Заморозять зарплати і відкладуть підвищення пенсій. З’явилися перші подробиці бюджету на 2019 рік

Заморозят зарплаты и отложат повышение пенсий. Появились первые подробности бюджета на 2019 год

Уряд активно працює над проектом державного бюджету-2019. Як анонсував днями віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, Кабмін внесе підсумковий варіант головного кошторису країни в парламент вже 15 вересня.

Чорнова версія документу буде готова раніше – до приїзду місії МВФ, яка почне працювати в Україні з 6 вересня. Як розповів “Країні” голова секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський, передбачається, що представники Фонду зможуть підкоригувати проект бюджету, щоб він був “реалістичним”.

Це – одна з умов отримання нашою країною чергового кредитного траншу.

“Країні” зі своїх джерел вже вдалося отримати перші начерки проекту бюджету. Навіть побіжного погляду на цей документ достатньо, щоб зрозуміти – з грошима в Україні в наступному році буде все непросто. А латати дірки влади збираються за рахунок “затягування поясів” українців.

“Країна” вивчила базовий варіант бюджету.

Як з мінусів отримати плюс

Судячи з усього, урядовці дуже намагалися сподобатися МВФ. Як зазначено у довідці про підготовку проекту держбюджету на 2019 рік, яка призначалася для внутрішнього користування, але потрапила в розпорядження “Країни”, основних завдань на наступний рік кілька.

Це, по-перше, зменшення дефіциту держбюджету з 2,4% до 2,2% ВВП, “згідно з зобов’язаннями перед МВФ”.

По-друге, забезпечення виплат по державному боргу. На його погашення в наступному рік хочуть направити близько 8,3 млрд., а на обслуговування – 4,9 млрд. доларів (тобто, всього – 13,2 млрд. доларів). “Великі цифри. У наступному році ми повинні повернути близько 5 млрд. доларів. Можливо, на загальну суму включили погашення ОВДП (а це на сьогоднішній день близько 4 млрд. доларів)”, – припустив Віктор Скаршевський.

По-третє, планується зберегти пріоритетне фінансування оборонного комплексу – на нього, як і в цьому році, піде 5% ВВП.

ВВП в наступному році має зрости на 3% (до 3,95 млрд. грн.). Це точно така ж динаміка, як і в нинішньому році. І, як говорить економіст Віктор Скаршевський, її явно недостатньо для економічного прориву. Щоб хоча б зупинити падіння, українська економіка повинна зростати на 8% в рік.

А ось майбутню інфляцію автори проекту оцінили занадто оптимістично – 7,4% в рік (в цьому році, як мінімум, 9%). До речі, це все одно вище, ніж прописано в бюджетній резолюції на 2019-2021 року. Там інфляція на 2019 рік заплановано лише на рівні 6,5%. А ось ВВП повинен був вирости не на 3%, а на 3,6%.

Як уряд збирається вийти на такі показники, зокрема, зменшити дефіцит бюджету, поки неясно.

Адже з доходами в наступному році буде туго.

Як зазначено у довідці про підготовку проекту бюджету, очікується зменшення надходжень до загального фонду бюджету”.

Зокрема, мінус 1,7 млрд. грн. дасть внутрішній ПДВ. Це може статися за рахунок скорочення виробництва і, отже, продажу товарів, з яких справляється цей податок.

Майже на 1 млрд. грн. скоротяться надходження від ренти на видобуток газового конденсату, що пов’язано зі зниженням ставок з 45% і 21% до 29% і 16% відповідно.

17,4 млрд. із загального бюджетного фонду заберуть дорожники. Наступного року зміниться схема розподілу коштів від акцизу і ввізного мита на нафтопродукти і авто.

У цьому році їх ділили між загальним і спеціальним дорожнім фондом у співвідношенні 50 на 50. А в 2019 році в спецфонд віддадуть вже 75% грошей. З одного боку, це має сприяти поліпшенню якості українських доріг. Але з іншого, відсутність ям все одно не гарантується. Адже, як показує практика цього року, навіть рекордне фінансування (на дороги з державного бюджету було виділено понад 40 млрд. грн.) може просто піти в пісок.

Втім, не виключено, що збільшення відрахувань у дорожній спецфонд перенесуть ще на рік. А в наступному році він отримає половину належних коштів (це дозволить заощадити 16,4 млрд. грн.).

Бюджет недоотримає також 15,66 млрд. грн. від НБУ (у цьому році Нацбанк платить в казну з випередженням графіка, і частково за рахунок цих грошей затаїться величезна діра в бюджеті), 6,3 млрд. грн. з продажу ліцензій на 4G та інше.

Дефіцит для МВФ

З джерел, якими можна хоча б частково перекрити цю дірку, автори проекту не придумали нічого кращого, як знову вписати очікувані надходження від приватизації в розмірі 17,1 млрд. грн.

Нагадаємо: віртуальні мільярди від приватизації кочують з бюджету в бюджет з року в рік. Але в реальності їх не надходить у вигляді відсутності успішних приватизаційних угод.

“Це вже навіть не смішно. Виникає лише одне питання – чому так мало. В цьому році було заплановано 21,3 млрд гривень, а на наступний потрібно було перерахувати з урахуванням зростання курсу долара”, – іронізує Віктор Скаршевський.

До речі, отримати рекордну суму в цьому році хотіли, продавши стратегічні об’єкти (НПЗ, Центренерго та інше). Але, судячи з усього, покупці в чергу не стають. І не факт, що така ж історія не повториться і в наступному році.

Незважаючи на це, влада має намір зменшити бюджетний дефіцит.

“Згідно з уточненим Меморандумом між Україною і МВФ, дефіцит сектору загальнодержавного управління за методологією МВФ, не повинен перевищити 2,3% ВВП. Тому граничний обсяг дефіциту державного бюджету на 2019 рік передбачено на рівні 2,2% ВВП, що складе 86,8 млрд. грн., зокрема, по загальному фонду 65,5 млрд. грн., що на 5 млрд. грн. більше, ніж у 2018г”, – йдеться в довідці.

Для порівняння: у бюджет на цей рік закладений дефіцит на рівні 80,6 млрд гривень, а це 2,5% ВВП.

Але, як випливає з липневого звіту Держказначейства, відставання від планових показників по доходах бюджету у першому півріччі цього року зросла до 3,1%.

Віктор Скаршевський каже, що дефіцит бюджету будуть утримувати в узгоджених з МВФ рамках будь-якими шляхами.

“Для Фонду ця цифра – одна з найголовніших при прийнятті рішення про виділення траншу”, – пояснив економіст.

Поріжуть соціалку і накрутять податки

Головна інтрига – за рахунок чого влада буде скорочувати бюджетні витрати, щоб вийти на намальовані для МВФ показники.

Павло Розенко, анонсуючи проект бюджету, заявив, що він “буде правдивим, без надутих цифр” і разом з тим “соціально спрямованим”.

Зокрема, віце-прем’єр-міністр анонсував підвищення мінімальних зарплат і пенсій вже з 1 січня 2019 року.

Що ж отримають українці в реальності?

У довідці про підготовку головного кошторису країни дійсно йдеться про підвищення мінімалки. Але надбавка складе всього 450 гривень.

Тобто, в цілому мінімальна зарплата складе всього 4200 гривень. І це при тому, що раніше влада обіцяла українцям 4,5 тисяч гривень вже до кінця нинішнього року.

За розрахунками Федерації профспілок України, з урахуванням інфляції, вартості продуктового кошика тощо мінімальна зарплата в Україні повинна становити не менше 7,7 тисяч гривень, а прожитковий мінімум – близько 5,2 тисяч гривень.

“Але у нас в наступному році прожитковий мінімум запланований на рівні 1,9 тисяч гривень. Ситуація ускладнюється ще й тим, що прожитковий мінімум – це одночасно ставка першого тарифного розряду. Тобто, до нього прив’язані зарплати бюджетників – лікарів, учителів та інші”, – пояснив “Країні” заступник голови Федерації профспілок Олександр Шубін.

З пенсіями ще цікавіше. На їх підвищення хочуть виділити додатково 27,2 млрд гривень. При цьому прожитковий мінімум для осіб непрацездатного віку (від якого залежать пенсії) обіцяють підвищити всього на 141 гривень (з 1497 гривень до 1638 гривень).

“Чим нижче закладена інфляція, тим менше в підсумку індексація прожиткового мінімуму та пенсій”, – пояснив Скаршевський.

Але навіть ці копійки пенсіонери отримають не відразу. В уряді з’явилася ідея як можна збалансувати бюджетні показники. Один з пунктів – відстрочка індексації пенсій з березня на вересень 2019 року. Як підрахували чиновники, це дозволить бюджету заощадити 12 млрд. грн. Ну а скромну надбавку до вересня вже напевно з’їсть інфляція, так що пенсіонери її і не помітять.

Серед інших джерел “балансування” бюджетних показників – заморожування фонду оплати праці для держслужбовців на рівні нинішнього року (розрахункова економія – більше 10 млрд гривень).

Кабмін пропонує кардинально почистити районні адміністрації – скоротити 30% службовців. У підсумку на зарплатний фонд вдасться заощадити близько 2 млрд гривень.

Разом з тим 4,2 млрд гривень виділять на проведення президентських виборів.

“Це рівно вдвічі більше, ніж на вибори в 2014 році”, – говорить Землянська.

Ще одним джерелом скорочення бюджетного дефіциту може стати чергове підвищення акцизів на сигарети. Варто зазначити, що про курців влади традиційно згадують, коли треба терміново шукати гроші. У наступному році на акцизах планується додатково заробити 7,2 млрд гривень. Зрозуміло, що виробники перекладуть ці витрати на роздрібні цінники.

Голова Всеукраїнської профспілки промисловців і підприємців Наталія Землянська розповідає, що малий і середній бізнес побоюється – держава буде латати бюджетні дірки за їх рахунок.

“Відповідно, багато хто може піти в тінь”, – прогнозує Землянська.

У бюджетних розрахунках, які потрапили в розпорядження “Країни” поки немає цифри по субсидіях. Очевидно, вона буде залежати від цін на газ для населення. Як відомо, МВФ наполягає на її підвищення, як мінімум, на 20%. Експерти впевнені, що збільшення тарифу вже практично узгоджено – і до закінчення переговорів по ціні на газ приурочений приїзд місії Фонду в Україну.

Тим не менш, нещодавно Кабмін ще на місяць (до 1 жовтня) продовжив спецобязательства по соціальному газу (тобто, ціну не підвищував).

Хоча відстрочка до опалювального сезону ні на що не впливає, а коли включать опалення, тарифи можуть бути зовсім інші. І на субсидії навіть за найскромнішими розрахунками, знадобиться додатково не менше 10 млрд гривень. Якщо ціна на газ зросте на 20%, то на компенсації населенню доведеться виділити не менше 90 млрд гривень (у цьому році – 81 млрд), а якщо на 60% (а такий сценарій теж є) – 120 млрд. грн.

Де влада буде брати ці гроші – питання поки відкрите. Неясно також, що буде з фінансуванням медичної та освітньої реформ, які раніше планувалося продовжити і в 2019 році. Розрахунків за витратами на ці статті у Кабміну поки немає. Зазначено лише, що “основним і ключовим завданням є підготовці в умовах обмеженого фінансового ресурсу збалансованого і реалістичного держбюджету на 2019 рік, який забезпечить розв’язання завдань, прописаних у державних стратегічних документах”.

Тобто, не виключено, що під ніж піде ще не одна соціальна стаття.