Європа через 5 років зможе зробити «Північний потік-2» збитковою «трубою»

Европа через 5 лет сможет сделать «Северный поток-2» убыточной «трубой»

Київ вважає неприйнятними умови, на яких Росія готова зберегти транзит газу через Україну. Про це 11 лютого повідомляв у Facebook виконавчий директор «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

Напередодні заступник глави МЗС РФ Олександр Панкін заявив, що Москва готова продовжувати транзит після 2019 року тільки на своїх умовах. «Є діючий контракт, можна його продовжити з внесенням будь-яких необхідних змін. Але, схоже, Україна таку опцію відкидає. Тут, напевно, про автоматизмі мова не буде йти, але є певні нюанси, які треба буде розчищати», — сказав Панкін.

За словами Вітренко, ці ж умови неодноразово озвучував «Газпром»: це «відновлення балансу у відносинах», а також переговори по продовженню поточного контракту про транзит. Але «баланс у відносинах», вважає Вітренко, вже відновлений рішеннями Стокгольмського арбітражу, за яким «Газпром» повинен виплатити Києву $ 2,56 млрд. поточний транзитний контракт не відповідає вимогам України та ЄС, і тому не може бути продовжений.

«Транзит через Україну може відбуватися на стандартних європейських умовах, а не на умовах Росії», — запевнив Вітренко. Він також пригрозив, що якщо Москва не перестане «забезпечувати „Газпром“ ексклюзивними умовами для транзиту газу через Україну», то у Києва є можливість домогтися компенсації ще в $ 10 млрд. за відсутності транзиту після 2019 року.

«Це має допомогти „Газпрому“ зайняти конструктивну позицію на переговорах з транзиту», — підсумував директор «Нафтогазу».

Раніше заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Наталя Бойко заявила, що Москва просто змушена підписати з Києвом новий контракт на транзит. На руку Києву, за її словами, грають дві обставини: неготовність «Північного потоку-2» до 2020 року запрацювати на повну потужність, а також необхідність «Газпрому» забезпечувати безперебійні поставки до Європи.

«До 1 січня 2020-го росіяни все одно не встигають побудувати свій знаменитий і дуже дорогою „Північний потік-2“. Їм все одно доведеться якимось чином транспортувати свій газ в Європу. Це розуміють європейці, це розуміють росіяни, це ми розуміємо. Тому чим довше росіяни тягнуть, тим складніше будуть фінальні переговори, тим менше буде часу для досягнення будь-яких спільних знаменників», — сказала Бойко в ефірі онлайн-каналу UMN.

Зауважимо, за оцінками російських експертів, транзит через Україну після 2019 року дійсно потрібен «Газпрому». При поточних обсягах експорту будуються «Турецький потік» і «Північний потік-2» до початку 2020 року зможуть забрати на себе не більше половини обсягів, що йдуть через Україну.

Читайте також:   Нафта і сльози: як живуть мешканці нетрів в найбагатшому регіоні Росії

Раніше, 21 січня, Росія, Україна і Єврокомісія провели перші у цьому році переговори щодо продовження контракту на транзит російського газу. Як заявив віце-президент ЄК з энергосоюзу Марош Шефчович, Брюссель зробив Москві і Києву «справедливе пропозицію»: новий контракт повинен бути довгостроковими, на «десять плюс» років, а його обсяги комерційно життєздатними, щоб ЄК могла залучити інвесторів в апгрейд української ГТС. Крім того, новий контракт повинен відповідати європейському газовому законодавства, «щоб він був таким же, як контракт „Газпрому“ з європейськими компаніями».

Як бачимо, позиції Києва і Брюсселя в чому збігаються, і обидві сторони налаштовані «посунути» Москви. Чи зможемо ми диктувати умови транзиту, як в цілому виглядають перспективи поставок російського газу в Європу?

— Переговори щодо транзиту застопорилися до моменту проведення в Україні президентських виборів — наразі незрозуміло, з ким у Києві взагалі можна домовлятися, тому виключені будь-які угоди, — відзначає президент Союзу підприємців і орендарів Росії Андрій Бунич. — Але треба розуміти: вибори — це приватна інтрига в газовому питанні. Ключові питання залишаться і після обрання нового глави української держави: що потрібно Європі, що потрібно Україні, і що збирається робити Росія?

Щоб відповісти на ці стратегічні питання, слід поглянути на ситуацію ширше. І перше, на що потрібно звернути увагу — Європа вже створила інфраструктуру з прийому СПГ. Так, поки ця інфраструктура використовується всього на 20%. Але при її повному завантаженні Європа зможе прийняти СПГ в обсязі, порівнянним з тим, що сьогодні постачає Росія.

Фактично, Європа перестрахувалася від проблем з російськими поставками, і справа тепер зводиться до пошуку постачальників СПГ. Зауважу, в числі цих потенційних постачальників ні США, хоча американці, можливо, затіяли бучу з Майданом на Україні саме з метою поставити Європу під свій енергетичний контроль. Але зараз американці банально не встигають збільшити обсяг видобутку сланцевого газу до необхідного рівня — і поки що вибувають з гри.

Але як не крути, з боку Європи все зроблено для прийому СПГ, і це говорить про стратегічному виборі європейців.

«СП»: — Але «Газпром» запевняє, що стратегічний вибір Європи — це «Північний потік-2». Це не так?

— Європейці, нагадаю, вклали шалені гроші саме в термінали СПГ, а не в будівництво трансбалтійського газопроводу. Європейські інвестори зовсім не схожі на кретинів. Вони, навпаки, добре вміють рахувати. І саме ці інвестори вклалися в СПГ-інфраструктуру, вони будуть прагнути, як мінімум, відбити свої гроші.

Читайте також:   Україна хоче подати до СОТ позов до Росії з аграрної продукції

Думаю, розрахунок зроблений на те, що на російському напрямку неминуче будуть виникати труднощі з постачанням, а виробництво ЗПГ буде розвиватися — в Америці та інших регіонах. Відповідно, СПГ на ринку стане більше, а потреба Європи в газі рости не стане. В результаті, стане можливим замістити значні обсяги російського газу.

Є ще важливий момент. Постачання СПГ можуть при цьому залишатися дорожче трубопровідного російського газу. Але з урахуванням вкладених у СПГ-інфраструктуру мільярдів євро вийде, що європейцям все-таки цікавіше займатися скрапленим газом, ніж купувати трубопровідний у Росії.

Більше того, США в перспективі хочуть геополітично зв’язати закупівлі Європою російського газу з оплатою Європою членства в НАТО. Європейські країни, нагадаю, не хочуть витрачати покладені 2% ВВП на військові потреби, але при цьому бажають і користуватися гарантіями безпеки, які надає альянс. Президент США Дональд Трамп тому може поставити Європу перед вибором: або платіть за безпеку як належить, або купуйте енергоносії у Америки, нехай за більш високою ціною. У цьому випадку також може виявитися, що другий варіант — з покупкою американського СПГ — для Європи більш вигідний економічно.

«СП»: — Чого хоче, у такому разі, Європа в далекій перспективі?

— Думаю, та ж Німеччина хоче стати центром перерозподілу газу. Повторюся, ми будуємо «Північний потік-2» за свої гроші, і німцям це вкрай вигідно. Від цього позиції ФРН стають сильнішими — і на переговорах з США, і всередині ЄС. По суті, Берлін зараз створює розподільну газову інфраструктуру по всій Європі.

В результаті може виявитися, що ми будемо поставляти газ в Європу прямо, минаючи Україну. А європейці, коли Київ опиниться у безвихідному становищі, зможуть викупити полуразваленную українську ГТС, переобладнати, і гнати з нею в «незалежну» російський газ по реверсу.

Берліну така схема геополітично вигідна. Якщо припустити, що Україна буде одержувати газ за таким маршрутом, вона остаточно опиниться під впливом Європи і Заходу стане абсолютно залежною державою.

Виходить, у США та Канади один інтерес — отримати в перспективі європейський ринок, у Німеччині іншого — зосередити у себе канали поставок, стати газовим хабом, і таким чином впливати на світову політику.

А ось інтереси України навряд чи когось цікавлять. Своїх коштів для модернізації ГТС у Києва немає, перехід системи в руки іноземних власників — я вважаю, питання часу. Причому, цей перехід буде сполучений із змінами напрямків газових потоків, про який я говорив вище.

Читайте також:   Сировинний бізнес в країні процвітає, несировинної - убожіє

«СП»: — Яку роль відіграє в цих процесах Росія?

— Росія, я вважаю, пливе за течією. На мій погляд, керівництво нашої країни змирилися з таким станом справ. Воно просто не звертає увагу, що ситуація для нас складається не дуже добре.

Всього через кілька років, я вважаю, Європа зможе вже лякати Москви повною відмовою — при необхідності — від російського газу. У 2014 році Європа на такий крок не була готова. Але вже тоді європейці підрахували, скільки б коштував відмова від російського газу, якщо б конфлікт на Україні продовжилося, і військові дії там прийняли масштабний характер. Так ось, за розрахунками в 2014 році виходило, що відмова від російських поставок — це дорого, але не вкрай дорого.

Зараз, п’ять років потому, Європа значно просунулася на шляху можливої відмови від російського газу. А ще через п’ять років, можливо, ситуація зміниться настільки, що істотно послабить переговорні позиції «Газпрому». Кремлю в цьому випадку нічого не залишиться, як робити добру міну при поганій грі.

— Компроміс по українському транзиту напевно буде знайдений, — впевнений директор Інституту національної енергетики Сергій Правосудов. — Зрозуміло, що в 2020-2021 роках ще не вийдуть на повну потужність газопроводи на території Європи, які є продовженням «Турецького потоку» і «Північного потоку-2». Так що мінімум до 2022 року більш-менш значний обсяг транзиту через Україну буде зберігатися. А ось з 2022 року український маршрут можна буде розглядати як суто допоміжний, на випадок зростання споживання газу в Європі взимку.

Київ це прекрасно розуміє, і тому хоче укласти новий довгостроковий контракт, причому на пристойні обсяги транзиту. «Газпром», навпаки, влаштовує як можна більш короткий контракт, в якому в частині обсягів обіцянки були б мінімальні.

Марош Шефчович своєю заявою про контракт «десять плюс» років підіграв Україні. Але і в цьому випадку компроміс можливий, якщо обсяги транзиту будуть щорічно скорочуватися — наприклад, з 50 млрд. кубометрів до 10 млрд.

Словом, дуже багато залежить від деталей домовленостей. Абсолютно ясно одне: в грудні 2019 року новий транзитний контракт з Україною буде підписано.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *