Хто поведе аграріїв України “Геть від Москви”?

На полях України повсюдно використовуються добрива з РФ і агросектор не хоче від них відмовлятися.
Парадоксальність ситуації в тому, що в теорії завезення добрив з РФ в Україну неможливий з-за санкцій, які введені РНБО України в минулому році. На практиці — імпорт з РФ не тільки не припинився, але заново розцвів з допомогою різних схем маніпуляцій з документами і просто контрабанди, чим було завдано удару ще й за офіційним імпортерам добрив, пише Укррудпром.

Частина “сірих схем”, які в упор не бачить митниця, вже була розкрита в розслідуваннях ЗМІ, але на них, по всій видимості, ще доведеться відкривати і відкривати очі компетентним органам. Від джерела з ринку ми отримали інформацію про ще один спосіб. Так згідно з даними джерела, карбамід, який коштує приблизно 280 доларів за тонну, завозять під виглядом селітри, ціна якої по декларації 180 доларів за тонну. Таким чином тільки ПДВ знижується в 1,5 рази, не кажучи вже про мита.

На підтвердження цих даних свідчить і порівняльний аналіз офіційного споживання карбаміду і селітри з іншими країнами:

Італія: карбамід-68%, селітра-12%

Іспанія: карбамід-47%, селітра-6%

Німеччина: карбамід — 41%, селітра — 3%

Польща: карбамід-33%, селітра-33%

Україна: карбамід-18%, селітра-50%

З високою часткою ймовірності половина продукції завезеної в Україну під виглядом селітри могла бути карбамідом, що призвело до заниження ПДВ за різними оцінками на суму від 400 млн грн до 550млн грн. І це ми ще мита залишаємо за дужками, їх, зрозуміло, теж не платять. А це вже втрати для бюджету в декілька мільярдів. Вирівняти ситуацію може посилення контролю за імпортом, а також повернення державних випробувань і сертифікації добрив.

Читайте також:   Миколаївського губернатора Савченко підозрюють у зв'язках з ОЗУ

Адже крім усього іншого, поки однією рукою вводилися загороджувальні заходи, інший скасовувалася державна реєстрація та сертифікат якості на товар при імпорті добрив. Тепер вони перебувають у категорії “інші документи” і не є обов’язковими. Також митниця не проводила аналізи складу ввозяться під виглядом добрив хімічних речовин, а значить, що саме завозилося, не знає взагалі ніхто.

Наприклад, в США, Німеччині та деяких інших країнах є суворий контроль навіть за покупцями подібної продукції, оскільки вона може бути використана терористами. А в Україні, яка перебувала 5 років у стані війни з РФ, навіть невідомо що ввозиться!

Зокрема, на прохання Союзу хіміків України в лабораторії черкаського хімкомбінату спільно з ДП “Науковий центр превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. В. Медведя МОЗ України” спробували розкласти на складові “селітру” з Росії, але так до кінця і не змогли визначити хімічний склад порошку, який випадав в осад. Оскільки осад не розчинявся навіть в кислоті.

Турбує українських аграріїв можливі ризики і те, що вони засинають в наш чорнозем хімію країни-агресора, склад якої ніяк не контролюється? В основному немає, адже їх більше цікавить зниження витрат і максимальний прибуток. Чому так? Може бути тому, що інтереси частини аграріїв представляє ГО “Всеукраїнська аграрна Рада”, чий заступник Голови — Михайло Соколов — переїхав в Україну з РФ і досі має в партнерах однієї своєї компанії (фірми “Кесареве-консалтинг”) Петра Орджонікідзе — члена ради директорів російського виробника добрив “Тольяттіазот”. На останній прес-конференції Михайло технічно пішов від відповіді на питання здав він російський паспорт. Тобто від імені українських аграріїв насправді виступають російські хіміки — круто, правда? А адже крім зараження наших земель не зрозумій чим, можна втратити і статус “Житниці Європи”, до якого Україна йшла понад 7 років. Адже саме висока якість продукції забезпечило нам доступ на ринки ЄС, де воно строго контролюється. На відміну від країн Африки та Азії, які раніше були основними покупцями.

Читайте також:   АМКУ скасував низку дозволів тютюнового монополісту «Тедис»

Події кінця 2018 року показали, що держава нарешті звернула увагу на проблему, результатом чого стало затримання суден і вагонів з добривами, з додатковими перевірками і навіть відбором проб.

Проти цих дій виступили деякі аграрні асоціації, частина імпортерів і ряд народних депутатів. Це можна розуміти по-різному, але треба пам’ятати, що за словами президента Союзу хіміків України Олексія Голубова, на лобіювання своїх інтересів в Україні на ринку мінеральних добрив РФ витрачає більше 100 мільйонів доларів щорічно.

Росія не стала б цього робити, не будь постачання мінеральних добрив частиною гібридної війни. Зрозуміти це повинні як в уряді, так і в аграрному секторі. Адже мова йде про ринку в 2 млрд. доларів, а неофіційно він щонайменше у кілька разів більше і фактичному контролі двох галузей економіки України: хімічній та аграрній.

І бажаючих попрацювати за російські рублі вистачає: звідси і вигуки про спробу зриву посівної, переділ ринку, “свавілля податківців” і “безпідставних перевірок сбу і митників”. І тут сюрпризом стало те, що швидше за всіх на захист імпортерів-схемщиків став в. о. голови ГФС Олександр Власов. Так, за словами учасників процесу саме його креатура — Алксандр Халковский — найбільш активно намагався “вирішити”, щоб імпорт продовжував їхати.

Схеми з реекспорту добрив з РФ через інші країни вже опубліковані в ЗМІ, так само як і інші хитрощі з обходу мит і, як написали вище, ухилення від сплати ПДВ. Але “балакучі голови” продовжують твердити про те, що переупаковувати товар нібито не вигідно. Для обходу оплати загороджувального мита в 42,96% дуже навіть вигідно. Більш того, для збільшення попиту російські добрива перефасовывают і ще раз в Україні під місцеві торгові марки.

Читайте також:   Господар київського підземелля Віктор Брагінський

Ось як оцінює ситуацію народний депутат Михайло Головко: “Це дуже небезпечно для нашої країни. Тому що у нас знищуються галузь за галуззю. Свого часу Росія знищила нафтопереробну галузь. Тепер ми повністю залежні від імпорту нафтопродуктів, що йдуть через Білорусь. Зараз те ж саме відбувається з хімією. Тобто, ми крок за кроком, втрачаємо незалежність, самостійність”.

Але поки це звучить як голос волаючого в пустелі, але адже вирішення цієї проблеми має бути!

Аграрії повинні бути впевнені в тому, що здобуваються ними добрива ефективні та безпечні, а для цього необхідно повернути державні випробування і сертифікацію якості.

Українські хіміки мають бути впевнені в тому, що загороджувальні мита і заборона імпорту з РФ це не порожній звук і вони зможуть завантажити потужності своїх заводів. А також навести порядок з ціноутворенням на газ: при 2/3 власного видобутку, під платити 600 доларів за тисячу кубів не потягне ні один бізнес.

Офіційні імпортери не дарма дотримувалися всі процедури, збирали документи і сплачували всі збори і мита. Замість того, щоб дати хабар на митниці і провезти під виглядом добрив будь сміття.

Ну і, зрозуміло, споживачі, як внутрішні, так і закордонні, не повинні хвилюватися про безпеку і якість продукції.

Хто поведе аграріїв України “Геть від Москви”? оновлено: Січень 11, 2019 автором: Redactor

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *