США і Китай витісняють Росію з Середньої Азії

США и Китай вытесняют Россию из Средней Азии

Росія втрачає свої позиції в Узбекистані. Основним прямим інвестором цієї країни стали США, а основним торговельним партнером – Китай. У Російській Федерації не вистачає грошей і інвестиційних пропозицій, здатних кардинально поліпшити взаємини двох країн.

Основним прямим інвестором Узбекистану в першому кварталі 2018 року стали США, підрахував республіканський Центробанк. З опублікованої статистики випливає, що 28% від всього обсягу прямих інвестицій в обсязі $4,3 млрд, що надійшли в Узбекистан за три місяці, що припадають на частку США.

Друге місце ділять Китай і Великобританія – по 10% інвестицій. На третьому місці — офшор, Британські Віргінські острови з 8%.

Частка Росії – всього 6%.

Трохи більше, ніж у Туреччині.

Туди, де немає корупції

У травні 2018 року президент Узбекистану Шавкат Мирзиеев побував у США з триденним офіційним візитом зустрічався з президентом Дональдом Трампом. На зустрічі Мирзиеев заявив, що Узбекистан прагне до членства в СОТ, а Трамп пообіцяв йому сприяння в цьому. В ході візиту були підписані меморандуми про наміри з американськими компаніями і Світовим банком, в загальній складності, на $8,5 млрд.

На думку голови американо-узбецької торгової палати Керолін Лэмм, найбільш перспективними галузями співпраці вважаються нафтогазова галузь і кольорова металургія, в тому числі залучення до геологорозвідки і видобутку корисних копалин Chevron і Exxon Mobil, що вже працюють в Казахстані, а також компанії General Electric — до участі в реконструкції місцевих електростанцій.

Угоди, як очікується, будуть сприяти збереженню 10 тисяч робочих місць у США, a також відкрити можливості для багатомільярдних контрактів з американськими компаніями. На думку Мирзиеева, Узбекистан гостро потребує американських технологіях.

«Хочемо ми цього чи ні, це може комусь не подобатися, але американські технології сприяють порядку. Американці інвестують туди, де немає корупції та розкрадань. Тому в Узбекистані не було американських інвестицій», — зазначив президент.

Цей рік може стати для Узбекистану рекордним з точки зору залучення американських і в цілому іноземних інвестицій в країну. Мирзиеев заявив, що влада Узбекистану досягли попередніх домовленостей про залучення в країну $17 млрд іноземних інвестицій. Під 182 проекту.

Судячи з усього, Узбекистан активно готується до інвестиційного буму. За п’ять місяців 2018 року в Узбекистані зареєстрували 776 спільних та іноземних підприємств. Протягом цього року в країні планується реалізувати 377 територіальних і 148 галузевих проектів із залученням іноземних інвестицій.

Інвестиції в обмін на свободу

Зараз влада стурбовані тим, як спростити механізм реалізації зарубіжних інвестпроектів. Заступник прем’єр-міністра Узбекистану Сухроб Холмуродов оголошував про плани скасувати частину податків, що стягуються з підприємців, і спрощення реєстрації компаній. А президент видав постанову «Про додаткові заходи щодо прискореної реалізації інвестиційних та інфраструктурних проектів».

Заради інвестицій офіційний Ташкент готовий йти на зустріч навіть таким непростим для офіційного Ташкента вимогам, як звільнення політв’язнів, гарантії свободи пересування, заборона щодо тортур, захист свободи віросповідання та прав ЛГБТ-спільноти. Такі вимоги, зокрема, пред’являла Узбекистану глава американської Amnesty International Маргарет Хуанг, в цілому позитивно оцінює перші кроки Мирзиеева в цьому напрямку.

Ще більше приводів для задоволення з’явилася з приходом до влади Мирзиеева у Світового Банку і Міжнародної організації праці. Ці установи підтвердили, що в Узбекистані припинили нарешті використовувати примусову дитячу працю на зборі бавовни, що знімає ряд інвестиційних обмежень з боку Заходу.

Що мучить наш народ?

Узбекистан почав активний пошук зовнішніх джерел фінансування після зміни влади і визнання новим президентом республіки того факту, що економіка відновлюється недостатніми темпами. Зростання за рахунок внутрішніх ресурсів практично вичерпаний. У 2017 році ВВП Узбекистану, за даними ЦБ, зріс на 5,3% і становив $ 30,6 млрд. Але зростає і зовнішній держборг, він становить за підсумками першого кварталу $7,9 млрд.

Але проблема №1 для узбеків – безробіття.

«Що мучить наш народ? Це безробіття і відсутність впевненості в завтрашньому дні», — зазначив Мирзиеев. Він визнав, що мігранти масово їдуть за кордон тому, що «ми не змогли створити робочі місця. Все горе в цьому».

На заробітках за межами Узбекистану перебувають близько 3 млн з 33 млн узбеків, приблизно половина трудових мігрантів проживає в Росії.

Інтерес США до Узбекистану теж не випадковий. Республіка має ключове положення в Центральної Азії, вона розташована поруч з Іраном, Росією і Китаєм, які вважаються конкурентами США. «Узбекистан – найчисленніший і зростаючий ринок Середньої Азії і США не упустять шансу використовувати його в якості платформи для нарощування своєї присутності тут», — каже Ярослав Лісоволик, головний економіст Євразійського банку розвитку.

Але чи не головна точка дотику інтересів Ташкента і Вашингтона – ситуація в Афганістані. Основний транспортний коридор американців в афганістані через Пакистан стає все більш проблемним і витратним. Розбіжності між Пакистаном і США наростають. Тому не виключено, що може бути відроджений альтернативний логістичний маршрут через Казахстан і Узбекистан, який використовувався ще за часів СРСР. Казахстан вже дав США згоду на спецтранзит армійських вантажів залізницею в Афганістан для забезпечення там присутності США. Залишилося домовитися з Узбекистаном.

Напередодні візиту в США Мирзиеев провів зустріч з головою Центрального командування збройних сил США генералом Джозефом Вотелом, обговорив з ним військове співробітництво та ситуацію в Афганістані. З Трампом Мирзиеев вперше зустрілися ще більше року тому в рамках саміту арабо-мусульманських країн і США в Ер-Ріяді. У вересні 2017 року, виступаючи на 72-ій сесії Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, президент Узбекистану заявив про підтримку стратегії Трампа з мирного врегулювання ситуації в Афганістані. В рамках цих домовленостей передбачається створення спільних проектів з компаніями Boeing, General Electric, Honeywell, Caterpillar та іншими.

Ташкент відкривається світу

Узбекистан буде традиційно проводити багатовекторну політику, щоб використовувати весь потенціал від відкриття свого ринку світу, і «не піде» однозначно під США, впевнений Лісоволик з ЄАБР.

«Узбекистан при президентові Мирзиееве дійсно почав проводити більш відкриту політику, не тільки у відношенні США. Ташкент відкривається для багатьох країн, зокрема для Росії, прагне до членства в СОТ», — говорить Лісоволик.

Узбекистан змушений відкриватися в тому числі з-за відсутності виходу на глобальні ринки через Каспій та Аравійське море. «З цієї причини ми побачимо підвищувальну тенденцію в товарообігу Узбекистану з сусідами і з країнами Євразійського союзу», — вважає Лісоволик.

Тим не менш Росія може втратити свій вплив в Узбекистані. Для початку економічний і фінансовий. У 2016 році товарообіг між Узбекистаном і Росією скоротився на 5% у порівнянні з 2015 роком — до $4,2 млрд. За підсумками минулого року зріс до $5 млрд, а на поточний рік Мірзієєвим поставлено завдання наростити його до $6 млрд.

За рахунок чого має зрости товарообіг, не дуже зрозуміло. Основа узбецького експорту в Росію – легкові автомобілі, текстиль, овочі, фрукти. Турпотік незначний.

Економічне співробітництво між Росією і Узбекистаном динамічно розвивається, відзначають в Мінекономрозвитку РФ. «Про це свідчить зростання обсягу взаємної торгівлі в 2017 році та в січні-квітні 2018 року порівняно з аналогічними періодами попередніх років на 33,9% і 39,7% відповідно.

Що стосується зниження товарообігу в 2015 році, то головним чином це стало наслідком коливання курсу рубля. У фізичному вираженні обсяги поставок практично не змінилися», — повідомили в Мінекономрозвитку.

За даними відомства, в даний час збільшуються взаємні поставки, у тому числі машинотехнічної, металургійної та хімічної продукції, текстилю, продовольчих товарів та сільськогосподарської сировини.

«Одночасно розвивається взаємодія у сферах виробництва даних товарів і надання послуг. Прикладом цього є спільні підприємства з переробки і постачання плодоовочевої, виробництва сільськогосподарської техніки, запасних частин для автомобільної промисловості, будівельних матеріалів та багато інших», — уточнили в Мінекономрозвитку.

За даними Державного комітету Узбекистану з інвестицій, у 2017 р. обсяг прямих російських інвестицій склав $2415,2 млн, що на 39,9% вище показника 2016 року. Станом на 1 січня 2018 року на території країни діяло 1035 підприємств з участю російського капіталу.

Основними російськими інвесторами в Узбекистані є ПАТ «ЛУКойл», ВАТ «Газпром», ПАТ «Вимпелком».

Раніше керівництвом республіки було заявлено, що Узбекистан не збирається вступати до ЄАЕС. Під керівництвом колишнього лідера Узбекистан Іслама Карімова взагалі відмовлявся від членства в регіональних союзах, в яких керівна роль відводилася Москві.

У 2008 році Ташкент вийшов з Євразес. Крім того, Узбекистан двічі приєднувався і припиняв участь в Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ).

Домовлятися з таким партнером, як Узбекистан, буде непросто. Тим більше, що конкурувати з США по лінії обсягу інвестицій і технологій Росія не в змозі. Мало того, за доброзичливе ставлення Узбекистану Москві доведеться боротися і з Пекіном.

КНР вже з 2015 року потіснила Росію, ставши найбільшим зовнішньоторговельним партнером Узбекистану. Узбекистан і Китай до 2020 року мають намір довести обсяги двосторонньої торгівлі з $4,2 млрд до $10 млрд.

Узбекистан експортує в Китай газ, уран, мідь, бавовняне волокно, мінеральні добрива, пластмасові вироби, продовольчі товари…

Мирзиеев, ставши президентом, їздив у Китай для перезавантаження взаємин (у травні 2017 року). Тоді були підписані договори на поставку продукції і інвестдоговору на $22 млрд. Китайські компанії є великими постачальниками технологій та обладнання в Узбекистан. Тут відкрита для китайців вільна економічна зона «Джизак» з пільговими умовами для виробництв мікроелектроніки, засобів зв’язку та ряду інших.

Імовірно в жовтні очікується візит Путіна в Узбекистан та проведення в Ташкенті регіонального форуму. Ці заходи можуть надати новий імпульс уповільненим взаємин двох країн.