Грошей немає, а ми стаємо багатшими

Денег нет, а мы становимся богаче

Міністр праці Топілін запевняє, що підняті по трудовому досвіду, а доходи населення ростуть, як на дріжджах
 

Жити стали краще, багатше. Безробіття майже перемогли, добробут кожним днем примножують. Доходи-то ростуть просто небувалими темпами!.. Якщо хтось подумав, що мова йде про якомусь заморському диво-державі, то він помиляється. Ні, це сказано про нас, росіян. Причому, не тих, хто одягнений владою або наближений до неї, чого давно не доводиться дивуватися. А про самих що ні на є пересічних громадян.

Це у нас — вчителів, медиків, інженерів, продавців, прибиральників, шляховиків, постових, — реальна зарплата зросла за три-чотири місяці цього року майже на 10%, чого не було з початку 2000-х років». Ми мало не купаємося в грошах…

Принаймні, саме так вважає міністр праці РФ Максим Топілін. У минулу середу він на всю країну озвучив свої висновки (які є, мабуть, і висновками прем’єра Дмитра Медведєва — не міг же міністр не погодити їх з начальством!), ввівши співвітчизників в ступор.

Зарплати, як вважає Максим Анатолійович, повинні зростати паралельно віку і трудового досвіду. Тому, за його словами, влада і задумали підвищити термін виходу на заслужений відпочинок до 63 років жінкам, до 65 — чоловікам.

«Люди, безумовно, будуть більше працювати і отримувати великі зарплати», — запевняє він. Тут же, правда, обмовляється: «У нас нині спостерігається різке зниження чисельності населення в працездатному віці. Дисбаланс на ринку праці». Значить, в цьому головна причина так званої пенсійної реформи, а не «довгожительство» громадян, що зберігають нібито в масі своїй і після 60 років сили, здоров’я?

Слідом за заявою Топіліна «про доходи росіян», свою статистику оприлюднив Росстат. Його керівник Олександр Сурінов, на відміну від міністра праці, конкретний: «Співвідношення між середньодушовим доходом — десять відсотків найбагатших і десять відсотків найбідніших — тримається приблизно на одному рівні. У 2015 році — в 15,7 рази; в 2016 — у 15,5 раза, у 2017 році, за попередньою оцінкою, в 15,3 рази». Іншими словами, роки біжать, але нічого не змінюється.

Тобто, одні продовжують багатіти, інші з тим же успіхом зубожіти. Що, здається, анітрохи не бентежить міністра Топіліна. У нього своє пояснення, чому реальні доходи росіян безперервно падають, хоча зарплати ростуть. «Це пов’язано з скороченням тіньового сектора економіки, нелегальної зайнятості», — запевняє він.

Одне протиріччя чиновників тягне за собою інші. «Сьогодні саме доходи населення є самим основним обмеженням розвитку попиту і, відповідно, поступального економічного зростання», — говорить віце-прем’єр Ольга Голодець. До речі, ще у вересні 2017-го Мінекономрозвитку РФ прогнозувало зростання реальних доходів населення в той рік на 1,3%. Але ці прогнози не виправдалися.

Зі статистикою, відомо, не посперечаєшся. Але, може, і вона «дала збій», не витримавши напруги від очікувань явно затягнувся у нас «економічного дива»? І оптимістичні заяви старожила-міністра Топіліна (у владі на різних посадах він з 1994 року) цілком реальні? Кореспондент «СП» розпитала про заробітки тих, кого прийнято називати у нас рядовими трудівниками.

— Про який добробут ви говорите? Навіть смішно, чесне слово, — почула я від Оксани Годжик, керівника пітерської районної поліклініки. — То й справа чую заяви Моз про те, що у медиків «сьогодні дуже хороші зарплати, в середньому по країні 60 тисяч рублів». Це, знаєте, як середня температура по лікарні. За всю Росію не скажу, а у нас в місті, щоб отримувати щомісяця на руки хоча б 55 тисяч рублів, потрібно працювати на півтори, а то й на дві ставки.

Що, власне, багато лікарі і роблять. Та й не тільки лікарі та середній медперсонал теж. Що, звичайно, не може не позначатися — пацієнтів в медустановах багато, у встановлений чиновниками регламент прийому кожного вписатися практично неможливо. Ну, хіба що, оглядаючи стражденного чисто формально. Звідси і нескінченні черги, незадоволення людей…

— В середньому 60 тисяч в місяць я заробляю, так, — відповів на дзвінок Михайло Ш., далекобійник, індивідуальний підприємець. — При цьому третина з них йде потім на виплати податків, надуманих, як правило, штрафів, яких все більше з появою системи «Платон», а також на бензин дорожчає в нашій нафтової країні не по днях, а по годинах… У мене двоє дітей, молодший ще дошкільник, дружина не працює, так як нікому за ними доглянути. Ось і «крутимося» на те, що залишається.

— Моя дружина без малого тридцять років працює викладачем в ПТУ, тобто, в коледжі, як це тепер називається, — нарікає Станіслав Петрович Блазнів, пенсіонер. — Викладає дві іноземні мови — англійську та німецьку. В останні роки — на півставки, факультативно. Їй начальство сказало, що «нашим випускникам чужі мови не потрібні».

Отримує, не повірите, 8500 рублів в місяць. Плюс 12,5 тисячі пенсійних. Хотіла влаштуватися на літо гідом — туристів, спасибі футбольного чемпіонату, нині вистачає, не взяли «за віком». А причому тут вік, якщо вона бадьора, енергійна, мовами володіє досконало і стільки може розповісти про місто — молодим і не снилося!

У мене пенсія приблизно така ж. В сумі близько 30 тисяч. На них треба примудритися оплатити житлово-комунальні послуги, ліки, їжу, і ще, щоб залишилося на допомогу дітям. Обидва мають вищу освіту, але вимушено працюють не за фахом.

А ви мене про міністрів питаєте, чи вірно вони там нам нарахували. Їм є хіба справа до пересічних росіян? Вони, судячи з усього, і середню-то зарплату по країні вираховують, виходячи зі своїх неслабких окладів. Іноді здається, що ми і вони живемо в різних країнах. Точніше, світах…

З цим важко не погодитися, знайомлячись з міністерської зарплатою. Наприкінці минулого року вперше (спромоглися!) озвучив наш Білий дім. Той же М. А. Топілін заробив за 2017-й «всього» 5.928.655 руб. порівняно з посадовими надходженнями Антона Сілуанова, відає російської скарбницею (понад півтора мільйона рублів в місяць), звичайно, копійки. Але і від неурядових трудяг-роботяг ох, як далеко!

Восени минулого року президент РФ Володимир Путін продовжив ще на рік зниження на 10% зарплати вищим державним чиновникам, в тому числі і себе (він, до речі, заробив в 2016-му 8,8 млн. рублів). Як кажуть, міністри цей комариний укус навіть не помітили…

Обговорити проблему погодився Анатолій Бажан, завідувач відділом економічних досліджень Інституту Європи РАН.

— Наші чиновники надто поспішають представити передбачуване — реальністю. Якщо дійсно буде встановлено такий високий пенсійний поріг, як про те заявлено, то велика кількість наших співгромадян можуть залишитися безробітними. Щоб там не говорив прем’єр Медведєв про створення робочих місць для тих, кому «за…», самі по собі вони не створяться, для цього необхідні умови.

А саме — цілеспрямована робота уряду з модернізації виробництва. А цього не відбувається. Що стосується «зростання добробуту», то це взагалі чистої води, вибачте, блеф. Реальні доходи населення різко впали після 2014 року. Перш за все, із-за різкого зростання цін одразу на все — енергоносії, послуги ЖКГ, продукти, товари. Так, зараз ніби почалося деяке вирівнювання між доходами і витратами. Але незначне, населенням практично не відчутна.

— Ви кажете, що пенсійна реформа може позначитися на росіян негативно, а як же ті європейські країни, де вона вже діє?

— В Європі рівень життя людей на порядок вище, ніж у нас. Крім того, практично всі, хто трудився і трудиться, мають там накопичення. Добре захищені, будь то накопичення у державному чи в приватному банку. У нас приватні банки теж є. Але «тримають» їх нерідко не зовсім чесні на руку громадяни, щоб не сказати, авантюристи. Від чого і прогорають швидко з усім зібраним капіталом.

— Одвічний російське питання: що робити?

— Змінювати економічну політику! Наш уряд захоплена задуманими їй реформами. Але засновані на ті стандартних рекомендаціях Світового банку (для так званих третіх країн), і радах з підручників для студентів. В цьому біда. Сьогоднішній Росії потрібна зовсім інша економічна політика.

Більш активна, з використанням банківських ресурсів. Для чого потрібно змінити кредитну політику, направляючи кошти на розширення виробництва. А чим переймаються здебільшого наші міністри? Зниженням рівня інфляції. Або на реалізацію якихось вибіркових, «точкових» проектів.

— Натякаєте на проведення у нас чемпіонату світу з футболу, підготовка до якого обійшлася країні в мільярди рублів?

— Про таких мега-проектах, як мундіаль, зведення Кримського моста, деяких інших, так сказати не можна. Той же футбольний чемпіонат став добрим стимулом для інших, меншого масштабу, починань. Навіть в умовах пасивної економічної політики, яка переважає у нас, це все-таки результат зі знаком «плюс».

— Відомо, що, готуючись до ЧС-2018, влада натиснула на бізнес, в тому числі, банківський, щоб розщедрилися…

— Так, «включило» так зване ручне управління. Дано потрібно змінювати стиль керівництва, переходити від нього до системи. Коли банки самі шукають важливі для країни проекти, оплачують їх розробку, фінансують реалізацію. Системи-то якраз і немає.