Ялинка, пали!

Елочка, жги!

Як Новий рік зустрінеш, так його і проведеш. Судячи з календарем від Міноборони і подарунків від президента, ми проведемо 2019-й на війні.

За традицією на Новий рік дарують подарунки. Батьки — дітям, начальство — підлеглим, президент — народу. За цим подарункам легко не тільки зрозуміти, яким був рік, що минає, для родини, компанії та країни, але й здогадатися, що чекає нас після того, як проб’ють куранти.

Володимир Путін у передноворічні дні презентував міжконтинентальну систему «Авангард» з гиперзвуковым планують крилатим бойовим блоком і безпілотник «Посейдон». «Це чудовий, відмінний подарунок країні до Нового року», — сказав глава держави, коментуючи випробування нових видів стратегічної зброї. Загалом, чим багаті — тим і раді.

Мінкультури теж поспішає з презентом до свята: 1 січня, у всесвітній День миру, на російські екрани виходить знятий за бюджетної підтримки фільм «Т-34» — вже третя за рік військова картина про танки. За словами продюсера Рубена Дишдишяна, на зйомки не скупилися, тому що «видовищне, масштабне кіно про Другу світову війну можна зняти дешево».

А попереду ще 23 лютого і 9 травня — ці дні теж навряд чи обійдуться без духопідйомного кіно про війну, яка все більше нагадує комп’ютерні стрілялки. Нічого поганого в батальних відеоіграх, де у героїв десяток життів в запасі, а танчики так смішно вибухають, звичайно, немає. Але якщо на екрані тільки вони, мимоволі задумаєшся, чи так страшна війна, як її відображали у фільмах «…А зорі тут тихі», «Балада про солдата» та інших, знятих режисерами-фронтовиками.

Весело і завзято, з креативним календариком, зустрічає Новий рік Міноборони. У відомства, судячи з усього, є маса приводів для гарного настрою. І пенсійний вік військовим не підняли, і фінансування не зрізали, і, якщо вірити генералу Шойгу, «ні в одній армії в світі немає таких показників за оснащеністю сучасним озброєнням і бойовою технікою, як у російських збройних силах». Так чого не пожартувати? Гумор, звичайно, армійський — але ж і календар не в консерваторіях буде висіти.

Його січнева сторінка із зображенням міжконтинентальної балістичної ракети обіцяє «доставити вантажі в будь-яку точку світу». Лютнева — з далеким бомбардувальником Ту-95МС, одним з символів “холодної війни” — нагадує, що «росіяни „Ведмеді“ взимку не впадають в сплячку». На травневій сторінці марширують дошкільниця у військовій формі — це «підготовка до параду 2033 року», так що не розслабляйтеся, громадяни, експлуатувати тему Великої Вітчизняної будуть ще ваші онуки. Ну і далі все в такому ж бойовому дусі, аж до грудня, де залпи трасуючих снарядів ілюструють слоган «новорічні іграшки, свічки і хлопавки». Погортаєш такий календар і мимоволі згадаєш відому фразу, що війна — занадто серйозна справа, щоб довіряти її військовим.

Не менш чудово довіряти військовим будівництво церкви. І сама затія зі спорудженням гігантського «Головного храму збройних сил Росії» виглядає, м’яко кажучи, не дуже своєчасною в країні, де «грошей немає, але ви тримайтеся». А ідея відлити ступені цього храмового монстра з трофейної техніки вермахту і зовсім приголомшує уяву.

Мимоволі уявляєш собі російських генералів, при вході в храм гордо зневажають останки німецьких танків часів Другої світової, а потім, після молитов, сімей, що роз’їжджаються по дачах на техніці сучасного німецького автопрому. От якщо б вони свої службові «Ауді», «Мерседеси» і БМВ пустили на переплавку, пересівши на вітчизняні авто, громадяни їх мужність, може, й оцінили. А так — чисте язичництво якесь. Приблизно як прикрашати новорічний стіл «сім’ю стравами зі свинини» або викладати салати «свинею», щоб у наступаючому році жити в багатстві і достаток. Хоча куди точніше збудеться прикмета, що вранці після «семи страв зі свинини», запиті шампанським, доведеться мучитися шлунком.

З дорослими іграми у війнушку та ж історія. Як вчив класик, якщо в п’єсі на сцені висить рушниця, вона обов’язково вистрілить. Якщо без кінця сипати погрозами натиснути ядерну кнопку, рано чи пізно може знайтися безумець, який це зробить.

Якщо такі перспективи і можна назвати «чудовим подарунком до Нового року», то тільки в страшній новорічній казці, де Снігуронька з зайчиками та білочками вбираються в камуфляж, ялинки прикрашені гірляндами кулеметних стрічок, Дід Мороз несе в червоному мішку бойові заряди, ворожий Санта Клаус при підході до російсько-фінському кордоні вибухає на протипіхотної міни, а дорогі росіяни їдять весь цей мілітаризм повною ложкою, ні в чому собі не відмовляючи.

Ну, майже ні в чому. Адже Рада Федерації прийняв, як назвала його Валентина Матвієнко, «приємний і передноворічний» закон про підвищення МРОТ на цілих 117 рублів. Мабуть, на здачу з «Авангарду» і «Посейдона».