Договір між Російською Федерацією і Україною про співпрацю у використанні Азовського моря і Керченської протоки
Керч, 24 грудня 2003 року
Показати повністю…
Ратифікований Федеральним законом РФ від 22 квітня 2004 року N 23-ФЗ
Російська Федерація і Україна, далі іменовані Сторонами,
керуючись відносинами дружби і співробітництва між народами Росії і України, історично сформованими братніми зв’язками між ними;
керуючись положеннями Договору про дружбу, співпрацю і партнерство між Російською Федерацією і Україною від 31 травня 1997 року, а також Договору між Російською Федерацією і Україною про російсько-український державний кордон від 28 січня 2003 року;
відзначаючи важливе значення Азовського моря і Керченської протоки для економічного розвитку Росії і України;
будучи переконані в тому, що всі питання, що стосуються Азовського моря і Керченської протоки, повинні вирішуватися тільки мирними засобами спільно або за згодою Росії та України;
виходячи з необхідності збереження Азово-Керченської акваторії як цілісного господарського і природного комплексу, використовуваного в інтересах Росії та України;
домовилися про нижченаведене:
Стаття 1
Азовське море та Керченська протока історично є внутрішніми водами Російської Федерації та України.
Азовське море розмежовується лінією державного кордону відповідно до угоди між Сторонами.
Врегулювання питань, що відносяться до акваторії Керченської протоки, здійснюється за угодою між Сторонами.
Стаття 2
1. Торгові судна і військові кораблі, а також інші державні судна під прапором Російської Федерації або України, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі і Керченській протоці свободою судноплавства.
2. Торгові судна під прапорами третіх держав можуть заходити в Азовське море і проходити через Керченську протоку, якщо вони направляються в російський або український порт або повертаються з нього.
3. Військові кораблі та інші державні судна третіх держав, що експлуатуються в некомерційних цілях, можуть заходити в Азовське море і проходити через Керченську протоку, якщо вони направляються з візитом або діловим заходом в порт однієї із Сторін на її запрошення або дозволу, погодженим з другою Стороною.
Стаття 3
Російсько-українське співробітництво, в тому числі спільна діяльність в області судноплавства, включаючи його регулювання та навігаційно-гідрографічне забезпечення, рибальства, захисту морського середовища, екологічної безпеки, а також пошуку та рятування в Азовському морі і Керченській протоці, забезпечуються як реалізацією наявних угод, так і укладанням, у відповідних випадках, нових домовленостей.
Стаття 4
Спори між Сторонами, пов’язані з тлумаченням і застосуванням цієї Угоди, вирішуються шляхом консультацій і переговорів, а також іншими мирними засобами за вибором Сторін.
Стаття 5
1. Цей Договір підлягає ратифікації і набуває чинності з дати обміну ратифікаційними грамотами Сторін.
2. Зміни і доповнення до цього Договору оформлюються окремими протоколами, що набувають чинності у відповідності з процедурою, описаною в пункті 1 цієї статті.
Здійснено р. в Керчі 24 грудня 2003 року в двох примірниках, кожний російською і українською мовами, причому обидва тексти мають однакову силу.
За Російську Федерацію
Ст. Путін
За Україну
Л. Кучма
Ратифікований Федеральним Зборами (Федеральний закон від 22 квітня 2004 року N 23-ФЗ — «Бюлетень міжнародних договорів» N 7 за 2004 рік)
Договір набув чинності 23 квітня 2004 року.
І ще: Конституція РФ, стаття 15, частина 4.
Якщо міжнародним договором Російської Федерації встановлені інші правила, ніж передбачені законом, то застосовуються правила міжнародного договору.
По-моєму, все гранично ясно.
Ключові слова — «свобода судноплавства» і «мирні засоби вирішення конфліктів».
І нехай Путін, Лавров, Шойгу, Косачев і путінські пропагандисти не роблять вигляд, що вони цього не знають, і ні договору, ні Конституцію не читали.
Свобода судноплавства цинічно обмежена.
Мирні засоби настільки ж цинічно відкинуті.
У повній впевненості, що за це нічого не буде.
Але хіба це перший договір, який перекреслений путінської владою?