркою іронією говорить вчитель із 30-річним стажем з Харкова Валентина Шелкопляс.

Що стосується директорів, які не зможуть керувати школою більше двох каденцій — 12 років, то тут думки розійшлися. «Хороших директорів в школах не так-то й багато. В місті ще можна провести ротацію, один директор піде працювати в іншу школу, а його попередник займе його місце. А в селі, а в районі, де одна-дві школи? Ви де стільки директорів знайдете?» — обурюється колишній директор школи Дніпропетровської області Сергій Васильченко.

Правда, батьки дотримуються іншої думки. «Я вчилася, нашу школу очолювала директор, яка вже тоді десять років там працювала. Мої діти туди пішли, і вона все ще там працює. З радянських часів сидить, навряд чи вона щось нове додасть цій школі», — каже мама п’ятикласниці Вікторія Вороненко.

Як завжди, суперечки викликає 12-річну освіту. Багато вчителів це не підтримують. «У нас вже й раніше намагалися ввести, але, як на мене, у дітей просто крадуть зайвий рік. Тепер хлопчаки прямо зі школи підуть відразу в армію, а дівчата — заміж», — говорить нам учитель 12-ї школи Дніпра Ігор Коваленко. Але не всі проти. «Я за те, щоб діти вчилися як можна більше. Якщо хтось не хоче, може вступити в коледж або піти працювати, ніхто йому не забороняє», — каже мама 10-класника Анна Сергієнко.

Бакалаврат — три роки

Закон торкнеться і вища освіта. Так, з 12-річною освітою в школі хочуть зменшити термін навчання на бакалавраті — до трьох років. Правда, за словами Співаковського, на деяких спеціальностях можуть вчитися довше. «Мінімальний термін навчання — три роки, але на деяких спеціальностях цього недостатньо — наприклад, на педагогічних один рік потрібно тільки для практики». А от у самих вузах до такої ідеї ставляться з побоюванням. «Тут головне, щоб скорочення не вплинуло на підготовку студента. Наприклад, для медиків три роки занадто мало», —сказав «Вістям» проректор КНУ ім. Т. Шевченка Володимир Бугров.

Інфографіка “Вістей”. Клікніть для збільшення