Масові заворушення в КБР можуть стати початком великих проблем на всьому Північному Кавказі

Массовые волнения в КБР могут стать началом больших проблем на всем Северном Кавказе

Раптово спалахнули 18 вересня міжетнічні зіткнення в Кабардино-Балкарії охопили вже кілька населених пунктів і навіть перекинулися на столицю республіки — Нальчик. Щоб ситуація не вийшла з-під контролю і стабілізації політичної обстановки в республіку терміново направлені додаткові підрозділи Росгвардии з сусідніх регіонів.

Масові заворушення почалися в середу в балкарских селищах Кенделен і Заюково. У той же день ситуація загострилася і в Нальчику. У середу біля будівлі уряду республіки, на площі Згоди, зібралися декілька сотень молодих людей з черкесскими прапорами, влаштували сутички з поліцією. Судячи з численних відео з соціальних мереж, протестувальники розійшлися з площі тільки з настанням ночі.

Стихійний мітинг черкеської (кабардинской) молоді став реакцією на події, що відбулися у вівторок. Жителі балкарського селища Кенделен відмовились пропускати учасників кінного походу, який організував і очолив відомий в республіці громадський діяч кабардинец Ібрагім Яганов, в свій час добровольцем брав участь у грузино-абхазькій війні.

Похід був приурочений до 310-річчя перемоги у Канжальской битві, яка досі залишається однією з найбільш суперечливих сторінок в кавказької історії. Як для черкеських, так і для тюркських етносів. Вважається, що в цій битві в 1708 році черкесское військо здобуло перемогу над переважаючими за чисельністю військами кримського хана Каплан-Гірея, який вимагав від місцевого населення виплати великої данини.

В честь чергового ювілею битви група кабардинских кіннотників під проводом Яганова організовано піднялася на гору Канжал. На зворотному шляху вони повинні були пройти повз балкарського селища Кенделен. Балкарська молодь сприйняла це як неприхований виклик. Осторонь не залишилися і найгарячіші черкеси — вони хотіли, щоб кіннотники неодмінно не пройшли повз, а прямо через центр села.

Як з боку кабардинців, так і балкарців до Кенделену масово вийшла розпалена молодь — сотні осіб з кожної сторони. Ситуація розжарилася настільки, що в республіку довелося екстрено направляти підрозділу Росгвардии з Північної Осетії і Ставропольського краю. На вулицях селища з’явилися навіть БТР. Щоб розділити протиборчі сторони, силовики в Кенделене застосували сльозогінний газ і навіть були змушені стріляти в повітря. З числа учасників масових заворушень затримано більше сорока чоловік.

В офіційному повідомленні Слідчого комітету РФ з цього приводу говориться: «Невстановлені особи, відмовившись виконувати законні вимоги співробітників правоохоронних органів, застосували фізичні насильство щодо представників влади, а також намагалися спровокувати зіткнення сторін, в тому числі розміщуючи в соціальних мережах недостовірну інформацію про події, а також закликаючи до збудження ненависті і ворожнечі за ознакою національності».

З-за масових заворушень повністю перекрита дорога, що йде з Нальчика в Тырныауз. А по трасі, що веде до відомого гірськолижного курорту в Приельбруссі, дозволяли проїжджати тільки туристичним автобусам.

Заворушення перекинулись і на селище Заюково, куди також довелося стягувати сили Росгвардии і поліції. Масові затримання проведені у вівторок і в околицях Баксана — другого за величиною міста Кабардино-Балкарії, через який прокладено дорогу в Нальчик — колона сильно порушених активістів по ній намагалася пройти в столиці республіки.

Слідчий комітет КБР оголосив про проведення перевірки за фактом застосування насильства до представників влади в Кенделене і розміщення екстремістських закликів в Інтернеті. Інших офіційних повідомлень з боку силовиків немає. Ні кількість постраждалих в Кенделене, Баксане і Нальчику, ні число затриманих поки не повідомляється.

Показово, що влада Кабардино-Балкарії теж досі зберігають мовчання з приводу міжетнічних зіткнень. До ранку 20 вересня висловилися з цього приводу лише сенатор від республіки і її колишній глава Арсен Каноков і республіканський муфтій Хазратали Дзасежев. Але висловилися черговими фразами, закликавши обидві сторони конфлікту до спокою.

Про ситуацію в Кабардино-Балкарії «Вільна преса» поговорила з директором Центру аналізу і запобігання конфліктів, кандидатом політичних наук Катериною Сокирянської.

«СП»: — Катерина Леонідівна, в соцмережах з’явилася інформація, ніби події в Кабардино-Балкарії — це спроба дестабілізувати ситуацію в республіці, розпочата ворогами глави регіону Юрія Кокова. Вам віриться в такий сценарій? Чи все ж є об’єктивні передумови у вигляді невирішених проблем, які призвели до масових зіткнень?

— Поки що я ще не говорила з людьми на місцях, тому про провокаторів, які намагаються нашкодити Кокову, просто поки не знаю. Але об’єктивні передумови до загострення ситуації є. І ми давно про них говоримо.

Питання розмежування межселенных територій в республіці адже не вирішено. Навпаки — земельні питання загострюються в КБР неухильно. І напруга між кабардинцями і балкарцами зростає. У зв’язку з невирішеними земельною питаннями — насамперед.

Взагалі, національна тема в останні два роки знову стає актуальною по всьому Північному Кавказу.

«СП»: — з чим це, на ваш погляд, пов’язано?

— Мені здається, що напруга в тутешньому суспільстві в цілому зростає. А, як відомо, фрустрації шукають виходу. І найпростіше каналізувати їх проти сусіда іншої національності, з яким є тривала історія земельних спорів, напружених відносин і політичної конкуренції.

«СП»: — Думаєте, такі ж гострі конфлікти можуть виникнути і в інших регіонах Північного Кавказу?

— Так, перша моя думка, коли прочитала новини з КБР, була саме такою: що це може стати не поодиноким випадком. У Кабардино-Балкарії все-таки не так напружено, як в Казбековском районі Дагестану, наприклад. Або — в Приміському районі РСО-Аланія. При несприятливих обставинах і там все можливо. Бачите, скільки вже тривожних сигналів

«СП»: — Чому рішучих заходів не вживає Федеральне агентство у справах національностей?

— У ФАДН немає повноважень почати розплутувати найскладніші клубки міжнаціональних протиріч на Північному Кавказі.

«СП»: — Тут, швидше, йдеться не про повноваження, а про політичну волю Москви.

— Ну так, це я і маю на увазі. Зараз головне завдання центру — зберегти стабільність на Північному Кавказі. А повноваження у агентства з’являться, якщо зверху буде дана установка вирішити це питання.

Що стосується КБР, то, мабуть, боялися: як тільки в Казбековском районі розпочнеться мобілізація обох спільнот, так їм на допомогу рушать і кабардинці і балкарці. Тому конфліктуючі сторони швидко розвели. Для цього довелося Росгвардию нагнати.

Я думаю, сподіваюся, що зараз все розрулять. Та й привід не надто глибокий для цього зіткнення. Але адже системні передумови нікуди не подінуться…

«СП»: — А що ви пропонуєте конкретно робити, щоб такі конфлікти на Північному Кавказі не повторювалися?

— Всі мої рекомендації старі і занудним. По-перше, копітко розплутувати кожен конфлікт. Створювати більш вільну політичну систему, коли люди можуть впливати на владу, на своє життя, на те, що відбувається навколо. Щоб вони могли висловлюватися вільно, щоб не накопилася злість, яку потім легко маніпулювати.

Потрібні системні політичні та соціально-економічні реформи. Плюс — дозвіл дійсно складних земельних і територіальних конфліктів. Все інше — це просто косметичний ремонт. Чи вже навіть не ремонт, а макіяж.

Із досьє «СП»

У Канжальской битві черкесское військо під проводом князя Кургоко Атажукина завдала розгромної поразки чисельно перевершує орди кримського хана Каплан-Гірея, що складалася з турків і кримських татар. В той день 7 тисяч кабардинских кіннотників раптовим нічним ударом в гірській ущелині частково знищили, а частково змусили втікати приблизно 20 тисяч гостей за даниною на їх землю кримчаків і турок.

У 2013 році Інститут російської історії РАН зазначив, що битва біля гори Канжал «має найважливіше значення в національній історії кабардинців, балкарців та осетинів».