У «сирійському сайті» переплелися інтереси багатьох країн

В «сирийском узле» сплелись интересы многих стран

Російсько-іранське співробітництво в Сирії — це, швидше, тактичне, а не стратегічне партнерство, воно може зазнавати істотної трансформації залежно від геополітичних інтересів сторін, приходить до висновку ліванське видання Lebanon24.

У публікації наголошується, що на це вказують як недавні збройні зіткнення між сирійською та іранськими силами в Хамі, так і тісна координація Росії та Ізраїлю, який так і не припиняє атаки на іранські військові об’єкти у Сирії. Все це ланки одного ланцюга, а самі події не можна вважати винятком з правил, які пишуться в даний час. Очевидно, що це цілеспрямована політика, що передбачає рішучість російської влади послабити вплив Ірану в Сирійській Арабській Республіці (ПАР).

Аналізуючи події останніх днів, видання приходить до висновку, що немає ніяких сумнівів, що відносини між Москвою і Тегераном вже знаходяться на новій стадії розвитку у зв’язку з конфліктом в регіоні, в який, крім Росії, також залучені Іран, Ізраїль, Туреччина і США.

Незважаючи на те, що Росія хоч і поставила Дамаску в минулому році зенітно-ракетну систему С-300, щоб протистояти атакам Ізраїлю, звинувативши останню в причетності до краху російського транспортного літака і загибелі 25 осіб, недавні ударів ізраїльської авіації по іранських формуванням в околицях Дамаска викликають у Ісламської Республіки підозри, що Росія співробітничає з Ізраїлем, умисно порушуючи роботу систем С-300. Принаймні, таку заяву зробив голова Комітету національної безпеки і зовнішньої політики Ради Шури Ірану Хишматулла Фалахатпише, зазначивши, зокрема, що між Москвою і Тель-Авівом є стабільна координація дій під час проведення ізраїльського ракетного удару по території Сирії.

Ліванське видання задається риторичним питанням, чому система ППО С-300 всякий раз виявляється не задіяної і не заважає льотчикам Ізраїля пролітати над територією Сирії? І сама ж на нього відповідає: Росія дбає про безпеку Ізраїлю, що не є секретом ні для кого з учасників конфлікту.

Читайте також:   Антон Орехъ: коли-то ми збагачували світ словами Sputnik і Perestroyka

Раніше в цьому місяці заступник голови МЗС РФ Сергій Рябков дав розлоге інтерв’ю «Сі-ен-ен» (CNN), в якому заявив, що термін «союзники», стосовно до Росії і Ірану, він не став би вживати, коли йдеться про ситуацію в Сирії. За його словами, Росія в своїх діях САР завжди враховує «надійний захист держави Ізраїль».

З посиланням на сирійські добре поінформовані джерела ліванське видання зазначає, що російська влада цілеспрямовано втілюють у життя політику ослаблення іранського впливу в Сирії — причому триває цей процес приблизно з кінця жовтня — початку листопада 2018 року. На це, наприклад, вказують і часті візити в Росію прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху, а також протікаючи по крупицях «суспільне поле» інформація про консенсус з цього питання між Росією і США. Також це помітно і безпосередньо на полях військових дій, де російські радники неодмінно йдуть туди, де виявляються ті чи інші іранські військові підрозділи. Ці сирійські джерела, на які посилається видання, підкреслили, що на даний момент Росія сприймається як сила, яка справді може обмежити іранське присутність в Сирії для забезпечення більшої стабільності в регіоні.

Як зазначає Lebanon24, дії російського президента Володимира Путіна спрямовані насамперед на забезпечення російських інтересів в регіоні, який має стратегічну важливість для Росії.

Так може Росія пожертвувати інтересами Ірану, хоча і потребує іранських збройних силах для підтримки стабільності в Сирії, видання задається питанням?

Однозначної відповіді на це питання немає, оскільки вважати співпрацею координацію певних дій лише по Сирії — це одне, а досягнення геополітичного балансу інтересів різних держав — завдання зовсім інша. На цьому полі Росії доводиться грати не тільки з США, але і з Туреччиною, а також з цілим рядом регіональних держав. І змусити всіх сісти за стіл переговорів з Тегераном вкрай складно, а сьогодні це практично неможливо.

Читайте також:   У Новгородській області тиждень страйкують лікарі швидкої допомоги

Видання підкреслює, що напруженість між Туреччиною і США не слабшає, а посилюється. І в інтересах Москви зміцнити свою співпрацю з Анкарою. У «сирійському сайті» переплелися інтереси багатьох держав, тому Кремль навряд чи стане формувати разом з Іраном нову вісь проти США. Особливо враховуючи той факт, наскільки вороже Тегеран відноситься до Ізраїлю.

Також Lebanon24 посилається на якісь заяви в політичних колах, де говорять про те, що в російсько-турецьких відносинах з’явилася помітна напруженість через нав’язливого бажання Туреччини зайнятися управлінням територій на півночі Сирії після виведення звідти військових США, якщо він, звичайно, дійсно відбудеться. В інтересах Росії передати ці райони під контроль сирійцям, а не туркам.

І де тут, запитаєте, що-то про нафту? У «сирійському сайті» її місце одне з найпочесніших. Справа в тому, що той, хто контролює нафтоносні поля в Сирії отримає свого роду карт-бланш у повоєнному устрої країни. А якщо до того ж врахувати, що в конфлікті бере участь як мінімум три найбільші у світі нафтовидобувні країни — США, Росія та Іран — то багато що стає на свої місця. Плюс Туреччина, яка є найбільшим перевалочним пунктом «чорного золота». Нафта і газ завжди були і залишаються економічної надбудовою політичного базису.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *