США виграють у світовій торговій війні, але поки не перемагають

США выигрывают в мировой торговой войне, но пока не побеждают

Зарано підводити підсумки світової війни, але аналітики згодні, що поки що уряду США можна дивитися в майбутнє з обережним оптимізмом.

Торгові війни США дістали всіх. Дії Білого дому охрестили безвідповідальними і несуть загрозу всій світовій економіці, адже в результаті американської політики і відповідних заходів супротивників янкі роль СОТ та інших міжнародних інститутів поставлена під сумнів. Ряд локальних криз, послідовно спалахнули в різних частинах земної кулі, провокують очікування нового світового колапсу. І економісти навперебій гадають, яку вигоду від нього отримають самі Штати.

Боротьба з безробіттям

Перш за все, потрібно розуміти, що немає «поганого» або «хорошого» Трампа. В економіці взагалі немає ні розбишак, ні святих. Вся діяльність адміністрації США пояснюється передвиборними обіцянками нинішнього президента, розрахованими на внутрішнє громадську думку.

Головною проблемою такої передової економіки, як США, є перенесення виробництва в країни, що розвиваються. Корпораціями рухає боротьба за ринки збуту: вони намагаються максимально здешевити свою продукцію. Виробництво найменш затратно в країнах Південно-Східної Азії, значить туди і переводяться цеху по збірці виробленої продукції — дешева робоча сила, найкращий клімат. Здавалося б, все добре — ціни конкурентні, корпорації ростуть, американські торгові бренди продаються по всьому світу. Але американські громадяни втрачають роботу, а Америка втрачає потужності, на яких побудувала свою могутність. Це проблема.

Інавгураційна промова попереднього президента Барака Обами, який заявив, що він поверне на батьківщину «втікачі» робочі місця, зірвала оплески навіть конгресменів конкуруючої партії, але проблема за два терміни президентства так і не була вирішена. Більше того, весь цей час переміщення промисловості за кордон тривало.

Адміністрація Обами знайшла тимчасове рішення в соціальних програмах, але вирішувалося це за рахунок збільшення податкового навантаження на середній клас, що, природно, викликало невдоволення останнього. Трамп осідлав протестні настрої і став президентом всупереч опитуваннями. Прийшла пора виконувати передвиборні обіцянки.

«Концепція економічної політики розроблено групою економістів, серед них — Пітер Наварро, який сьогодні є радником президента США. Вони вважають, що проблема економіки США — це втрата робочих місць всередині країни, згортання виробничих потужностей і перенесення їх в інші регіони», — охарактеризував UBR.ua американську політику керівник аналітичного підрозділу ICU Олександр Вальчишен.

Підняття облікової ставки ФРС є інструментом «всмоктування» капіталів в американську економіку з метою відновлення виробничої бази та збільшення робочих місць.

Китай — ворог №1

Американські та європейські корпорації переносили свої виробництва в Азії, насамперед у Китай, щоб здешевити виробництво. І в результаті їх жадібність вигодувала потужного торговельного та геополітичного конкурента США. За підсумком 2018 року обсяг китайської економіки складе $13 трлн, а американської — $19 трлн.

При цьому на відміну від Америки Китай не є демократичною державою, тобто не так сильно залежить від волі виборця і його споживчих запитів. Він може проводити більш гнучку політику внутрішнього ціноутворення, завдяки чому веде агресивну торговельну експансію на зовнішніх ринках. Китайська економічна експансія — головний біль практично всіх світових ринків. Деякі з них «лягли» під Китай (у тому числі російський), а європейський і американський намагаються захистити себе.

Після обвалу фондового ринку в 2015 році китайський центробанк досить відчутно девальвував юань, чим полегшив собі проникнення на ринок США. Власне, по суті це і стало передумовою нинішньої світової війни. Зіткнувшись з агресивним демпінгом, замаскованим під девальвацію, Штати були змушені реагувати і відреагували. Але при цьому під удар потрапив весь світ. При цьому аналітики вважають, що, граючи в агресивність, Трамп як досвідчений бізнесмен заново домовитися з конкурентами.

«Нинішня адміністрація ставить перед собою завдання «передомовитися» з Китаєм та іншими економіками з приводу взаємної торгівлі таким чином, щоб підняти попит на американську продукцію і тим самим повернути робочі місця в США», — вважає Вальчишен.

«Торгова війна — інструмент жорстких торгів — продавлювання країн на додаткові поступки. При цьому, переговори досить успішні. Якщо адміністрація США точно знає межу, до якої їй дозволено тиснути на країни-партнери, вона буде отримувати додаткові бонуси», — погоджується з ним директор департаменту ринкових досліджень рейтингового агентства IBI-Rating Віктор Шулик.

США ведуть, світ програє

Поки рано підбивати підсумки світової війни, але аналітики згодні, що поки що уряду США можна дивитися в майбутнє з обережним оптимізмом. За підсумками червня 2018 року безробіття в Штатах становить лише 3,9%, що є мінімумом за 18 років, а ВВП зростає з кожним звітним періодом.

Якщо в I кварталі реальне зростання американського ВВП склав 2,2%, то у II кварталі — вже 4,1%. Прогноз зростання на III квартал — 4,3%, що на тлі уповільнення світової економіки є обнадійливим результатом.

«На даний момент і низький рівень безробіття і більш високий приріст реального ВВП показують, що чинна адміністрація президента США оцінює економіку з обережним оптимізмом, оскільки її дії з дерегуляції та зниження податків стали одними з ключових чинників для прискорення економіки… Американська економіка самодостатня, її головна рушійна сила — це споживчий попит резидентів США і долар, який є найбажанішою валютою у світі», — резюмував UBR.ua Вальчишен.

Є звичайно й свої «але», але не катастрофічні

«Сальдо зовнішньої торгівлі, як і раніше від’ємне, але за рахунок застосування протекціоністської політики по відношенню до цілого ряду торгових партнерів у США є всі шанси відновити критично важливі галузі в реальному секторі. Крім того, на початку 2017 року американці вийшли з міжнародного торгового угоди про Транстихоокеанське партнерство (ТТП), що дає їм можливість здійснювати переговори «на індивідуальній основі». Такі дії багато в чому варто розцінювати в якості інструменту «продавлювання» партнерів на більш серйозні торгові поступки», — вважає Шулик.

У цей же самий час світова економіка входить у зону турбулентності. На думку виконавчого директора Міжнародного фонду Блейзера Олега Устенка, тригером негативного сценарію може стати «турецький», «іранський» і «російський кризи». Так як ситуація в світовій економіці залишається нестабільною в результаті втечі в США капіталів з ринків. Крихка рівновага може бути зруйноване в будь-який момент і скотитися в некерований штопор світової кризи. З цим згодні і інші економічні аналітики зовнішніх, але в прогнозах обережні.

Де рвоне

З чотирьох великих економічних кластерів — США, ЄС, Китай і РФ (разом з СНД) найслабшою ланкою, як завжди, є Росія. У разі введення нового пакета санкцій її економіка посиплеться. Однак цей варіант невигідний Штатам, так як обвал Росії однозначно посилить головного геополітичного суперника янкі — Китай, а Вашингтон категорично цього не бажає.

Що може стати тригером світової кризи? Загострення внутрішньополітичної боротьби всередині США і так званий «бунт сенаторів» всередині Республіканської партії. У листопаді пройдуть проміжні вибори в Конгрес, а «російське питання» вже став елементом запеклої внутрішньополітичної боротьби обох партій, в результаті якої зі своїх місць злітають вищі чиновники, а великі «шишки» опиняються під слідством.

«У США наближаються вибори, і чим ближче до них, тим сильніше йде пошук зовнішніх ворогів і більше спроб ставити «палиці в колеса» адміністрації президента США. Поки складно однозначно визначити, «бунт сенаторів» — це блеф як інструмент продавлювання або реальна загроза для всіх домовленостей між президентами Америки і РФ», — звернув увагу UBR.ua Віктор Шулик.

Світова війна стала наслідком передвиборних обіцянок Трампа. Тепер залишається гадати, чи стане внутрішньополітична боротьба в США тригером світової кризи.