Історія-айсберг

История-айсберг

Ми з вами давайте відразу домовимося, що не будемо вважати затримання Михайла Абизова прикладом боротьби держави з корупцією або шахрайством високопоставлених чиновників. Це чергова історія-айсберг, у якій велика частина прихована від нас під товщею каламутної води. Хтось з кимось бореться, кидає гирьки на чашу, щоб переважити терези на свій бік, хтось під килимом ганяє ворожого бульдога і б’є когось за лаштунками сковорідкою по голові.

Поки в цій історії є просто кілька цікавих деталей. Абизов або повний кретин, або отримав повні гарантії, що приїзд у Росію нічим йому не загрожує, незважаючи на що йде розгляд. Значить, виманити його сюди повинен був хтось, кому він повинен був повірити всупереч усякому здоровому глузду.

І поки Абизов гужевался в Москві і приміряв наручники, Дворкович знаходиться в Сан-Марино за своїм шаховим справах. Щоб відзначити його день народження, Абызову взагалі нікуди летіти не треба було — міг на машині за кілька годин дістатися, він же в Італії начебто поселився.

Справа, по якій тягають колишнього міністра без портфеля в закритому «Відкритому уряді», не дуже свіже. І цілком можливо, справа реальна. І таких справ там повно — якщо не на кожного міністра або губернатора, то через одного. Питання лише в тому, відкривати ці справи в потрібний момент або закривати на них очі. На «відкритого» міністра справу відкрили.

Справа може бути справжнім, але деякі обставини все-таки бентежать. Це навіть чимось схоже на справу Майкла Калве. Та й взагалі, схема вже відпрацьована. Полягає якась угода, одна сторона платить якусь суму, а час економісти в погонах раптово проводять свою оцінку і кажуть, що насправді активи коштують не так, а ось стільки.

Чому саме слідчі стали в Росії головними спеціалістами з оцінки активів? Як можна з упевненістю стверджувати, що фірма повинна продаватися саме за таку суму — з точністю до копійки? Однак важливо розуміти, наскільки при укладанні угоди допомагало службове становище Абизова? Мав він можливість як міністр зробити пропозицію, від якої інша сторона не посміла відмовитися?

Не було тут конфлікту інтересів Абизова як міністра і Абизова як бізнесмена? Але ще раз кажу — навіть якщо справа реальне і Абизова реально є за що брати, закрутилося все не заради боротьби за закон і справедливість.

А для чого саме, ми зрозуміємо по наступним ходів у цій партії. Під кого почнуть копати далі і під ким захитаються посадочні місця, вибачте за мимовільний каламбур.