Ескалатор для напруженості

Эскалатор для напряженности

Відносини Росії і США все далі заходять в глухий кут, цивілізованого виходу з якого просто не проглядається.

Заочний діалог Білого дому і Кремля, що відбувся днями, підтвердив, що жодних серйозних зрушень в російсько-американських відносинах в найближчому майбутньому чекати не доводиться.

Нагадаємо, що все почалося з інтерв’ю президента США агентству Reuters, в якому Дональд Трамп заявив, що готовий розглянути зняття санкцій щодо Росії, але за умови, що Москва зробить якісь кроки щодо Сирії та Україні. «Я б розглянув таку можливість, якщо вони (росіяни) готові зробити щось на користь нам», — сказав він, додавши, що без відповідних конкретних кроків Кремля не буде навіть «обмірковувати це питання».

На ділі ця заява цілком у дусі Трампа, коли однією фразою він одночасно посилає абсолютно суперечливі сигнали різних, нерідко протистоять один одному силам. В даному випадку, Кремлю було зроблено натяк, що в принципі, за певних обставин все ще можливо… А своєму Конгресу, що президент США не піде ні на які поступки Росії, якщо тільки та сама серйозно не відіграє тому за цими двома ключовими напрямами. Що, як всі розуміють, абсолютно нереально.

Характерно, що наведені вище слова Трампа прозвучали буквально за день до введення стосовно Російської Федерації нових американських санкцій, пов’язаних із справою Скрипалів. Згідно американської версії, ці санкції вводяться у зв’язку з тим, що «Москва порушила американський закон 1991 року про контроль над хімічною і біологічною зброєю і заборону його військового застосування». Як повідомляється, під санкції підпадають поставки електроніки, компонентів і технологій для нафтогазової галузі, продукція подвійного призначення, товари і технології, що мають відношення до національної безпеки.

Більше того, якщо російська влада не будуть співпрацювати в ході розслідування солсберийского отруєння з міжнародними експертами, через три місяці набуде чинності друга частина пакета цих санкцій. А там на підході ще один законопроект Конгресу передбачає обмеження щодо Росії за її втручання в американські президентські вибори 2016 року.

Причому ці заходи вже повинні торкнутися найболючішу для російської влади сферу. Очікується, що потрапить під заборону проведення державними банками доларових операцій, будуть заборонені інвестиції в російський держборг і також включені нові обмеження на експорт технологій для нафтогазової галузі.

На цьому тлі слова Трампа про те, що за певних обставин він міг би «розглянути можливість» скасування санкцій, виглядають як насмішка. У даному випадку варто скористатися порадою, який деякий час тому дала постпред США при ООН Ніккі Хейлі, говорячи про Трампа: «Всі хочуть почути, що він скаже, але треба дивитися на те, що він робить»…

«Наша відповідь Чемберлену (Трампу)» природно не змусив себе чекати. Проте варто відзначити, що роль опонента американського лідера в даному випадку була відведена не Володимиру Путіну (що було б логічно), не прем’єру Дмитру Медведєву, і навіть не міністру закордонних справ Сергію Лаврову, а прес-секретаря російського президента Дмитру Пєскову, про який сам його шеф нещодавно сказав, що той «іноді несе таку пургу…».

Однак на цей раз Пісків висловився цілком змістовно — з його слів стало абсолютно очевидно, що ніяких зрушень ні в України, ні у відношенні Сирії американцям від Росії чекати не варто.

Природно, прес-секретар Путіна був, зазвичай, більш ніж дипломатичний, тому в першу чергу подякував американського президента за скромний позитив, що прозвучала в його словах: «Ми, безумовно, вітаємо заяви, які підтверджують готовність співпрацювати». Однак після одразу розставив всі крапки, сказавши, що «ще більше ми вітали б якісь конкретні дії». Що в перекладі з мови дипломатичного етикету означає «давайте, спочатку ви дійте в напрямку поліпшення наших відносин, а вже потім ми подивимося».

І якщо американські «партнери» після цього чогось не зрозуміли, то Пісків розшифрував свої слова ще детальніше. Зрушення щодо Сирії? Про що ви, панове! За його словами, ніхто не вносить настільки істотний внесок у політико-дипломатичне врегулювання ситуації в Сирії, нормалізацію життя і створення умов для активного повернення біженців», як Росія.

Що стосується України, то це теж не до Кремля: «Ми бачимо абсолютно небажання київської влади робити хоч що-то в руслі врегулювання. Тому тут теж треба якось конкретизувати, що мається на увазі. Що очікується від Росії щодо українських справ і чому нічого не очікується від київської влади». По суті це означає повторення російської позиції щодо українського питання — нехай вони зроблять перші кроки щодо примирення в Донбасі, а вже після цього ми, можливо, теж щось зробимо, що вважатимемо за потрібне…

Таким чином, висновок зі слів офіційного представника Кремля полягає в тому, що претензії Трампа до Російської Федерації абсолютно не обґрунтовані. З нас візьмеш, давайте-ка самі.

Насправді подібний «гідну» відповідь означає просту річ. А саме, що відносини Росії і США продовжують заходити під все більший глухий кут, цивілізованого виходу з якого просто не проглядається. А значить, в майбутньому нас і весь світ чекає лише те, що в радянській пресі офіційно іменувалося «ескалацією міжнародної напруженості».