Прогноз: нафта збереже отриманий позитив

Прогноз: нефть сохранит полученный позитив

У найближчі дні ціни на нафту здатні зберегти позитив, отриманий на минулому тижні на тлі сприятливої статистики по запасах і попиту, вважають експерти. Але вони по-різному оцінюють довгострокові ризики з вірогідним втягування Росії у велику енергетичну гонку.
 

Лівія і Нігерія

За минулий тиждень нафти таки вдалося підправити цінові графіки. У п’ятницю вартість ф’ючерсу на марку Brent з постачанням у вересні 2017 р. на біржі ICE в Лондоні виросла до $49,04 за барель. Тиждень тому нафтові ціни знизилися до $46,7 за барель.

Як зазначив керівник аналітичного відділу ГК Grand Capital Сергій Козловський, психологічно важливий рівень $45 за барель встояв під натиском негативних факторів і в кінці тижня ціни пішли назад до не менш важливої позначки $50. “На поточному тижні ми чекаємо обмеженою волатильності саме в цьому діапазоні, з мінімумом на рівні $48 і максимумом в $50 за барель”, – повідомив Козловський.

Тоді як головний аналітик банку “Глобекс” Віктор Веселов розраховує на діапазон $47,2-49,3 за барель. Серед ключових для цінової динаміки подій він згадав прогнози щодо запасів сирої нафти від API і офіційні дані від Міненерго США, а також статистику від Baker Hughes за кількості активних бурових вишок у США.

Якщо в опублікованій у понеділок доповіді про продуктивності буріння Міненерго США, розповів старший аналітик банку “Уралсиб” Олексій Кокін, підтвердиться зниження продуктивності нових свердловин в Пермському басейні в Сполучених Штатах, скорочення зростання видобутку сланцевої до кінця року може стати більш імовірним. Крім того, напередодні зустрічі ОПЕК+ в Росії можливі коментарі, які пов’язані з обмеженням видобутку в Лівії і Нігерії, уточнив Кокін. За його оцінкою, ціни на нафту на поточному тижні будуть коливатися в коридорі $47-49 за барель.

Зазначимо, що саме після озвученого в минулий понеділок заяви міністра нафти Кувейту Ессам аль-Марзука про запрошення Лівії і Нігерії на зустріч міністерського комітету з моніторингу виконання угоди про скорочення видобутку, яка пройде 24 липня в Санкт-Петербурзі, ціни на “чорне золото” на минулому тижні почали йти вгору.

Згадані країни не увійшли в угоду ОПЕК+, досягнуте в грудні 2016 р. та продовжений 25 травня 2017 р., і тепер передбачається, що їм запропонують приєднатися до угоди.

Далі позитивний новинний фон підкріпився інформацією про зниження Управлінням енергетичної інформації США (EIA) прогнозу видобутку нафти в США в 2018 р. та зазначеному EIA скорочення запасів у Сполучених Штатів на 7,56 млн барелів до 495,35 млн барелів (при прогнозі зниження від аналітики на 2,9 млн барелів) за тиждень, що завершився 7 липня, укупі з повідомленням Головного митного управління КНР про зростання імпорту нафти до 8,55 млн барелів на добу в першому півріччі 2017 р., що більше аналогічного минулорічного показника на 13,8%.

Що до майбутньої зустрічі ОПЕК+ 24 липня, вважає Сергій Козловський, то за її результатами не варто чекати серйозного зростання або падіння цін, оскільки учасники ринку навряд чи будуть набирати позиції. На зустрічі Лівія і Нігерія можуть приєднатися до договору про обмеження видобутку, причому, ймовірно, це буде зроблено з застереженнями щодо можливості нарощування обсягів у разі гострої необхідності.

Також важливим моментом здатні стати нові, більш виразні коментарі від голови ОПЕК щодо подальшого регулювання пропозиції в залежності від попиту. Останнім часом організація не може похвалитися впевненим довгостроковим планом. А судячи по динаміці цін за попередні вісім тижнів, для подальшого зростання вартості бареля ринку потрібні свіжі довгострокові ідеї, визначив керівник аналітичного відділу ГК Grand Capital.
 

Нафта і зірки

Ще одна довгограюча інтрига пов’язана з оголошеним нещодавно президентом США Дональдом Трампом переходом до політики енергетичного домінування з метою досягнення світового лідерства, в тому числі в нафтовій і газовій сферах.

При цьому утвердження нового санкційного пакета щодо Росії, ініційованого Сенатом США, забезпечило б додаткову підтримку відповідним планам Вашингтона. Таким чином, Росія ризикує виявитися втягнутою у велику енергетичну гонку, яка змушує згадати про минулу гонці озброєнь, свого часу неабияк яка ослабила Радянський Союз. Хоча поки неясно, наскільки реалістичні подібні загрози і не скидаються вони, в дійсності, на пам’ятні рейгановские страшилки з “зоряними війнами”.

На сьогодні три країни – Саудівська Аравія, США і Росія – видобувають близько 10 млн барелів на добу ( +/-1 млн барелів), констатував Віктор Веселов. І очевидно, продовжив він, ключові гравці не мають наміру втрачати ринок.

Так, саудити у червні перевищили квоти на видобуток, а Saudi Aramco заявила про намір інвестувати близько $300 млрд в нафтовидобуток в найближчі 10 років. Американські компанії також, накопичивши кошти після падіння нафтових котирувань у 2014-2015 роках, почали інвестувати в розробку технологій, що дозволяють знизити собівартість видобутку нафти і забезпечити управління цінами продажу. До того ж у 2017 р. президент США Дональд Трамп дозволив видобувати нафту і газ на федеральних землях і водах – примітно, що про цей крок він писав ще в своїй книзі в 2011 р. Все це для Росії та інших країн, чия економіка прив’язана до нафти, стає серйозним викликом, підкреслив експерт.

У свою чергу Олексій Кокін вважає, що некоректно порівнювати програму “зоряних війн” з проектами в нафтогазовій сфері. Військові програми запускаються рішенням федеральної влади і фінансуються централізовано, з федерального бюджету.

А “сланцева революція” в США, навпаки, стала результатом багаторічної роботи приватних компаній в сприятливих умовах: з прозорим режимом надрокористування та оподаткування, спрощеним переходом прав власності на надра, доступністю позикового і венчурного фінансування, розвиненою транспортною інфраструктурою.

В принципі, додав аналітик, адміністрація Трампа здатна зробити ці умови ще більш сприятливими, зокрема, схваливши будівництво трубопроводу Keystone XL і прискорить видачу дозволів на будівництво експортних терміналів для СПГ. Проте обсяг видобутку нафти в США визначається як ринковими прогнозів цін на нафту, так і технологічними можливостями видобувних компаній і геологічними факторами.

Не виключено, що через вичерпаність потенціалу зростання ефективності буріння та обмежень, пов’язаних з геологією родовищ, зростання нафтовидобутку в Сполучених Штатах сповільниться або зовсім зупиниться на рівні трохи вище поточного, біля 10 млн барелів на добу. У подібній ситуації ніякі нові пільги не допоможуть наростити видобуток, якщо, звичайно, не станеться черговий технологічний прорив, обмовив старший аналітик банку “Уралсиб”.
 

Газ і ефір

Втім, на його думку, найбільшою конкурентному тиску може зазнати російський газовий сектор внаслідок схвалення адміністрацією США нових експортних терміналів для СПГ. Зараз проти цього заходу виступають представники сектора газохімії, ожилого в результаті “сланцевої революції”. При тому, що низькі ціни загрожують скороченням інвестування та видобутку протягом 2-3 років.

Також наявність каналу експорту ЗПГ загрожує зростанням цін на внутрішньому ринку, хоча обсяги виробництва газу в цілому можуть зрости.

Так що в середньостроковій перспективі “Газпрому”, нарастившему свою частку на європейському ринку завдяки газу з низькою собівартістю, все ж може загрожувати СПГ з США або СПГ з інших країн, витіснений американськими експортерами в Європу. “Газпром” у будь-якому випадку буде готовий поставляти великі обсяги за передбачуваним цінами, а тому навряд чи втратить значну частку ринку, якщо, звичайно, ЄС не спробує обмежити її вольовим порядком.

У цих обставинах Росії, поряд з іншим, варто було б скористатися наявністю дешевого газу і для активного розвитку власної газохімії, резюмував Кокін.

Веселов також визнав, що для Росії важливо розвивати газо – і нафтохімію. При цьому гроші на нові проекти можна було б залучити у вигляді кріптовалюти, як би екзотично це не звучало. Тим більше, що президент Росії Володимир Путін вже обговорив перспективи блокчейна і кріптовалюти (у тому числі ефіру), зустрівшись на полях ПМЕФ у червні з їх творцем і засновником фонду Ethereum Віталіком Бутерином.

Росія, нагадав експерт, до 2030 р. забезпечена сильними контрактами на газ з різними країнами. Але разом з тим президент США сьогодні активно просуває американський СПГ в Європу (зокрема, в Польщі), обіцяючи захистити її від російської енергетичної монополії. Одночасно і Катар, який є лідером у технологіях по зріджуванню газу, спільно з Іраном планує розробку найбільшого родовища Північний/Південний Парс, де запаси оцінюються в 28 трлн куб. м газу і 7 млрд тонн нафти (45 млрд барелей).

Ці плани, до речі, негативно зустрінуті Саудівською Аравією, також посприяли нинішнього конфлікту з Дохою, а надалі, вочевидь, ускладнить і російські перспективи, уклав головний аналітик банку “Глобекс”.