Білорусія вирішила захистити свої суверенні смисли» навіть від Росії

Белоруссия решила защитить свои «суверенные смыслы» даже от России

Мінськ дав зрозуміти, що не хоче брати участь в інформаційних війнах ні на чиїй стороні, що навряд чи сподобається Москві.

Офіційний Мінськ на тлі найсерйознішою за всі роки незалежності сварки з Росією закономірно згадав про таке поняття, як «інформаційний суверенітет». Якщо попередні 25 років (з моменту приходу до влади Олександра Лукашенка) Білорусь офіційно будувала з РФ «єдиний інформаційний та культурний простір», то тепер актуальним стало формування власної картини світу і власної версії минулого.

12 березня на Раді безпеки з участю Лукашенко обговорювалася Концепція інформаційної безпеки Білорусії — перш подібного документа не існувало. Поки — і в експертному співтоваристві, і серед чиновників-силовиків, — обговорюються його робочі варіанти. Судячи з попередньої версії, що просочилася в мережу, в документі важливе місце приділено інформаційному суверенітету; для країни готується «інформаційна захист на 360 градусів» від ідеологій як зі Сходу так і з Заходу.

Прес-служба білоруського президента повідомила, що концепція була розроблена «з урахуванням особливостей і непростих тенденцій сучасної обстановки». Зрозуміло, що під «непрості тенденції» можна дипломатично підвести що завгодно — хоч посилення військового впливу США в Польщі, хоч спалах сказу серед бобров Бобруйського району Могильовської області (реальний факт).

Нагадаємо, що навіть коли після українських подій 2014-го в Мінську кардинально змінили військову доктрину, то при цьому продовжували будувати з Росією єдиний інформаційний простір. Однак, мабуть, тепер стало остаточно зрозуміло: з Союзним державою не виходить, колишньої щедрою економічної допомоги від Росії більше не буде, а ось спроби зробити Білорусію частиною «русского мира» — навпаки, активізуються. Тут-то білоруська влада і перейнялася інформаційним суверенітетом.

Насамперед, концепція повинна захищати білоруський суверенітет, так як, за словами Лукашенка, «інформаційними потоками розмивається національний менталітет, самобутність країн і народів, істотно змінюються соціальні зв’язки людини, стиль мислення, способи спілкування, сприйняття дійсності». Цього білоруські власті збираються протиставити «принципи гуманізму і справедливості, пріоритети міцних сімейних відносин та здорового способу життя».

Читайте також:   Незліченний відмова

Тобто діяти передбачається за принципом «за все хороше і проти всього поганого». Але це, скоріше, декларація. Як буде в реальності — випадково проговорився сам Лукашенко: «Треба навчитися відповідати розповсюджувачам фейків їх же зброєю. І ми це вміємо робити, але чомусь вважаємо: „Да ладно, обійдеться, пронесе“». Взагалі ж природна обережність білоруському лідерові поки не змінює. На відкритій для ЗМІ частини наради, як і в інших своїх виступах, Лукашенко жодного разу не назвав як потенційного ворога Росію. Але багаторазово згадав про «боротьбу з фейками» і про те, що йому доводилося особисто боротися з поширенням такої інформації з російських анонімних телеграм-каналів, кілька місяців тому особисто відбивати інформаційні атаки. Тепер білоруський президент дорікає штатних пропагандистів, що дуже неповороткі у протидії каналах типу «Незыгаря».

Одне з головних напрямків, прописаних в концепції, — ІТ-безпека. Лукашенко на нараді визнав, що Білорусь не захищена від кібератак, і нагадав, що в країні збільшується кількість електронних ресурсів і комунікацій: «Життєдіяльність будь-якої держави стає все більш вразливою від комп’ютерних інцидентів».

Однак якщо в Європі і США під информбезопасностью насамперед розуміють кібербезпека, то в Білорусії слідом за Росією розглядають проблему і як захист каналів масової комунікації, і як огорожу своєї території від небажаного ментального (медійного) впливу ззовні. За словами Лукашенка, держава не може ігнорувати нові ризики, такі, як деструктивний вплив на суспільство, маніпулювання масовою свідомістю, розповсюдження недостовірної інформації. У ході наради президент давав багато вказівок і порад державним ЗМІ, явно вважаючи їх основною противагою інформаційним загрозам ззовні. Звідси і перше вказівку: розширити сферу впливу вітчизняних держкоштів масової інформації і не боятися використовувати нові форми роботи в медіапросторі.

Читайте також:   "Туреччина не врятує росіян від смерті"

Правда, вже наступний припис прямо суперечить першому: «Треба швидко, чітко, максимально повно доносити до людей правдиву інформацію, а якщо це не зроблять білоруські госСМИ, то це зроблять за нас, як зараз нерідко відбувається. Але знаєте, яку інформацію донесуть за нас, якщо ми цього не зробимо», — натякнув глава держави. Якщо врахувати, що офіційні білоруські видання за стилем подачі матеріалів старанно копіюють газету «Правда» початку 1980-х, вимога «швидко, чітко, максимально повно доносити людям правдиву інформацію» виглядає досить безглуздим.

Також на Радбезі Лукашенко зажадав «опрацювати питання системного контролю за поширенням незаконної інформації». Про що конкретно йде мова, поки невідомо, але білоруські журналісти вже за звичкою чекають нової хвилі викликів на допити, штрафів та «доби», а також невмотивованих блокувань інтернет-ЗМІ (звичайна справа в Білорусії в передвиборні періоди).

Але повернемося від наради до тексту проекту. Його розробники виходили з того, що Білорусь знаходиться в кільці держав, які ведуть інформаційні війни, формують різні картини світу. Звідси і вимога забезпечити максимально повний інформаційний суверенітет — Білорусь відмовляється від застосування інформтехнологій на шкоду іншим державам, але при цьому має намір забезпечити власну безпеку. «Наша країна є прихильником вирішення інформаційних конфліктів та питань через правові відносини», — йдеться в концепції.

Головна білоруська проблема в медійній сфері в документі прямо не називається, але постійно мається на увазі: це щільне знаходження населення Білорусії в російському інформаційному просторі. Білоруси дивляться російські телеканали, серіали, фільми; користуються російськими інтернет-ресурсами; найбільш популярні друковані ЗМІ — «Комсомолка» і «Аіф». Білоруське телебачення, кондовим і ніби «замерзле в минулому», дуже мало хто дивиться.

Розробники концепції не приховують: саме щоб переломити нинішню ситуацію, у неї введена глава, присвячена традиційним цінностям і культури, збереження національної ідентичності, білоруському мові. У проекті сказано: «Розширення соціальних функцій і комунікативних можливостей білоруської мови, його повноцінний і всебічний розвиток разом з іншими елементами національної культури виступають гарантами гуманітарної безпеки держави».

Читайте також:   Грудініна запідозрили у приховуванні офшорів в Белізі

«Якщо раніше Лукашенко, вважаючи своїми головними ворогами націоналістів, ретельно знищував все білоруське (кількість білоруськомовних шкіл за час його правління скоротилося в десятки разів, вони залишилися тільки в селах), то тепер в документі, навпаки, вперше проговорюється, що білоруська держава формує, створює і просуває білоруську історичну політику, визначає і тиражує білоруську національну історичну концепцію, — сказав у коментарі для „Росбалта“ білоруський історик і політолог Володимир Лукінов. — Нагадаю, що нещодавно Лукашенко проводив велике закрите засідання, щоб зрозуміти як протистояти інформаційному тиску з боку Кремля. І там, за просочилися даними, також була зроблена ставка на якнайшвидше відновлення білоруської національної ідентичності».

Інші важливі моменти концепції інформбезпеці:

— Ніяких єдиних інформаційних полів з союзниками. Тільки інформаційний нейтралітет і суверенітет.

— Реально інформбезпеці країни загрожують інформаційні війни великих світових гравців між собою. Так що захищатися доведеться від всіх відразу.

— Потрібно більше вітчизняного контенту, саме він здатний захистити країну від зовнішніх втручань, фейків, дестабілізацією та інших гидот.

— Посилення присутності держави в інтернеті, який сам по собі тепер розглядається не як «ця смітник» (цитата Лукашенко від 2016 року), а як «поле бою».

Поки публіка побачила (і то неофіційно) тільки проект Концепції інформаційної безпеки Білорусії. Це явно чернетка, про що свідчать хоча б численні помилки в тексті. Однак документ чудово відображає те, в якому напрямку» думає керівництво Білорусії і її лідер. І це напрям аж ніяк не збігається з вектором російських інтересів.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *