Поліція заплуталася в мережі обмінників

Полиция запуталась в сети обменников

Нацполиция запідозрила 26 валютообмінних мереж, контролюють понад половину ринку небанківських обмінних пунктів, у нанесенні збитків державі.

Правоохоронці почали розслідувати зловживання повноваженнями та виведення капіталів з фінансових компаній після отримання ними ліцензій. У Нацбанку здивовані такими підозрами, а юристи відзначають, що поліції буде складно обґрунтувати такі серйозні звинувачення.

Поліція зацікавилася ринком обміну валют. Відразу 26 мереж обміну валют, які мають ліцензії Нацбанку, а це три чверті всіх небанківських учасників цього ринку, стали фігурантами кримінальної виробництва. Слідчі Печерського управління поліції ГУ Нацполиции у Києві підозрюють співробітників цих компаній у зловживанні повноваженнями при отриманні генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій. Про це йдеться в матеріалах кримінального провадження № 42018101060000190, внесеного 10 вересня в Єдиний реєстр досудових розслідувань, повідомляє FinClub.

«Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи небанківських фінансових установ шляхом зловживання повноваженнями при отриманні генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій надали Нацбанку інформацію про джерела походження власного статутного капіталу. Після відбиття у фінансовій звітності факту формування статутного капіталу небанківські фінансові установи перерахували кошти на рахунки невстановлених фізичних і юридичних осіб, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави», – йдеться в матеріалах справи.

За це в рамках ч. 2 ст. 364-1 КК їм загрожує штраф 6,8-15,3 тис. грн, арешт на строк до шести місяців або позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Фігурантами кримінальної виробництва сталі 26 фінансових компаній: «Профинеф», «Преміум Фінанс», «Валта Груп», «Европочта», «Аксіома», «Финод», «Ліберті Фінанс», «ІКС», «Європейська платіжна система», «Фінансова гарантія», «Пост фінанс», «24 Онлайн», «Фінансова компанія ” Партнер», «Иноме Груп», «ДСД Фінанс», «Голден груп», «Українська фінансова група», «Дживвайп фінанс», «Альфа інвест», «Конверсія», «Смарт фінексперт», «Фінансовий світ», «Стандарт фінанс груп», «Альфа-інвест груп», «Вікторія», «Фінансова установа ГГЛА». На них припадає понад 2273 обмінних пунктів.

До поточного моменту 33 компанії мають право проводити валютообмінні операції. У поле зору слідчих не потрапили «Октава Фінанс», «Магнат», «Лев Капітал», «ВАП-Капітал», «Артем», «Аверс №1», «А Фінанс» і «Укрпошта».

Читайте також:   Російською говорити заборонено: мовний скандал у Раді вийшов на новий рівень

Поліція, почавши кримінальне провадження, тут же почала проводити виїмку документів. За даними Держреєстру судових рішень, Печерський районний суд Києва з 9 по 18 жовтня прийняв рішення про виїмку документів вже в 19 компаніях з 26, діяльність яких розслідується.

Мова йде про документи, що підтверджують джерела походження коштів для формування капіталу небанківської фінансової установи, деклараціях про майновий стан і доходи власників закладу, документах податкової про сплату податків, документів, що підтверджують зміни права власності на небанківська фінансова установа за період, що передує одного місяця до дати отримання генеральної ліцензії НБУ на здійснення валютних операцій та на дату ухвали суду і так далі.

Крім того, суд запросив довідки банків, що обслуговують рахунки фінансових установ, які містять інформацію про рух коштів на рахунках з дати відкриття рахунку по дату рішення суду та про залишки на рахунках станом на цю дату. «Вищезазначені документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, так як містять відомості, без яких неможливо всебічно, повно і об’єктивно дослідити обставини кримінального провадження», – йдеться в ухвалі Печерського районного суду Києва.

Все в рамках дозволеного

Зі згаданого списку компаній коментар вдалося отримати тільки у фінансових компаніях «Фінансовий світ» і «Конверсія», які входять в банківську групу Укрстройинвестбанка Світлани Дем’яненко. Рішення про виїмку документів у ФК «Конверсія» прийнято 9 жовтня, а ФК «Фінансовий світ» – 16 жовтня.

«Ні ФК «Фінансовий світ», ані ФК «Конверсія» не здійснювали ніяких перерахувань коштів, внесених у статутний капітал фінансових компаній, на рахунки невстановлених юридичних та фізичних осіб. Отже, звинувачення поліції, які покладені в основу визначення суду, пов’язані виключно з суб’єктивним сприйняттям органом досудового слідства інформації, яка стосується інших фінансових установ та до яких учасники банківської групи не мають ніякого відношення», – пояснили FinClub в банківській групі.

У групі вважають, що «інформація в ухвалі Печерського районного суду є виключно юридичним фактом, що може викликати перевірку такої інформації». «Вона не є звинуваченням, беззаперечним доказом і підтвердженням суб’єктивної думки органу досудового слідства про віднесення цих товариств до суб’єктів господарювання, які здійснювали перерахування коштів на рахунки невстановлених досудовим слідством осіб», – повідомили в банківській групі.

Читайте також:   Поліція затримала студента МДІМВ на Mercedes, який збив на смерть байкера в Москві

Більш того, «за період діяльності фінансових установ Нацбанком не встановлювалося ніяких порушень фінансовими установами вимог нормативно-правових актів в частині забезпечення належного та достатнього розміру власного капіталу».

Не виявили жодних порушень та аудитори, які здійснювали аудиторську перевірку фінансово-господарської діяльності товариства: вони підтвердили, що грошові кошти, за рахунок яких сформовано капітал компаній, що знаходяться на рахунках компаній. «Питання правильності формування статутного капіталу компаній, і його прозорості зокрема, неодноразово ставав предметом перевірки ліцензіатів Нацбанком, яким здійснювався аналіз структури фінансової установи з метою підтвердження прозорості структури власності громад, а також їх відповідність вимогам пункту 5 глави 6 Положення про порядок надання небанківським фінансовим установам, національному оператору поштового зв’язку генеральних ліцензій на здійснення валютних операцій», – повідомили в банківській групі.

У регулятора немає претензій

В Нацбанку, який видавав фінкомпаніям генеральні ліцензії на здійснення операцій з валютою, повідомили FinClub, що до них «не зверталися органи Національної поліції в рамках цього досудового розслідування».

Більш того, «після видачі ліцензії Національний банк здійснює контроль за наявністю мінімального розміру власного капіталу в залежності від кількості пунктів обміну валют, у яких компанія здійснює свою діяльність». «Компанії також інформують НБУ про джерела походження коштів, спрямованих на збільшення капіталу у разі його збільшення», – пояснили в прес-службі.

Примарні перспективи

Юристи не бачать підстав для серйозних звинувачень. «З наявної інформації складно судити про фактичні обставини справи, а, отже, і про обґрунтованість обвинувачення. Не зрозуміло навіть, вручено кому-небудь із фігурантів підозру в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364-1 КК», – вважає юрист ЮФ «ECOVIS Бондар і Бондар» Олександр Кухар.

Олександр Кухар нагадав, що законодавство не забороняє юрособам користуватися грошима, за рахунок яких був сформований статутний капітал, за власним розсудом у будь-який час, хоч і відразу після формування статутного капіталу. «Більше того, власний капітал – це не обов’язково грошові кошти, це може бути будь-яке майно, яке має відповідну вартість. Зменшення власного капіталу може стати підставою для анулювання ліцензії Національним банком. Але саме по собі використання коштів, внесених як поповнення статутного капіталу, на оплату господарських зобов’язань, не може бути підставою для притягнення до відповідальності», – вважає партнер АТ «Кролевецький і партнери», керівник практики корпоративного права та міжнародного структурування бізнесу Олексій Зайцев.

Читайте також:   Російський актор отримав статус біженця в Україні після трьох років поневірянь і 8 суден

Однак просто сформувати капітал мало: небанківські фінустанови, які отримали генліцензії, повинні протягом строку дії ліцензії забезпечувати наявність мінімального власного капіталу. «Також для таких юросіб встановлені вимоги за розмірами готівкових та безготівкових коштів на банківських рахунках. Зараз це 10 млн грн. Ймовірно, що з перерахованого було порушено і державі були завдані певні збитки, що і стало підставою для відкриття кримінальної справи», – припускає Олександр Кухар.

Партнер АО «Кролевецький і партнери», керівник практики кримінального права Ілля Ткаченко відзначає, що, відповідно до ч. 2 ст. 364-1 КК, для встановлення наявності складу злочину слідчі повинні встановити порушення інтересів такої фінансової установи з боку посадових осіб цього ж фінансової установи.

Юрист каже, що стаття 477 Кримінально-процесуального кодексу передбачає реєстрацію злочинів, передбачених ст. 364-1 КК, «виключно на підставі заяви потерпілого». «Потрібно для початку зрозуміти, хто є ініціатором цього кримінального провадження, тобто на підставі чийого заяви внесено відомості до ЄРДР. Якщо відомості внесені на підставі рапорту якогось співробітника, то тут необхідно розглядати питання під призмою тиску на бізнес, так як в такому випадку таке виробництво зареєстровано юридично незаконно. Якщо в матеріалах кримінального провадження є чиє-небудь заяву, то необхідно зрозуміти, чи заподіяно шкоду заявнику. Крім того, необхідно відзначити, що такі кримінальні розслідування можуть мати мету «очищення ринку від конкурентів», – пояснює Ілля Ткаченко.

На його думку, незрозумілим залишається, яким чином сам факт виведення коштів із статутного капіталу фінансових установ завдає шкоди державі, оскільки для встановлення факту шкоди повинна бути причинно-наслідковий зв’язок. «Тобто правоохоронні органи намагаються встановити, що сама дія по виведенню коштів із статутного капіталу фінансових установ призвело до істотної шкоди державі, що дуже сумнівно», – вважає Ілля Ткаченко.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *