Глава Мінекономрозвитку Максим Орєшкін в четвер був налаштований оптимістично. Незважаючи на те, що напередодні його відомство переглянуло прогноз соціально-економічного розвитку в бік зниження темпів економічного зростання (до 1,8% в цьому році й до 1,3% в наступному) і підвищення інфляції (з раніше прогнозованих 3,1% до 3,4%), боятися того, що РФ піде по шляху Туреччини, Аргентини або ПАР, не варто, запевнив він, виступаючи на сесії Московського фінансового форуму.
«У нас низький рівень зовнішнього боргу, і це диференціює Росію від інших країн», — підкреслив міністр. Крім того, у цьому році в Росії очікується профіцит бюджету приблизно в 1% ВВП.
«Щоб ви розуміли, наскільки зараз стійка система державних фінансів Росії: запас ліквідності, який є у держави, спокійно може дозволити Росії рік не запозичувати в принципі, тому тут запас дуже великий», — підкреслив міністр.
У свою чергу, заступник міністра фінансів Володимир Количев оцінив, що цих запасів вистачить до кінця 2019 року. «Зараз на поточний момент у нас ліквідних коштів близько трьох трильйонів рублів — кошти, які розміщені та у депозити банків, і в РЕПО, та в інші інструменти», — сказав він. Крім того, є ще кошти на рахунках Центрального банку.
Що стосується загрожують Росії нових санкцій з боку американської влади, то вони «додають волатильності, але кардинально ситуацію не змінюють», запевнив Орєшкін.
Між тим, щоб «підвищити передбачуваність дій грошових влади і знизити волатильність фінансових ринків», Банк Росії прийняв рішення з 23 серпня до кінця вересня піти з валютного ринку. Регулятор також запевнив, що «має достатньо інструментів, щоб запобігти загрози для фінансової стабільності».
Директор Департаменту грошово-кредитної політики ЦБ Олексій Заботкин в ході дискусії на форумі зазначив, що «якщо буде зниження волатильності на російському ринку і глобальних ринках, то (наприкінці вересня) покупки, напевно, будуть відновлені». Поки ж оптимізму в цьому питанні мало: у четвер курс євро перевищив 80 рублів, а курс долар – 69 рублів на тлі загрози нових санкцій відносно РФ з боку ЄС через справу Скрипалів.
Заботкин також визнав, що «грошово-кредитна політика буде залишатися помірно жорсткою протягом якогось часу. Мінімум до 2019 року».
14 вересня Рада директорів Центробанку буде приймати рішення про рівень відсоткової ставки. Ще 4 вересня глава ЦБ Ельвіра Набіулліна визнала, що «зараз не багато факторів, які б говорили за зниження ставки. Є значна кількість факторів, які говорять за збереження ставки, і з’явилися деякі фактори, які дозволяють «покласти на стіл» питання можливого підвищення ставки».
Голова правління банку «ФК Відкриття» Михайло Задорнов в ході дискусії зауважив, що «ринок усвідомив, що подальшого зниження номінальних ставок не буде». За його словами, банки вже приготувалися підвищувати ставки за споживчими кредитами.
«Це не буде відбуватися досить різко, у населення ще є час, щоб взяти кредити за нижчими ставками) у найближчі місяці», — додав він.
Власне, саме населення вже щосили готується до непростих часів. І всі заяви уряду про те, що «волатильність носить тимчасовий характер», «запасу ліквідності вистачить», а інфляція не перевищить 4%, не заспокоюють. Так, інфляційні очікування громадян, за даними ЦБ, в серпні наблизилися до 10%. А згідно з результатами опитування, проведеного Левада-центром, опублікованими в четвер, серед росіян зросла стурбованість соціальними проблемами. В першу чергу, людей хвилюють питання, пов’язані з добробутом і доходами, зростанням цін, безробіттям і бідністю.
Говорячи про ризики, які стоять перед російською економікою в даний час, міністр Максим Орєшкін звернув увагу на сектор житлового будівництва.
«Те, де ми бачимо дуже великі ризики, — це будівельні галузі, житлове будівництво, ті структурні зміни, які відбуваються, пов’язані зі зміною моделі фінансування, коли пряме залучення коштів населення, яке становить кілька трильйонів рублів, має заместиться банківським кредитуванням, а весь банківський портфель зараз 1,5 трильйона», — сказав він.
Банківська система до таких структурних змін не готова, тому уряд РФ обговорює програму кредитування житлового будівництва за рахунок часткового прийняття ризику державою, додав він.
Михайло Задорнов серед ризиків назвав зовнішні фактори: подальше підвищення ставки ФРС США і потенційні торговельні конфлікти. Все це може привести до уповільнення зростання світової економіки. В цьому випадку Росія, за його словами, не встигне скористатися плодами низької інфляції.
Глава Мосбиржи Олександр Афанасьєв був налаштований оптимістичніше всіх. Він висловив упевненість, що ринок в труднощах «стає більш зрілий». «Як тільки ринок вирішить, що невизначеність пішла, інвестори повернуться в акції та облігації російських банків», — сказав він.
Щоправда, термін «відходу» невизначеності ніхто так і не назвав.