«Північний потік-2»: Данія зриває терміни запуску «труби»

«Северный поток-2»: Дания срывает сроки запуска «трубы»

«Північний потік-2», можливо, не буде введений в експлуатацію, як і планувалося, до кінця 2019 року. Ризик затримки будівництва виник із-за Данії. Це єдина країна, яка досі не дала дозвіл на прокладання газопроводу, — на відміну від Фінляндії, Швеції та Німеччини.

Зовні проблема виглядає так. Датське енергетичне агентство попросило Nord Stream 2 AG — оператора будівництва газопроводу «Північний потік-2» — включити в екологічну оцінку варіант прокладки газопроводу в данській виключній економічній зоні на південь від острова Борнхольм. Про це 27 березня заявили в Nord Stream 2 AG у відповідь на повідомлення у Twitter українського «Нафтогазу», що влада Данії нібито відхилили заявку оператора на прокладку газопроводу — цю інформацію в Nord Stream 2 AG спростували.

Проблема в тому, що екологічна оцінка маршруту може зайняти, за експертними підрахунками, від трьох до шести місяців. Це означає, тріумфального введення в дію газопроводу до моменту, коли закінчується транзитний договір з Україною, може не статися.

Нагадаємо, Данія противиться прокладання «Північного потоку-2» вже давно. У 2017 році в країні був прийнятий закон, який дозволяє уряду забороняти прокладку газопроводів в датських територіальних водах з політичних причин.

Після цього «Газпром», який спочатку збирався прокласти газопровід по тому ж маршруту, що й «Північний потік-1» у територіальних водах Данії на південь від острова Борнхольм, — подав другу заявку на прокладку. На цей раз — до північно-заходу від Борнхольма, поза межами датських територіальних вод. Цей другий маршрут розташований у виключній економічній зоні Данії — тобто, в міжнародних водах. Тому заборонити там прокладку Копенгаген не може.

Обидві заявки раніше знаходяться у данського регулятора, який і не відхиляє їх, і не схвалює. І тепер, висуваючи вимогу про екологічну експертизу, данці явно затягують час.

Читайте також:   Росія змирилася з капіталізмом

Зрив термінів введення в експлуатацію «Північного потоку-2» дає Києву козир на переговорах за долю українського транзиту. Ситуацію для Москви міг би врятувати консорціум з управління українською ГТС за участю «Газпрому»: збереження транзиту в умовах консорціуму дозволило б зробити транзит цікавим для Росії. Про готовність розглянути такий варіант глава концерну Олексій Міллер заявив 22 березня, в ході зустрічі прем’єра Дмитра Медведєва з опозиційними українськими політиками Юрієм Бойко та Віктором Медведчуком.

«Пропозиції щодо консорціуму ми завжди підтримували, завжди були прихильниками цього проекту. Якщо буде зроблено пропозицію від української сторони провести переговори, ми проведемо переговори і станемо учасниками газотранспортного консорціуму в Україні», — сказав Олексій Міллер.

Він зазначив також, що «Газпром» готовий продовжити дію поточного транзитного контракту з Україною.

Але зовсім не факт, що Київ піде на таку співпрацю. Навпаки, в «незалежної» Бойко і Медведчука, після візиту в Москву, оголосили мало не зрадниками Батьківщини. Та й український закон від 2014 року, який забороняє російським компаніям брати участь у такому консорціумі — на відміну від компаній США і ЄС — в Україні ніхто не відміняв.

Це означає, український транзит отримує шанс не просто зберегтися — Москва давно на це погодилася, — а шанс зберегтися в пристойних обсягах. Стратегічною перемогою Києва це буде складно назвати, але тактичної — напевно.

— Боротьба навколо «Північного потоку-2» вступає у вирішальну фазу, — вважає глава аналітичного управління Фонду національної енергетичної безпеки Олександр Пасічник. — Як прямолінійний варіант — експертизу, яку запросило Датське енергетичне агентство, доведеться зробити у форсованому режимі.

Зауважу одне: дуже дивно, що Копенгаген тільки зараз прокинувся з цією експертизою. Тим більше, всі інші країни, через територіальні води яких проходить «Північний потік-2», подібних «індивідуальних» експертиз не запитували.

Читайте також:   У пошуках адекватної відповіді на санкції

«СП»: — Ці країни не хвилює екологічна безпека проекту?

— Зовсім ні. Просто по «Північному потоку-2» зроблена загальна екологічна експертиза. І Фінляндія, Швеція і Німеччина визнали, що її цілком достатньо.

Данські хвилювання з приводу нового газопроводу виглядають тим більш надумано, що територіальними водами Данії проходить абсолютно аналогічний «Північний потік-1». І жодних претензій з точки зору екології до нього не виникає.

«СП»: — Чому Копенгаген намагається вставляти нам палиці в колеса?

— Данія, я вважаю, старанно відпрацьовує політичні установки Вашингтона. Її завдання — це очевидно — максимально гальмувати будівництво «Північного потоку-2».

При цьому, на мій погляд, для обгрунтованої відмови у данців немає ніяких виразних аргументів. І ситуація впритул підійшла до межі, коли Копенгагену слід прямо сказати: він дає дозвіл на прокладку газопроводу чи ні.

«СП»: — «Газпром» може юридично вплинути на Данію?

— Перш за все, зараз треба розібратися: наскільки з юридичних позицій потрібна ця експертиза. Повторюся, екологічних експертиз зроблено достатньо, у тому числі для «Північного потоку-1», який є близнюком нинішнього проекту.

«СП»: — ця ситуація позначиться на долі українського транзиту?

— До теперішнього моменту ясно, що і після 2019 року якісь транзитні обсяги за Україною залишаться в будь-якому випадку. «Газпром» говорить про 15-20 млрд. кубометрів газу в рік, з обов’язковою перспективою зниження обсягу. Зі свого боку, «Нафтогаз» наполягає на мінімальному обсязі у 40 млрд. кубометрів — нібито з цієї позначки можлива беззбиткова експлуатація ГТС. Причому, у Києві вважають, що російські поставки повинні зберігатися мінімум 10 років.

Якщо «Північний потік-2» не буде запущений до кінця 2019 року, Київ буде чіплятися за це обставина, як за останній шанс домовитися з обсягом транзиту в свою користь. Нічого іншого йому, по суті, не залишається.

Читайте також:   Північнокорейці пообіцяли іранцям залишитися братами по зброї

Але за великим рахунком, це нічого не змінить. «Газпром» озвучені Україною горизонти нового контракту — 10 років — категорично не влаштовують. Або такий контракт повинен супроводжуватися умовою «качай або плати».

До того ж треба розуміти: навіть якщо Данія зараз упреться, «Північний потік-2» в кінці кінців, буде побудований — нехай навіть з піврічною затримкою. Не для того ми його прокладали, щоб кинути порожнім на дні Балтики.

Підкреслю, український транзит при будь-яких розкладах перетвориться в 2020 році стратегічного в придатковий. А стратегічним напрямом доставки російського газу в Європу стане трансбалтийское.

Так що не варто робити з локального документа — екологічної експертизи — глобальну проблему. Потрібно дивитися на ситуацію ширше. Думаю, рішення по ній все ж буде прийнято в інтересах РФ.

«СП»: — Чому ви так вважаєте?

— Зараз проти будівництва газопроводу активно виступають Україна, Польща і Данія. Але не варто забувати, що і у Росії на Заході є партнери — в першу чергу, Німеччина. І тут є дуже важливий момент: ФРН синхронізує будівництво сухопутної продовження «Північного потоку-2» саме з заявленими термінами пуску трансбалтійського газопроводу, без оглядок на якісь привхідні обставини.

Це значить, затримка із запуском прямо вдарить по інтересах Берліна. Німці, треба думати, докладуть всі сили, щоб цього не сталося.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *