Катастрофа «Союзу»: На кого спишуть ганьба космічного масштабу

Катастрофа «Союза»: На кого спишут позор космического масштаба

Історія підкорення космосу має чимало трагічних сторінок — при запусках ракет і їх приземленні загинуло понад 300 осіб. Пам’ятні аварії при старті американських шатлів Челленджер і Колумбія, Апполона-1, вітчизняних «Союз-1», «Союз-11». З великою кількістю жертв пройшли катастрофи на Байконурі в 1960 році (незадовго до легендарного польоту Гагаріна), що сталася через загоряння паливних баків ракети перед запуском.

Пожежа в ракетній шахті Серси (Арканзас) в 1965 році, вибух на космодромі Плесецьк в 1980 році, на космодромі Сичан в Китаї в 1996 році, коли після невдалого пуску ракета впала на село, на космодромі Алкантара в Бразилії в 2003 році, після якої космічна програма країни була паралізована.

Нинішня аварійна ситуація з російською ракетою-носієм «Союз-ФГ» не настільки драматична. Найголовніше, що люди, екіпаж у складі космонавта Роскосмосу Олексія Овчинина і астронавта НАСА Ніка Хейга, залишилися живі, завдяки надійно спрацювала системи аварійного порятунку (САС). Зазначимо, що тільки в нинішньому році носієм такого класу на МКС були відправлені дві експедиції. 21 березня 2018 року був здійснений успішний запуск пілотованого корабля «Союз МС-08» з трьома членами екіпажу — космонавтом Олегом Артем’євим і астронавтами НАСА Ендрю Фойстелом і Річардом Арнольдом. 6 червня стартував в космос на борту «Союз МС-09» Сергій Прокоп’єв, американка Серину Ауньен-Чэнселлор і німець Олександр Герст. Все пройшло більш ніж успішно.

І тут ось така безглуздість при старті вважалася найбільш надійною з російських ракет-носіїв «Союз» в модифікації «ФГ», до якої і відноситься «Спілка МС-10». У цієї ракети була бездоганна репутація — стовідсоткове попадання в ціль — вихід у космос як з вантажними «Прогресами», так і з «пасажирськими» «Союзами». Створена в самарському Ракетно-космічному центрі «Прогрес», ця ракета призначена для виведення на навколоземну орбіту пілотованих кораблів типу «Союз» і вантажних кораблів «Прогрес». В даний час це єдиний у світі ракето-носій, що використовується для запуску пілотованих кораблів з екіпажами на борту для доставки на МКС. 65-й пуск виявився невдалим.

Читайте також:   Захист Улюкаєва попросила ще раз викликати Сечіна на допит

Причини були названі вельми оперативно — відключилися двигуни другого ступеня при відділенні блоків першого ступеня, на 123-й секунді відбулося спрацювання аварійної системи порятунку. Спрацював аварійний маяк, корабель розділився на відсіки і випустив парашут. Екіпаж здійснив аварійну посадку і благополучно приземлився. Всі живі.

За винятком вузькопрофільних фахівців ракетобудування навряд чи хтось щось зрозумів з цього пояснення. Загалом, щось там вчасно не відвалилося, не відійшло, в результаті чого ракета втратила керованість і спрацювала система порятунку. Може гайку не так прикрутили, може болти виявилися не тієї системи. Буває, ось навіть в крутих автомобілях світових брендів трапляються витрати при складанні та їх потім відкликають на доопрацювання. Але! Мова йде в даному випадку про ракетний виробництві, де кожен міліметр має значення. Відповідно, потрібно знайти «стрілочника»! Хто винен?

Одразу на думку спадає ім’я голови «Роскосмосу» Дмитра Рогозіна. Адже він у нас головний по тарілочках». Людина з дипломом міжнародного журналіста МДУ піднявся до «космічних висот» тернистим шляхом, в якому був і фактор приналежності до керівництва ВПК. З кінця травня 2018 року очолив «Роскосмос», де отримав негласну прізвисько «Незнайко на Місяці», за ряд програм з освоєння місячної поверхні і планів польотів на Марс. Нічого особистого — Дмитро Олегович, як людина ерудована і прогресивний, щиро прагне розвивати космічну галузь Росії. Ймовірно, що якісь його плани втіляться в життя і на Місяці ще буде трепыхать на космічному вітру російський прапор. Але ось реалії нинішніх космічних програм він пустив на самоплив, дивлячись у майбутнє, забув про сьогодення.

Рогозіна зараз багато критикують. Найчастіше у справі. Ось і член Російської академії космонавтики ім. К. Е. Ціолковського Олександр Железняков, вказує на те, що аварія ракети-носія «Союз МС-10» в черговий раз доводить системний криза космічної галузі в Росії. Науковий керівник Московського космічного клубу Іван Моїсеєв, теж нарікає на системна криза в космічній галузі, і нарікає Рогозіну, що той, починаючи з посади віце-прем’єра «оборонці», так нічого і не зробив для його подолання.

Читайте також:   В Омську знайшли обсмоктано котами скелет пенсіонера

Загалом, саме Рогозін ту гайку на космічному кораблі не так прикрутив. Дмитру Олеговичу ще безсумнівно вставлять по саме небалуйся» через аварійний запуск «Союзу» — ганьба на весь світ трапився. Але ж ракети невдало стартували і до нього, з «Протонами» взагалі біда була — на 300 пусків 50 аварій. Тепер ось «Союзи» втрачають репутацію. Чому?

«Союз-ФГ» є останньою ракетою в поколінні свого класу. Їх, «неотстреляных», залишилося всього кілька штук, імовірно, щось близько восьми. Припадають пилом на складах. Викинути шкода. Ось і «пуляють» ними в космос в очікуванні нових ракет «Союз 2.1 а», які зараз у кількості трьох штук виготовляються на РКЦ «Прогрес».

— Є таке поняття як «втома металу», знайоме тим, хто складав іспит з опору матеріалів, — говорить співробітник «Роскосмосу» Володимир Попов. — От і нинішня модифікація «Союзу» вже дещо застаріла, «втомилася» літати і з причини консервації, і з-за відсутності нових компонентів. Якщо ви, наприклад, всю зиму не будете користуватися своїм автомобілем, а потім по весні сядете за кермо, то «чих-пух» без техогляду вам гарантований. Так і з нинішнім пуском ракети сталося — всі були впевнені в її надійності, але «підтягнути болти» не спромоглися. При всій печальности події відповідні висновки будуть, сподіваюся, зроблені. Історія освоєння космосу завжди будувалася на отриманні досвіду з помилок.

За кадром аварії «Союзу» як-то мигцем залишилося стан самих космонавтів — Олексія Овчинина і Ніка Хейга (астронавта). Можна тільки уявити, що їм довелося пережити в такій ситуації. Це вам не з «тарзанки» в річку стрибнути. Втім, російським космонавтам доводилося переживати і не такі історії.

…Космічна безодня лише з Землі здається безлюдною і позначає себе далеким мерехтінням зірок. Там, на орбіті, кипить своє життя, крутяться сотні штучних супутників, туди втручаються сторонні тіла, там трапляються свої трагедії і катастрофи. 11 лютого 1985 сталося непередбачене — орбітальна космічна станція «Салют-7», на якій до того часу відпрацювали кілька радянських та міжнародних екіпажів космонавтів, вийшла з під контролю. Падіння 20-тонної махини здавалося неминучим…

Читайте також:   На підприємствах Смоленської області пройдуть позапланові перевірки

Космонавти Володимир Джанібеков і Віктор Савіних, яких послали «оживити» мертву станцію, зі своїм завданням впоралися. «Салют-7» завдяки їх воістину героїчним зусиллям вдалося не просто зберегти, але й повернути в робочий стан.

Савіних вручили другу Зірку Героя, Джанибекову (тоді вже двічі Герою) присвоїли звання генерал-майора. Про подвиг космонавтів повідомили у зведеннях інформагенцій, написали статті, згодом зняли документальний фільм, а зараз та ігрове кіно. Під авторством Віктора Савіних вийшла книга «Записки з мертвого станції». Здається, що вся ця історія покроково відома і нічого нового вже не придумаєш. Все так, за винятком хіба що так званого «людського фактора» — відчуттів двох людей, яким випало зробити крок в повну невідомість і зробити те, чого вони до кінця так і не представляли.

Ну а «Союзів» все ще належить літати в космос — з урахуванням попередніх помилок.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *