Воєнний стан і транш МВФ: чи Україна отримає гроші «під ялинку»

Военное положение и транш МВФ: получит ли Украина деньги «под елочку»

Після місяців коливань український уряд зважився на підвищення цін на газ для населення, а парламент зміг прийняти бюджет до 1 грудня, як цього вимагає Бюджетний кодекс.

Ці дві події повинні відновити доступ до позик МВФ та інших кредиторів ще до кінця року. Однак 26 листопада в Україні ввели військовий стан, яке діятиме щонайменше 30 днів.

Чи може країна при військовому положенні отримати гроші від міжнародних партнерів і не зміниться її економіка за цей час настільки, що попередні домовленості втратять актуальність?

У день введення воєнного стану в МВФ запевнили, що «немає юридичних обмежень щодо продовження співробітництва з Україною в цій ситуації».

За кілька днів про налаштованість на співпрацю заявила в телефонній розмові з президентом Порошенко глава МВФ Крістін Лагард, додавши, що попередня оцінка бюджету на 2019 рік — задовільна.

У МВФ повідомили, що виконання Києвом умов для відновлення фінансування триватиме приблизно до 10 грудня. Після чого має відбутися засідання Ради директорів фонду.

«Під час розмови було окремо підкреслено, що введення воєнного стану не вплине на взаємодію з МВФ», — так передано зміст розмови на сайті українського президента.

«Напоготові»

Дата засідання директорів поки не визначена. Хоча вони повинні не тільки прийняти рішення про надання Україні чергового траншу після перерви більш ніж півтора року, але і затвердити нову програму співпраці з країною.

Про те, що програма розширеного фінансування (EFF) буде замінено на stand-by («напоготові»), стало відомо ще в жовтні. Саме в той день, коли український уряд оголосив про підвищення цін на газ для населення на 23,5%.

Розпочата навесні 2015 року програма розширеного фінансування передбачала можливість надання Україні близько 17,5 млрд доларів на чотири роки. Київ отримав менше половини виділених коштів.

Перший транш програми був 5 млрд доларів. Останній вступив у квітні 2017 року. З тих пір між Києвом і МВФ йшли дискусії про підвищення цін на газ для населення до ринкового рівня. За цей період ціна на газ для промисловості перевищила фіксовану ціну для населення більш ніж удвічі.

Програма stand-by менше як за обсягами, так і за часом. Вона буде розрахована на майже 4 млрд доларів, за якими Київ може звернутися в наступні 14 місяців.

На відміну від розширеного фінансування, яке зазвичай надається країнам, що потребують термінової допомоги під час кризи, stand-by розрахована на країни, економіка яких стабільна і зростає, але потребує підтримки у вирішенні певних проблем.

Найбільша поточна проблема України — пік виплат боргів попередніх років. За 2018-2022 роки повернення зовнішнього державного та гарантованого державою боргу разом з відсотками буде коштувати Києву 25,5 млрд доларів.

Темпи зростання української економіки не дозволяють розрахуватися з боргами самостійно.

Щоб повернути старі борги, Київ міг би знову взяти в борг. Але ще до оголошення воєнного стану це коштувало від 7 до 9% річних.

Політична напруга буде означати зростання вартості позик. МВФ та інші кредитори займають під 2-3%. Ціна питання для відновлення співпраці з ними обчислюється мільярдами доларів.

Воєнний стан «лайт»

Воєнний стан не сповільнить співпрацю з МВФ, вважає виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

«Вже наступного тижня збереться Наглядова рада МВФ і прийме рішення про надання кредиту. Є сподівання, що до кінця року гроші будуть у нас на рахунку», — говорить економіст, додаючи, що навряд чи хтось з експертів має зараз підстави робити якісь песимістичні прогнози.

Виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко більш обережний.

До оголошення воєнного стану, каже він, очікування і дійсно були такими: до 10 грудня Київ і МВФ домовляться по бюджету на 2019 рік, за який депутати проголосували в ніч на 23 листопада. Після цього директора МВФ схвалюють транш від 1,5 до 2 млрд доларів.

За словами економіста, «це повинно зняти навантаження не тільки на цей рік, але й забезпечити фінансову стабільність як мінімум до середини літа 2019 року».

Однак після оголошення військового стану ситуація стала хиткою. З-за «жорсткого» сценарію положення, коли «все для фронту, все для перемоги», Україна могла б навіть відмовитися від повернення боргів.

Але Київ обрав м’який варіант, ймовірно, не без консультацій з міжнародними партнерами.

«Ще до голосування у Верховній Раді ми почули заяву від МВФ, що фонд продовжить співпрацю з Україною навіть при введенні воєнного стану. Для мене це було сигналом того, що ми рухаємося від жорсткого сценарію «все для фронту» до варіанту «лайт», коли ми продовжуємо співпрацю з міжнародними фінансовими інститутами».

Втім, якщо узгодження бюджету затягнеться до 20-х чисел грудня, то рішення про надання позик Україні може бути перенесено на другу половину січня з урахуванням періоду свят, вважає експерт.

Олег Устенко також нагадує, що після позитивного рішення МВФ Україна може розраховувати на півмільярда євро від ЄС і близько 800 млн доларів за програмами допомоги від Світового банку.

А ось самостійний вихід на ринки позик, який планував Київ, викликає побоювання, оскільки воєнний стан може підвищити вартість позик для України в наступному році.