Хто з’їв всі продукти в СРСР? Продовольча програма Брежнєва

Кто съел все продукты в СССР? Продовольственная программа Брежнева

16 листопада 1981 року тодішній лідер СРСР Леонід Брежнєв вперше порушив питання складання Продовольчої програми. Фактично влада визнала, що ситуація з продуктами в царстві «розвиненого соціалізму» за 35 років після руйнівної війни залишалася далекою від ідеалу: напівпорожні прилавки, дефіцит самого необхідного, наростаючий імпорт зерна і м’яса з країн «загниваючого капіталізму».

— Редактор LJ Media

Продовольча програма СРСР

Сама Продовольча програма була складена за півроку і прийнята в 1982 році на травневому Пленумі ЦК КПРС. Вона передбачала перехід на інтенсивні методи господарювання (механізація, хімізація, зростання оплати праці в колгоспах і т. д.) без оранки нових великих площ (як при освоєнні Цілини в 1950-ті роки), а також вдосконалення індустрії зберігання, переробки і доставки вже отриманих продуктів (з-за технологічної відсталості і банальної нестачі тих же овочесховищ та елеваторів СРСР щорічно втрачав величезну частку вирощеного врожаю).

Кто съел все продукты в СССР? Продовольственная программа Брежнева

Радянська агітація і пропаганда про Продовольчу програму СРСР

Фактично влада визнавала, що ситуація в сфері продовольства з 1960-х років послідовно погіршувалася. Багато в чому це було пов’язано з нараставшей урбанізацією (переселенням селян, які вели багато в чому натуральне господарство у великі міста, при цьому залишалися на землі при існуючих технологічно відсталих методах ведення господарства прогодувати всіх вже не могли), а також зростанням добробуту громадян, які тепер могли собі дозволити купувати не лише картоплю з макаронами але і більш дорогі продукти.

Офіційна статистика СРСР стверджувала, що до 1990 році дійсно вдалося досягти зростання споживання м’яса і м’ясопродуктів у розрахунку на душу населення з 58 кг до 70 кг, молока і молочних продуктів — з 314 до 330 кг, яєць — з 239 до 265 штук. Прилавки магазинів ж стали ще більш порожніми. Частина завдань, поставлених Продовольчою програмою початку 1980-х років, в Росії не досягнута і донині: росіяни в середньому споживають в рік 63 кг м’яса, близько 230 кг молока та молочних продуктів. Правда, по овочам, фруктам і ягодам показники зросли на порядок, кардинально змінивши саму структуру харчування: цієї корисної, витаминосодержащей і низькокалорійної їжі сьогодні їдять набагато більше, ніж в СРСР, де страшним дефіцитом вважався навіть зелений банан і самий кістлявий апельсин.

Читайте також:   На Камчатці загинули два співробітники свинокомплексу

16 листопада 1981 року на пленумі ЦК КПРС генсек Леонід Брежнєв торкнувся питання складання продовольчої програми. За словами глави держави, немає справи більш важливого, більш благородного, ніж задоволення найбільш життєвих потреб народу…

Ситуація у сфері поставок продовольчих товарів у СРСР починаючи з 1960-х років послідовно погіршувалася. Постійне субсидування цін на різні товари, включаючи продовольство, стало традицією і викликало перекоси в економічному розвитку країни. Виробництво товарів харчування ставало хронічно дотуються державою… Проведена в 70-80-х роках програма інтенсифікації розвитку сільського господарств, що включала розвиток кооперативного руху, не давала результатів…

Автором програми називали Михайла Горбачова, який курирував в ті роки в Політбюро питання сільського господарства. Програма констатувала основні проблеми розвитку сільського господарства, і в її рамках було запропоновано комплекс заходів, спрямованих на подолання кризи. Виробництво харчових продуктів передбачалося збільшити до 1990 року в 2,3–2,5 рази. Основна увага при цьому приділялася формуванню і розвитку агропромислових комплексів (АПК), передбачалися заходи щодо подальшої механізації, хімізації, поліпшення кормової бази, використання нових інтенсивних технологій… Було заплановано розвиток та інтенсифікація землеробства і тваринництва в Нечорноземній смузі Росії, Поволжі і на Уралі. Значною мірою ефективність сільського господарства повинні були підвищити АПК. Продовольча програма орієнтувала на повсюдне поліпшення умов праці і побуту колгоспників…

Читати далі в блозі автора

Кто съел все продукты в СССР? Продовольственная программа Брежнева

Радянська агітація і пропаганда про Продовольчу програму СРСР

Також на розвиток сільського господарства негативно впливало постійне субсидування цін державою на продукти: наприклад, ціна м’яса в магазинах в кінці 1970-х років була в 2-3 рази нижче собівартості. Спроби ж держави підвищувати ціни породжували соціальну напругу аж до робочих хвилювань (найвідоміше — виступ трудящих в Новочеркаську в 1962 році з-за подорожчання м’яса, яке було придушене військами).

Читайте також:   На трасі Хабаровськ - Комсомольськ-на-Амурі призупинили рух автобусів

У 1970-ті роки почалася котитися в прірву економіку СРСР ненадовго «поддомкратили» ціни на експортовану нафту і це дозволило Брежнєву знімати зростаюче напруження за рахунок відповідного імпорту продуктів і промтоварів: якщо на початку 1970-х років СРСР імпортував 7 млн тонн пшениці на рік, то до 1982 році імпорт зерна досяг вже 45 млн тонн. У 1981 році Радянський Союз став і найбільшим імпортером м’яса — 1 млн тонн на рік. Але навіть Брежнєв розумів, що вічно так тривати не могло, так як ціни на нафту піддаються сильним колі**випробуванням (незабаром після його смерті вони дійсно впали) і в аграрній сфері необхідні серйозні реформи.

Згідно з прийнятою Продовольчій програмі до 1990 році передбачалося збільшити виробництво продуктів харчування в 2,3–2,5 рази. Але прийняв програму Брежнєв незабаром помер, почалася слідом «п’ятирічка пишних похоронів» інших генсеків і Перебудова, яка переросла в крах радянської системи. Чогось досягти вдалося, щось ні, щось навіть досягнуте (наприклад — побудовані заводи для виробництва сухого молока) опинилося в нових економічних умовах незатребуваним і теж розвалилося.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *