ЦБ надрукував 363 млрд рублів, рятуючи банки від відтоку вкладників

ЦБ напечатал 363 млрд рублей, спасая банки от оттока вкладчиков

Банк Росії різко збільшив вливання рублів в банківську систему, компенсуючи відтік вкладів фізичних осіб, який тривав два місяці поспіль.

За підсумками вересня ЦБ надав банкам 363 млрд рублів у вигляді кредитів за фіксованою ставкою і під заставу неринкових активів.

Загальна заборгованість банківського сектора перед регулятором за місяць зросла на 13% і досягла 3,128 трлн рублів, випливає з статистики центробанку.

Кредитні вливання за рахунок “друкарського верстата” в повному обсязі пішли на покриття відтоку роздрібних клієнтів, які за серпень-вересень забрали 266 млрд рублів з рублевих депозитів і 1,7 млрд доларів (112 млрд рублів за поточним курсом) – з валютних.

Головною жертвою “валютного кровопускання” став ” Сбербанк, що втратив, за власними даними, 1 млрд доларів в серпні і 0,9 млрд у вересні. 0,8 млрд доларів фізичні особи забрали з Промсвязьбанка і 0,2 млрд – з ВТБ (дані Fitch).

Одночасно до підтримки банків підключився Мінфін. За вересень він надав 135 млрд рублів у вигляді депозитів на термін від 12 днів до півроку, збільшивши загальну суму вливань з бюджету до 1,085 трлн рублів.

Статистика ЦБ показує, що “ми переживаємо міні-криза в банківському секторі”, – говорить директор аналітичного департаменту “Локо-Інвест” Кирило Тремасов. “В останнє десятиліття у нас було два епізоди масштабного відтоку банківських вкладів – в 2008 і 2014 рр. Обидва відбувалися на тлі девальвації рубля і зростання побоювань щодо стійкості банківського сектора. Зараз третій такий епізод, що почався в серпні, після того, як в Конгрес США був внесений законопроект, що передбачає санкції на російські держбанки”, – зазначає він.

Якщо відтік валютних депозитів можна пояснити зростаючим інтересом заможних росіян до євробондів, прибутковість яких вище, ніж у вкладів, то висновок рублевих заощаджень – “це однозначний індикатор падіння довіри до банківського сектору, що завжди відбувається в період криз”, говорить Тремасов.

Читайте також:   Путін доручив затвердити план переходу на розрахунки в рублі в портах

Змінюється модель поведінки споживачів: населення відчуло подих кризи, що неминуче буде мати макроекономічні наслідки. Для економіки – це падіння споживчого попиту, а для банків – підвищення депозитних ставок, яке продовжиться до тих пір, поки в систему не відновиться приплив клієнтських грошей, резюмує експерт.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *