Ліра, песо, рубль і гривня. Чим обернеться масове падіння валют для світу та України

У серпні одним з головних світових ньюсмейкером стала Туреччина. Як вже писала «Країна», турецька ліра за лічені дні впала на 20%, а з початку року — і зовсім на 40%.

Цей факт не міг пройти повз широкої громадськості, адже туристам вже пообіцяли дешеві путівки на турецькі курорти.

Але Туреччина — далеко не єдина в списку держав, чиї гроші стрімко знецінюються.

Скажімо, аргентинський песо за останні два місяці впав по відношенню до долара на 9,3%, китайський юань — на 7,5%, російський рубль — на 7,3% , бразильський реал — на 2,7%, індійська рупія — на 2,3% і т. д. Потрапила в цей перелік і Україна з подешевшала гривнею.

Причини, по яким лихоманить національні валюти, в кожному випадку різні, — пояснив «Країні» економіст Андрій Блінов.

«Приміром, якщо в Аргентині це валютно-боргова криза, то в Туреччині — надлишкового росту і занадто нерентабельних інвестицій в місцеві інфраструктурні проекти, помножені на своєрідність вибудовування міжнародних відносин Ердоганом», — говорить експерт.

Тим не менш, наслідки такого масового «деньгопада» для світової економіки можуть бути серйозними — деякі експерти говорять навіть про нову фінансову кризу. І зачепить він, в першу чергу, сировинні країни, до яких відноситься і Україна.

«Країна» розбиралася до чого варто готуватися.

 

Переляк на світових ринках

Строкатий склад країн, чиї гроші стрімко втрачають в ціні, бентежить експертів. Адже, на перший погляд, складно знайти якісь загальні причини девальвації національних валют.

«Це, швидше, окремі острівці неспокою, а не загальна хвиля, яка накриває все нові і нові країни», — говорить Блінов.

Наприклад, як вже писала «Країна», проти турецької ліри зіграло відразу кілька факторів. Це і занадто активний приплив зовнішніх інвестицій (тільки ЄС вклав понад 100 млрд. євро), і зайва залежність місцевого центробанку від політики глави держави Ердогана, і загострилося протистояння Туреччини та США (Дональд Трамп, зокрема, практично закрив для турецьких металургів американський ринок високим митом).

В Аргентині, де песся втратив за два місяці 9,3%, а з початку року — близько 25%, своя історія. Там пік падіння припав якраз на переговори з МВФ про надання країні кредитної лінії на 30 млрд. доларів.

У Росії серед головних причин обвалу рубля називають посилення санкцій з боку США і зниження облікової ставки Банком Росії.

Тим не менш, у всіх цих приватних випадках є і спільне.»Підвищилася облікова ставка Федеральної резервної системи США, нещодавно те ж саме зробив Банк Англії (на початку серпня вона зросла з 0,5% до 0,75%, а це максимум з 2009 року — Прим. Ред.). Все це веде до того, що з спекулятивних економік третіх країн гроші йдуть в розвинені держави. Цей процес вже завдає удар навіть по Китаю», — зазначає Андрій Блінов. І відтік інвестицій в «тихі гавані», швидше за все, буде тільки посилюватися.

Переляк на світових ринках. Так коротко охарактеризував нинішню ситуацію виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко. На його думку, все менше інвесторів готові ризикувати і вкладати свої гроші в треті країни. А це може спричинити відплив прямих іноземних інвестицій і новим витком знецінення національних валют.

 

Не тільки дешеві путівки

Експерти сперечаються про те, наскільки серйозними можуть бути наслідки «деньгопада» для світової економіки. Деякі побачили в ньому початок нового економічної кризи, тоді як інші, навпаки, вважають, що нічого екстраординарного не відбувається.

«Девальвація валют національний — це постійний процес. І ніякого відношення до глобальної кризи він не має. Наприклад, ситуація, аналогічна турецької, нещодавно в Пакистані. З тією лише різницею, що для широкої громадськості вона пройшла непоміченою. Криза не трапляється на порожньому місці, він слід за бурхливим зростанням. А так як світова економіка не перегріта, то і падати особливо нічому», — пояснив глава Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Разом з тим, «дзвіночки» для світової економіки вже є. Скажімо, саме обвалу турецької ліри експерти приписують недавнє просідання курсу євро до долара (євро подешевшав на 1%). З одного боку, Туреччина щільно інтегрована в європейську торгівлю (поставляє метал, продукцію машинобудування та ін), з іншого — в турецьких банках зараз зависла близько 200 млрд. євро, що не могло не відіб’ється на стабільності європейської валюти, — пояснюють експерти.

Але це може бути лише початком.

«З ЄС у Туреччині від’ємне торговельне сальдо. Як і з Китаєм, США, Росією. А на експорті в які країни Туреччина заробляє? Насамперед, регіон Перської затоки. Проамериканський Ірак, ОАЕ, Ізраїль, Іран… Якщо там буде гаряче і почне падати експорт, це загрожує кризою саме в цьому і без того вибухонебезпечному регіоні. А пошириться далі — поки можна тільки гадати», — говорить Андрій Блінов. Він також додав, що поки ймовірність нового масштабного кризи не перевищує 30%.

«Але всі серйозні аналітики тримають такий сценарій в розумі», — зазначив економіст.

«Проблеми в Туреччині можуть співпасти, зокрема, з можливим посиленням санкцій США до Ірану. Той вже заявив, що готовий блокувати рух суден через Перську затоку, а через цей канал проходить 20% світового експорту нафти», — додав Олег Устенко.

Ще більше ці ризики може посилити ситуація в Китаї. Поки економіка країни зростає на 6% в рік і є драйверів світового зростання. Але невідомо, якими будуть наслідки торговельної війни США з Китаєм. З липня Сполучені Штати ввели 25% мито на низку китайських товарів, а КНР відповіла дзеркальними заходами, що може уповільнити зростання китайського ВВП, а заодно — і пригальмувати світову економіку.

 

Що загрожує Україні

Олег Устенко каже, що зараз варто переживати всім сировинним країнами (крім хіба що тих, хто торгує нафтою та вугіллям). Є ризики і для України.

«Уповільнення світового зростання, знижує потреби в сировині, а для нас саме сировина є головним джерелом надходження валюти, а отже, і стабільності гривні», — пояснив він.

Приміром, у ЄС і Туреччини, за даними президента об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександра Каленкова, йде до 50% нашого металу. Вже зараз зрозуміло, що апетити Туреччини на тлі кризи, швидше за все, зменшаться. У той же час із-за знецінення ліри, зросте конкурентоспроможність її власної металопродукції (з якої вона конкурує на світових ринках в тому числі, з нашими експортерами). Все це може призвести до зниження українських експортних відвантажень до 10%, — прогнозують експерти. Між тим, в минулому році металурги завели в Україну близько 8,7 млрд. доларів валютної виручки, і 10% падіння експорту — це мінус 870 млн. доларів.

Не все так гладко і з іншим нашим експортним напрямом — аграрною продукцією. Як вже писала «Країна», з одного боку через зниження світового врожаю зерна, овочів і фруктів, ціни на продовольство зростають. З іншого — Україна і сама недобрала урожай, так що різко нарощувати поставки на світовий ринок їй буде непросто. І, знову таки, доведеться витримувати конкуренцію з подешевшала на тлі локальних криз аргентинської і турецької їжею.

«Всі піки обвалу гривні у нас були пов’язані саме з різким падінням експорту. Тому нестабільна ситуація на зовнішніх ринках небезпечна для гривні більше, ніж, скажімо, невидача черговий кредиту МВФ. Так, різке погіршення зовнішньоторговельної кон’юнктури може призвести до зниження обмінного курсу до 35-40 грн. за долар», – говорить Блінов.

Але такі крайнощі малоймовірні, оскільки в України є амортизаційна подушка» — заробітчани, які працюють як раз в малорисковых країнах і стабільно перераховують долари і євро на батьківщину (за перше півріччя 2018г надійшло близько 5 млрд доларів — Прим. Ред.), — підсумував Млинців.

Ліра, песо, рубль і гривня. Чим обернеться масове падіння валют для світу та України оновлено: Серпень 16, 2018 автором: Redactor