Місяць – новий Грааль “Роскосмосу”?

Луна - новый Грааль "Роскосмоса"?

Після серії розчарувань, одним з яких став невдалий політ до міжнародної космічної станції, російська держкорпорація “Роскосмос” зітхнула з полегшенням, коли 3 грудня успішно стартував корабель з новим екіпажем МКС, пише кореспондент Le Monde в Москві Ізабель Мандро.

Глава держкорпорації “Роскомос” Дмитро Рогозін плекає мрію – відправити російських астронавтів на Місяць, щоб загладити сором 1969 року, коли першим на неї висадився американець Ніл Армстронг, а потім в рамках програми “Аполлон” її “відвідали” 11 інших астронавтів, і всі вони американці, зазначає журналістка.

“Ми таке завдання поставили – полетіти перевірити: чи були вони на Місяці або не були”, – іронізував Рогозін під час відвідин компанії “Російські космічні системи” разом з президентом Молдови Ігорем Додоном.

Чотири дні потому науково-технічна рада “Роскосмосу” провів спільне засідання на цю тему з членами Російської академії наук. Держкорпорація оголосила, що має намір співпрацювати з американцями за проектом створення орбітальної станції навколо Місяця, “Роскосмос” розглядає можливість висадки своїх перших астронавтів не раніше 2030 року, щоб встановити там обсерваторію допомогою роботів, йдеться в статті. “Наші ресурси обмежені, тому важливо правильно вибрати нашу стратегію”, – попередив президент РАН Олександр Сергєєв, всіляко підтримуючи проект.

У свідомості одержимого кипучою діяльністю Дмитра Рогозіна, колишнього віце-прем’єра російського уряду, що дотримується націоналістичних поглядів, така мета, як Місяць, – це, насамперед, засіб повернути весь блиск і мобілізувати кредити – космічної галузі, яка останнім часом пережила кілька серйозних невдач, вказує Мандро.

Успішний старт 3 грудня пілотованого корабля “Союз МС-11”, на борту якого перебували космонавт Олег Кононенко, канадський астронавт Давид Сен-Жак і американський астронавт Енн Шарлотт Макклейн, що відправилися на Міжнародну космічну станцію (МКС), насправді, погано маскує істинну ланцюг неприємностей російського флагманського корабля, вважає автор статті.

Спочатку була справа з “дірою”, маленьким отвором, виявленим 30 серпня в ракеті-носії “Союз”, прикріпленому до МКС, з-за чого стався витік кисню, йдеться в статті.

Далі 11 жовтня відбулася вимушена посадка двох космонавтів, російського і американського, після здійснення польоту до МКС. Це була найбільша невдача після 1975 року, тоді як космічна станція, яка є символом міжнародного співробітництва, до недавнього часу відчувала труднощі геополітичного характеру і готувалася відзначити 20-ту річницю свого існування, пояснює автор статті.

До цього контексту додалися бюджетні обмеження, остаточно разозлившие Дмитра Рогозіна до такої міри, що тим, хто закликав його до економії, зокрема, на випробуваннях системи аварійного порятунку, він запропонував застосувати “метод Сталіна”. Він розповів, що коли товаришеві Сталіну представили нову бронемашину, яка повинна витримати постріл з ППШ, то Сталін розпорядився перевірити її. Конструктора посадили в машину, яку обстріляли з автомата. “Конструктор залишився живий, тому що машина виявилася хороша”, – сказав Рогозін.

Одним із прикрих обставин є те, що Рогозін з 2014 року, з-за своїх попередніх посад, опинився в американському списку російських діячів, що перебувають під санкціями, а значить, йому не дадуть візу, йдеться в статті.

Але заступник глави NASA Вільям Герстенмайер висловив надію, що доб’ється “виключення з правил”, щоб незабаром прийняти свого гостя на американській землі в ім’я “космічних цінностей”. “Ми незалежні від вітрів холодної війни”, – підтвердив його думку Рогозін.