Платити по повній: чого чекати від війни з зарплатами в «конвертах»

Платить по полной: чего ждать от войны с зарплатами в «конвертах»

В Україні взялися за недобросовісних роботодавців, які платять зарплату в «конвертах». Чиновники лякають керівників фірм і підприємств штрафами, вказуючи на високий відсоток неофіційних зарплат на ринку праці. Також влада анонсують нові податкові правила для поліпшення ситуації, однак експерти мало вірять у структурні перетворення у сфері.

Восени минулого року Кабінет міністрів видав розпорядження, доручивши профільним службам здійснювати рейди на предмет тіньової зайнятості.

Як повідомили в Державній фіскальній службі (ГФС), плодом цих зусиль стало надходження додаткових 1,3 млрд гривень до державного бюджету.

У той же час, за даними Державної служби України з питань праці, протягом минулого року 1 738 роботодавців були оштрафовані за порушення при оформленні співробітників. В цілому, в 2018 році було офіційно працевлаштовано близько 600 тисяч людей, інформують у ГФС. Влада обіцяє продовжити активну боротьбу з неформальним сектором і в поточному році.

Як би там не було, рівень «тіні» на ринку праці залишається досить високим – близько 50%.

«Кожна друга перевірка з питань офіційного працевлаштування закінчується з результатом. На кожному другому підприємстві – це 50% або більше – ми виявляємо неофіційних працівників», – заявив у ЗМІ виконуючий обов’язки заступника голови ГФС Євген Бамбизов.

Нагадаємо, сьогодні з зарплати справляються єдиний соціальний внесок (ЄСВ), що йде переважно на потреби Пенсійного фонду, податок на доходи фізичних осіб (ПДФО), який осідає як у місцевих, так і центральному бюджеті, і військовий збір (ВС). Ставка ПДФО становить 18%, а військового збору – 1,5 %.

Все інакше з ЄСВ, адже він підлягає оплаті за рахунок роботодавця. На жаль, діючі податкові правила не мотивують підприємства і фірми видавати «білу» зарплату, незважаючи на те, що ще в 2016 році була проведена реформа сплати ЄСВ зі зниженням ставки з 38% до 22%.

Експерти кажуть, що послідовне зменшення податкового навантаження на фонд оплати праці — це необхідність. Зараз українцям доводиться віддавати державі майже половину своєї заробітної плати. Так, загальна ставка оподаткування, а це перелічені вище ЄСВ, ПДФО і ВС, становить 41,5%.

Народний депутат, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Південця зізнається, що про подальшу лібералізацію податкового навантаження на зарплатний фонд поки говорить рано.

«Тому перевірки повинні бути. Часто чую від міністра соціальної політики Андрія Реви про те, що ставка ЄСВ знижена майже вдвічі, а база оподаткування збільшилася незначно. Достатньо зниження ставки ЄСВ вдвічі? Мені здається, що на цьому етапі ми більшого собі дозволити не можемо. Хоча ще в 2016 році ми говорили, що допустиме навантаження для роботодавців повинна бути близько 25%. Це і ЄСВ і ПДФО. Тут можна розмежувати ці речі. Сплата ПДФО залишається особисто за співробітником, а ЄСВ – за роботодавцем. Але поки цього не вдається зробити», – зазначила вона.

На цьому тлі ситуація з ЄСВ залишається незадовільною. Протягом 2018 року до держбюджету надійшло 228 млрд гривень від сплати даного внеску. Це більше, ніж у 2017 році, на 47,2 млрд гривень, але нижче планового показника, зізналися в Міністерстві фінансів. Так, до Пенсійного фонду надійшло 192 млрд гривень, замість очікуваних 208 млрд. Недостачу в 16 млрд гривень знову довелося покривати за рахунок бюджетної дотації. Виходить, що сьогодні зростання «мінімалки» і зарплат по країні, який випереджає темпи економіки, не в змозі компенсувати всі витрати на пенсії, які також зростають (підвищення очікується в липні та грудні, а також у березні в рамках індексації). Більш того, з боку ряду підприємств фіксується заборгованість по сплаті ЄСВ.

Але справа може погіршитися, якщо буде підтримана ініціатива Міністерства соціальної політики щодо розширення бази нарахування ЄСВ (підвищення верхньої планки максимального ЄСВ до 25 мінімальних зарплат). Такий крок, на думку заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Максима Нефьодова і експертного середовища, буде стимулювати бізнес йти в тінь, хоча міністр Рева вірить, що надходження, навпаки, збільшаться на 10 млрд гривень.

«Це суперечить логіці податкових реформ, які проводяться з 2015 року. Зниження ЄСВ до 22% було одним з досягнень, воно дійсно сприяло детінізації праці», – заявив М. Нефьодов, додавши, що існує безліч варіантів ухиляння від сплати внеску.

Сьогодні в Україні налічується 15,7 млн зайнятих українців, при цьому в неформальному секторі, за даними Державної служби статистики, працює понад 3,5 млн громадян. Але це, підкреслимо, офіційна інформація. В тіні ж можуть знаходитися за різними оцінками, до 200 млрд гривень зарплат.

Перемога над тінню, по ідеї, повинна бути виражена підвищенням соціальних стандартів, оновлення інфраструктури, посиленням обороноздатності країни і т. д.

Але поряд з цим, в ході скорочення частки неформальної зайнятості, буде рости навантаження на працюючих громадян і бізнес, які повинні будуть платити по повній.

Однак потрібно це сьогодні бізнесу, коли він досі беззахисний в українських реаліях, а правила переписуються щодня?

Стимулом для легалізації реальних зарплат громадян може стати, як говорилося вище, зниження податкового тягаря, ліквідація корупційного тиску з боку профільних органів, створення незалежної судової системи, посилення ролі дерегуляції, а також додаткові інструменти щодо захисту приватної власності.

Президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло не чекає в цьому році ривків як щодо детінізації зайнятості населення, так і щодо детінізації економіки в цілому.

«Нинішній рік не буде сприятливий для детінізації, оскільки у зв’язку з майбутніми виборами рівень невизначеності досить високий», – заявив він.