Ракета розбрату: США дражнять Кремль — ще на крок ближче до виходу з ДРСМД

Ракета раздора: США дразнят Кремль — еще на шаг ближе к выходу из ДРСМД

Закінчується термін ультиматуму, озвученого 4 грудня 2018 року держсекретарем США Майком Помпео, який відвів Росії 60 днів на те, щоб повернутися до дотримання Договору про скорочення ракет середньої і меншої дальності (ДРСМД). Трохи раніше, у жовтні минулого року, президент Дональд Трамп заявив про намір США вийти з договору і, звертаємо особливу увагу, почати розробку нової зброї.

Причиною він назвав «мало місце бути» порушення угоди з боку Москви. «Ракетою розбрату» стала крилата ракета, більш відома зараз під індексом 9М729 «Новатор» (початкова розробка Р-500, де «п’ятсот» це або маса бойової частини в кг, або дальність в км). На думку американців її модифікований варіант здатний донести боєзаряд, у тому числі з ядерною начинкою на 5500 кілометрів.

Кинута рукавичка Трампом була прийнята Путіним — російський президент негайно заявив про готовність відповісти на вихід США з ДРСМД. Типу, «хочете мірятися ракетами — так ми готові». При цьому російський МЗС назвав можливий вихід Вашингтона договору з «світовою катастрофою». Запанікували в Європі, де американці запланували розмістити ракети більшої дальності (на території Польщі та Румунії є установки, здатні запускати крилаті «Томагавки», які можуть долетіти аж до Уралу). Задумалися про наслідки «ракетних перестрілок» і в ООН, усвідомлюючи, що тонка грань між світом і війною може бути порушена відразу. Москва запропонувала сісти за стіл переговорів, щоб зняти розбіжності — і це логічний варіант вирішення розбіжностей.

Перший млинець вийшов глевким — США виявилися розчаровані підсумком зустрічі з Росією за ДРСМД, яка пройшла 15 січня 2019 року в Женеві. Заступник держсекретаря з контролю над озброєннями і міжнародної безпеки Андреа Томпсон резюмувала: «Зустріч була розчаровує, тому що ясно, що Росія продовжує порушувати договір і не була готова пояснити, як вона планує повернутися до його повного і перевіряється виконання». У свою чергу російський представник цієї зустрічі заступник міністра закордонних справ Сергій Рябков визнав вимоги США за повним і перевіряється знищення ракети 9М729 неприйнятними. За його словами, в ході консультацій російська сторона запропонувала конкретні заходи по ракеті, які дозволили б повністю зняти будь-які припущення американської сторони про її невідповідність вимогам договору. При цьому підкреслив, що Москва готова на подібні заходи лише за умови зустрічної відкритості американців до зняття наших власних тривог.

Читайте також:   Мінкомзв'язку запропонував видавати росіянам схвалені ФСБ сім-карти

Загалом, будемо вважати, що результат зустрічі виявився нульовим. Кожна зі сторін так і не підняла забрало для повної відкритості. Тут є привід задуматися про їх подальшу результативності. США до розмови у Женеві «по ракетам» особливо не готувалися, маючи лише встановлення нав’язати Росії свої умови, основне з яких — знищення ракет, якими вони визнали потенційно небезпечними. Очевидно, що вихід з ДРСМД для Вашингтона питання практично вирішене, але необхідна умова винності опонента. Але Росія не Іран, з яким Трамп взяв та й вийшов з ядерної угоди, заявивши, що це «скасоване рішення» не вдаючись у подальші пояснення. Вийти з Договору про скорочення ракет середньої і меншої дальності з Росією під прицілом світового співтовариства не так-то просто. Тут потрібні вагомі аргументи. Одним з яких була придумана крилата ракета 9М729.

Аргументи про те, що Росія найсуворішим чином договір виконує, а США посилюють ситуацію, не бажаючи рахуватися з претензіями Москви, у Вашингтоні просто не чують. Як не чують і роз’яснення згубності виходу з договору, які можуть призвести до небажаних наслідків. І заклопотаність Європи з відродженням гонки озброєнь і, як наслідок, зростаючої загрози застосування ракет на її території, США глибоко індиферентні, тобто байдужні. Російський президент Володимир Путін в інтерв’ю сербським виданням «Політика» і «Вечірні новини» закликав «західних колег відмовитися від методів шантажу, погроз і провокацій» і поважати міжнародне право.

— Очевидно, що наслідки такої політики будуть самими негативними. Зрозуміло, ми не збираємося закривати очі на розгортання американських ракет, які становлять пряму загрозу для нашої безпеки. Змушені будемо приймати ефективні заходи, — підсумував Путін.

Піднімемося над сутичкою. Що, власне, передбачав ДРСМД від 8 грудня 1987 року, підписаний генсеком СРСР Михайлом Горбачовим і президентом США Рональдом Рейганом?. Сторони зобов’язалися знищити всі комплекси балістичних і крилатих ракет наземного базування середньої (1000−5500км) і меншою (від 500 до 1000км) дальності. Тобто мала дальність ракет не повинна перевищувати 500 кілометрів, середня -5 000. Ці умови в певній мірі до пори до часу дотримувалися, правда, в несправедливою пропорції. Ми знищили 1846 ракетних комплексів, вони — 846. Природно, що кожна з сторін нишком продовжувала вести розробки в області вдосконалення озброєнь, в тому числі по дальності їхнього застосування.

Читайте також:   Куди Трамп тягне Америку і що з цього вийде

Американці запідозрили, що нова російська ракета є вдосконаленою версією радянської системи С-10 «Гранат», дальність стрільби якої складає до тисячі кілометрів, а в новому варіанті може вражати цілі до 5 500 км. Можливо, що й так. І одна з вигляду крилата ракета 9М729 — це дві абсолютно різні системи, одну з яких можна віднести до малих, а другу до середніх. Так що формально договір не порушується і вписується в означений кілометраж. Американці запанікували саме з-за того, що мала дальність перетворилася в середню, чого вони не очікували і втратили свою можливість нанесення ракетних ударів з Європи, а це, як ні води по карті курвіметром, в будь-якому випадку більше 500 кілометрів.

Самі американці, як кажуть, теж не ликом шиті, і, як уже повідомляла «Вільна преса», проводять випробування ракет з дальністю польоту до 5 тисяч кілометрів, називаючи їх «ракети-мішені», призначені нібито для відпрацювання і випробувань глобальної системи ПРО. При цьому «мішені» (Hera, MRT, Aries, LV-2, Storm, Storm-2, MRBM) імітують широкий спектр балістичних ракет середньої і меншої дальності. При близькому розгляді такі ракети є універсальними прискорювального засобами, які в залежності від комплектації встановлених на них головних частин можуть використовуватися і як балістичні ракети. Розробка і проведення таких випробувань ракет, здатних доставляти боєзаряди на дальності, що перевищують обмеження договором, створюють прецедент обходу ДРСМД. Або візьмемо вже стоять на озброєнні армії США важкі бойові літаки, такі як MQ-1B Predator і MQ-9A Reaper, яких є в наявності більше 3 тисяч. Їх договірної статус так і не вирішене, однак вони формально підпадають під термін ДРСМД «крилата ракета наземного базування».

— Казуїстика у взаємних російсько-американських претензії за Договором про скорочення ракет середньої і малої дальності відрізняється ще і спритністю в наведених аргументах, — вважає директор Центру аналізу стратегії технологій Руслан Пухов. — Росія заявляє, що її ракета 9М727 не порушує умови договору, так як спочатку розроблялася і створювалася в рамках договору і не перевищувала дальність ураження до 500 кілометрів. Новий варіант модернізованої ракети, ймовірно, володіє істотно більшою дальністю, але ні її застосування, не доведені характеристики ніде не наводяться. Чому американці вчепилися саме за неї і так наполегливо вимагають знищення цих ракет? Тут є нюанс — як пускової установки для «Новатора» використовується «Іскандер-М» і в разі хоча б одного пуску, можна вимагати вже знищення всіх «Іскандерів», є російським зброєю стримування. Тобто, американці таким чином намагаються роззброїти всю російську армію.

Читайте також:   Якщо все так добре, то чому так погано?

Зі свого боку США, м’яко кажучи, брешуть про свої плани з розміщення ракет з перевищує домовленостями дальністю. І кажучи про готовність створення нових ракетних систем, у разі виходу з ДРСМД, Трамп знає про те, що вони вже існують і питання їх доставки в Європу є лише питанням часу. Навряд чи сторони прийдуть зараз до розумного компромісу по знищенню своїх «заборонених» ракет і місцями їх розміщення, адже і з тієї, і з іншого боку вони вже заряджені. Ймовірно, що сам по собі договір, якому вже більше тридцяти років, застарів, і з урахуванням нових загроз вимагає і нового написання і трактування. Інша справа в тому, наскільки Росія і США готові до такого кроку.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *