Абсолютно точний прогноз на 2019-й і далі

Абсолютно точный прогноз на 2019-й и далее

У Росії все залежить від еліт. А їм належить вирішити дві проблеми: захистити свою власність і повернути прихильність Заходу.

Майбутнє Росії передбачати на рідкість просто — якщо відмовитися від погляду на сьогоднішній день, згідно з яким цей день прекрасний, а прийдешній буде навіть краще, ніж дозволяє представити саме палке уяву.

У своєму прогнозі я виходжу з більш реалістичної оцінки. Росія — одна з численних країн з автократичним правлінням, в яких вкрай слабкі формальні горизонтальні суспільні зв’язки. Тому майбутнє залежить не від суспільства, а від волі і невдоволення політичної еліти. Тобто від самовідчуття найбагатших людей країни, які або вбудовані в систему влади, або добре знають, як вона працює.

Іншими словами, коли в Росії дійсно назрівають зміни, то вони здійснюються «зверху», а не «знизу» — за рідкісним винятком начебто більшовицького перевороту 1917 року. Воля народу ні до яких перетворень не призводить, чому цікавою ілюстрацією є росіяни квартали за кордоном, де живуть позбавилися від російської влади емігранти. Ця Росія поза Росії завжди настільки убога, архаїчна і провінційна, що метрополія на її тлі навіть при всіх своїх гнусностях виглядає прогресистської.

Загалом, якщо хтось хоче передбачити майбутнє Росії, йому слід забути про те, чого хоче, чого боїться і на що сподівається проста людина. Приймати в розрахунок потрібно тільки страхи і бажання правлячого класу.

Давайте поглянемо на всі переломні точки в новітній історії нашої країни.

Питання: про що найбільше мріяла номенклатура при Сталіні? Про позбавлення від страху репресій. Тому після смерті Сталіна реформи вилилися в обмеження влади НКВС-МДБ-КДБ, в реабілітацію жертв Гулагу і засудження культу особи. Ці перетворення своєї мети досягли, чого доказом доля Хрущова. Повалений, він не згинув на Луб’янці або лісоповалі, а спокійно дожив століття на держдачі.

Читайте також:   Українців перестали пускати в Польщу за відмову засудити Бандеру

Наступне питання: а чого найбільше боялася радянська еліта за Хрущова? Це теж відомо: хрущовської дикості в поєднанні з непередбачуваністю, особистого свавілля, коли лідер країни то насильно впроваджував кукурудзу, стукав черевиком в ООН, обіцяючи всім показати кузькіну матір. Цей недолік був виправлений, коли після повалення Хрущова одноосібне правління було замінено колегіальним і найважливіші рішення стало приймати Політбюро.

Нам зрозуміло також, чому була незадоволена еліта за Брежнєва: бідністю, убогістю життя, неможливістю ні в якому розподільнику отримати те, чим володів успішний західний людина — модний одяг, потужну машину, лижі в Альпах, пляж на Багамах, устриці на вечерю. І незабаром після Брежнєва система стала на курс «Багатій! Приватизируй!»

Аналогічно країна змінювалася і далі: Єльцин компенсував нерішучість Горбачова, Путін ліквідував владу бандитів і відновив силу держави.

Однак сьогодні всім зрозуміло, що Росія знову в застої, що ФСБ захищає приватні фінансові інтереси, що люди бідніють. При цьому російську еліту сьогодні неймовірно турбують дві речі.

1. Її права власності, як і раніше, хиткі: приватний бізнес може відібрати будь кремлівський важкоатлет, причому лояльність Кремлю охоронною грамотою служити перестала. Лояльного міністра економіки Улюкаєва торік посадили на 8 років, коли, як деякі вважають, він став неугодний чолі «Роснефти» Сечина. Це істотне посилення репресій порівняно з 2014-му, коли був заарештований ще один кремлівський лоялист, глава АФК «Система» Євтушенков — він відбувся чотирма місяцями домашнього арешту плюс частиною бізнесу, на який, кажуть, з цікавістю поглядала та ж «Роснефть».

2. Після Криму російська еліта з шанованих на Заході людей перетворилася в токсичних. Уявіть: ви зразковий російський мільярдер. Відносини з Кремлем прекрасні; бізнес у вас в Сибіру; сім’я, нерухомість і рахунки — в Лондоні. Але після Криму, війни на Україні, допінгового скандалу, закриття американських і британських консульств, застосування в Солсбері бойових отруйних речовин та перетворення всього світу у ворогів в Росії ви стаєте на Заході нерукопожатны. І не можете в’їхати в Англії взагалі — як це сталося з Абрамовичем. І не факт, що збережете за кордоном нерухомість і рахунки. І все це — результат поведінки однієї-єдиної людини, який вирішив пограти у війнушку, об’єднувача руських земель і претендента на світовий Ordnung. Він (про) вам треба?

Читайте також:   МВФ вимагає підвищити ціни на газ ще на 40% - ЗМІ

Ось ці дві проблеми після відходу Путіна еліта і почне вирішувати.

Першим ділом буде реорганізовано ФСБ: там підуть скорочення штату та бюджету, часткове розсекречення — хоча повністю таємна поліція не зникне. Це річ хороша, в господарстві (елітному) стане в нагоді.

Масштабні перетворення чекають і суди: тут не виключена повна люстрація із заборонами на професію. Створення інституту незалежного суду — компроміс, на який в еліті охоче підуть всі, крім, хіба що, глави «Роснафти», якого зустріч з судовою системою, боюся, ще чекає.

Відносини із Заходом зміняться на протилежні. Закриті американські і британські консульства відкриються, в Росію повернеться Британська Рада, для громадян Євросоюзу, США, Канади та Австралії скасують візи, а на політичних трупах Сергія Лаврова і Марії Захарової не станцює степ тільки ледачий. Зрозуміло, почнуться довгі переговори про новий статус Криму, який задовольнив би і Росію, і Захід, і кримчан.

І, нарешті, найголовніше — буде зроблена найпотужніша спроба ліквідувати в Росії одноосібне правління. Швидше за все, нас чекає перехід до парламентської республіки. Дуже небезпечно мати на чолі держави з ядерною зброєю людини, здатного узурпувати владу, давним-давно обрубившего всі зворотні зв’язки з реальним світом, крім тих, які підганяє під його бажання команда послужливих підлабузників.

Саме такі чотири зміни гарантовано чекають нас у майбутньому. Все інше — зростання добробуту, економічний підйом, скорочення держапарату, реформи медицини і освіти, свобода слова і культурного висловлювання, взагалі модернізація та оновлення країни — якщо і станеться, то лише як побічний ефект. Ці речі поза інтересів, страхів і проблем еліти, яка і лікується, і навчається не там, де «простий народ».

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *