Днями Рахункова палата «видала» звіт з аудиту Національного Інституту серця, яким керує кардіохірург Борис Тодуров.
Висновок вражає: у всіх «проблеми» інституту винні всі, крім керівництва установи.
Звичайно, після обрання нового складу Рахункової палати чудес та об’єктивності державних аудитів очікувати не варто. Її очолив депутат від БПП Валерій Пацкан, до цього брав на поруки директора Львівського бронетанкового заводу, якого НАБУ звинувачує в тому, що ставив старі, іноді непрацюючі двигуни на танки по ціні нових.
Але вже перші звіти Рахункової перевершили всі очікування. «Оновлена» Рахункова палата заявила, що система електронних торгів ProZorro гірше справляється з держзакупівлями, ніж колишня корумпована Тендерна палата. Причина — раніше програма перебувала на хостингу Амазона. Але не менш вразив звіт Рахункової і аудиту Інституту серця.
Більшість публічних звинувачень на адресу клініки і її керівника Бориса Тодурова, про яких писали і журналісти-розслідувачі, і громадські активісти, просто не досліджувалися Рахункової. Мовляв, закупівля ліків в кілька разів дорожче інших лікарень або ж платні послуги в лікарні — це не питання Рахункової.
Варто вже говорити про те, що конфлікт інтересів, коли вся сім’я Тодурова та її бізнес-партнери працюють або отримують державні підряди від Інституту, також не зацікавив аудиторів? Зате аудитори написали, що керівник Національного інституту серця Борис Тодуров не може правильно розрахувати кількість препаратів або стентів, необхідних для замовлення, оскільки МЗ «не розробив методики розрахунку потреби, який він міг би використовувати.
Чому ж Рахункова не помітила очевидних речей в роботі Інституту, а замість цього знову звинуватила МОЗ?
Причини дві.
1. Рахункова палата — це орган, підпорядкований Верховній Раді, а там, особливо в Комітеті охорони здоров’я, нову команду МОЗ дуже не люблять.
Зате підтримують Тодурова, якого запрошують на засідання комітету, а швидкі з клініки, розташовані на території його Інституту і пов’язані з його бізнес-партнерами, приїжджають на мітинги проти медреформи.
2. У керівника Інституту серця в листопаді закінчується контракт і при всіх публічних скандалах навколо установи протягом останніх років йому дуже хочеться зберегти своє місце, а тому потрібно «покращувати» репутацію.
Отже, давайте розберемося, що ж «не побачила» Рахункова палата.
Закупівлі Інституту серця
За останні 2,5 року Інституту серця уклав угоди на 349 млн. грн., з них 73 на закупівлю ліків (фармацевтичні препарати). Керує тендерним комітетом головного кардіологічного установи Шевченко Віктор Олександрович, лікар-кардіохірург і колишній бізнес-партнер дружини керівника Інституту серця Бориса Тодурова — Олени.
Раніше вони були співвласниками ТОВ «Агапіт» — компанії, зареєстрованої на території ще одного держустанови — Інституту Шалімова (вул. Героїв Севастополя, 30). Після публікації цієї інформації у ЗМІ дружина Тодурова продала свою третину власності компанії за 3000 грн, тому її чоловікові навіть не довелося це декларувати.
Закупівля «у своїх» — поширена практика в Інституті серця. Наприклад, фірма «Профі», засновником якої був раніше Анатолій Іванюк, зять Тодурова, виграла в Інститута тендерів на 7,5 млн за останні кілька років. Після публікації інформації, що компанію заснував зять, його швиденько прибрали із засновників, як і дружину в попередньому випадку, але компанія все одно продовжує справно вигравати тендери в інституті. 7, млниз 8, виграних компанією на державних тендерах, припадають саме на Інститут серця.
Анатолій Іванюк разом з дружиною, за сумісництвом — дочкою Тодурова, є засновником благодійного фонду «Серце на долоні», президентом якого є сам Тодуров, який розташований на території самого інституту. Після гучних скандаловв початку минулого року навколо закупівель Інститутом ліків за удвічі завищеними цінами нічого не змінилося.
Наприклад, препарат «Манить», який закуповує більшість лікарень, Інститут серця у минулому році закупив по 48 грн, а Вінницька лікарня по 26. І там, і там один виробник — «Юрія-Фарм», і там, і там один постачальник — «Медичний центр М. Т. К.», зареєстрований за однією адресою з компанією-виробником і завжди заходить на тендери з їх продукцією. Вінницька лікарня замовила в 30 разів менше розчину, а саме — 130 пляшок, в той час як «Інститут серця» купив 4111.
Або препарат «Лінезолід»: Інститут серця закупив його по 640 гривень, а Харківська обласна дитяча лікарня — в півтора рази дешевше, 427 грн. В обох випадках — український виробник. Буквально днями Інститут серця знову закупив ліки, і знову дорожче. Наприклад, на одному шприці з препаратом Гадобутрол Інститут серця переплатив майже 80 грн. Інститут Серця купив цей препарат по 553,48 грн, а Національний інститут раку за 474,27 грн.
Половина грошей, витрачених Інститутом серця на ліки за останні 2,5 роки, поки існує «Прозорро», пішла, як і раніше, до компаніям-дистриб’юторам «Галафарм»і «Людмила-Фарм». Вони виграли тендерів на 46,9 млн 73, витрачених на ліки Інститутом серця. Як пишуть журналісти-розслідувачі, компанії «Галафарм» і «Людмила-Фарм» є головними постачальниками медпрепаратів для Інституту серця. Вони виграють і більшість тендерів через так звані допороговые закупівлі.
За висновком журналістів «Наші гроші», обидві компанії належать до орбіті однієї сім’ї — Людмили Миронової та її брата Костянтина Грошева.
Операції для «платоспроможних»
В Інститут серця відправляють тільки тих пацієнтів, які «можуть собі дозволити таку безкоштовну медицину.
Якщо в інші клініки 30% пацієнтів поступають з гострим інфарктом вночі, то в Інституті серця ця цифра менше 10%.
90% пацієнтів були госпіталізовані в робочий час, тобто, можна з високою ймовірністю припустити, що їм робили планові операції.
Це свідчить про те, що пацієнтів, які можуть і добу не прожити без стентування, швидкі везли в інші клініки. Зате в Інституті серця оперували тих, хто стоїть в чергу на планову операцію. Звичайно, пацієнтів не можна поділяти на «планових» і «позапланових», але держпрограма по стентування в рамках обмежених бюджетів розрахована на людей, яких треба рятувати негайно, які без стента не проживе і дня.
Але таких в Інституті серця ще менше — всього 2%. Саме такій кількості пацієнтів, згідно з результатами перевірки Міністерством охорони здоров’я Інституту серця, робили операції в перші дві години з моменту появи симптомів. В інших держлікарнях 20-40%пацієнтів оперують протягом 2-4 годин.
Тобто майже всі стенти, закуплені державою для пацієнтів з гострим інфарктом, були поставлені іншим людям, які чекали своєї черги.
Підтверджує це і сам Борис Тодуров у своєму інтерв’ю одному з видань: «Поставки були, але для нашого закладу це крапля в морі. Особливого прогресу ми не побачили. Посудіть самі: покриті медичні стенти ми використовували в перші два тижні після поставки. Ось буквально вчора поставили пацієнту останній з запасів. На них була величезна черга», — говорить кардіохірург.
Крапля в морі зросла втричі після того, як стенти почали закуповувати міжнародні організації. Якщо в 2015 році в Інститут серця закупили 950 стентів, то в 2016 році — 3025.
Нецільове використання приміщень Інституту серця або титушки на дитячих ліжечках
«Забула» Рахункова перевірити і цільове використання приміщень Інституту. Нікого з ревізорів не зацікавило, чому в дитячому відділенні Інституту в кімнаті, розрахованій на двох дітей, офіційно перебував «на лікарняному», а вірніше — переховувався Юрій Крысин, співучасник вбивства журналіста В’ячеслава Веремія в лютому 2014 під час подій Революції Гідності.
Державний поспіль для «своїх»
На території Інституту серця працює компанія «Альфа Медіка», приватна реабілітаційна клініка, яка вже багато років орендує приміщення в Інституті. Її спеціалізація — надання послуг з реабілітації хворих. Але крім реабілітації, ця компанія широко «продає» послуги короноангиографии і стентування регіональним госклиникам. І не тільки вона, але і її компанія-клон — компанія «Альфа-Медика» (яка пишеться через дефіс).
І там, і там один директор — Олеся Комісаренко, а в бенефіціарів — Герасимчук Ігор Петрович. Співвласником компанії-клона «Альфа-Медика», крім Герасимчука Ігоря Петровича, є Берко Юрій Антонович.
Берко має спільний бізнес з дружиною нардепа Андрія Деркача Оксаною Терехової — компанія ТОВ «Валентин плюс», разом з іншим помічником Деркача Ковальчуком Д. В. В декларації Деркача немає жодної згадки про цю підприємницької діяльності успішної дружини.
Сам же Андрій Деркач, колишній «регіонал», чий батько керував СБУ в часи Леоніда Кучми, входить в наглядову раду благодійного фонду «Серце на долоні» — фонду, яким зараз офіційно володіють зять і дочка Тодурова.
Перед призначенням в.о. міністра Уляни Супрун саме Деркач лобіював Бориса Тодурова на крісло глави МОЗ. За останні два роки ці компанії виграли тендери в регіональних лікарнях на послуги з стентування і короноангиографии майже на 36 млн. грн. «Альфа Медіка», чия швидка протестувала проти медреформи під Верховною Радою, виграє всі тендери в Кривому Розі та Сєвєродонецьку, а ця ж компанія через дефіс — у Кременчуці та Сумах.
Є і третя компанія, пов’язана з тими ж власниками — ТОВ «Архі-Мед». Директор компанії, як і в обох «Альфа Медіка» — Олеся Комісаренко, а серед засновників — Юрій Головатий і Віра Целуйко. Компанія за останні 1,5 року продала Харківської міської лікарні «послуг» на понад 4 млн грн.
Не дивно, що саме туди, адже саме в цій лікарні знаходиться кафедра кардіології, яку очолює співвласниця компанії «Архі-Мед» — Віра Целуйко. Всі ці приватні компанії, що ведуть до компанії на території Інститут серця, надають одні й ті ж послуги — стентування і короноангиографии. От тільки послуги приватних клінік продаються значно дорожче.
Наприклад, Моз закуповує послуги стентування за 10-17 тисяч гривень за штуку, в той час, як «Альфа Медіка» бере за послугу 49 тис. Але фаворитом державних замовлень є інша компанія, яку журналісти пов’язують з Тодуровим — ТОВ «Укрмедексперт». За останні 2,5 року компанія виграла на державних тендерах 166 млн грн.
Колишній контролер фірми Людмила Василевська була керівником відділу інтернет-продажів фірми ТК «Домашній текстиль, якою керує Алла Тодурова — дружина брата Бориса Тодурова, хірурга Івана Тодурова.
Однак після оприлюднення цієї інформації фото Василевської прибрали з сайту. Крім того, як повідомляли «Наші гроші», Людмила Василевська разом з Марією Святенко оформляла проект землеустрою для маєтку Тодуровых. Після оприлюднення цієї інформації в ЗМІ, як і всі попередні рази, людей, пов’язаних з Тодуровим, а в цьому випадку Людмила Василевська — вивели із власників компанії.
Отже, всі ці зв’язки, відповідальність за сотні мільйонів державних замовлень і захмарні ціни в тендерах на ліки Рахункова закрила очі, зате перевірила «методики розрахунків» і зазначила, що «Моз не сприяє» проведення трансплантацій в Інституті. І це в той час, коли бюджет Інституту серця тільки на 2018 рік склав більше 100 млн гривень.