Ще одні вибори на носі? В Україні заговорили про розпуск Ради

В Україні активно обговорюється сценарій дострокових виборів у Верховну Раду в разі перемоги Володимира Зеленського у другому турі. При великому бажанні у наступного президента будуть формальні причини розпустити парламент і занурити країну в новий виборчий процес.

Чи це Реально, кому вигідно і що чекає українців — розбирався OBOZREVATEL.

Головне:

  • В кінці липня українців можуть очікувати ще одні вибори. На цей раз дострокові парламентські;

  • Прихильники цієї ідеї запевняють, коаліції де-факто немає, і це може визнати суд. Відповідне справа вже знаходиться в розробці київського Окружного адміністративного суду;

  • Такий крок вигідний насамперед Володимиру Зеленському, який зможе завести в парламент максимальну кількість прихильників і майбутніх нардепів від партії “Слуга народу”;

  • Правда, юристи сумніваються в цілому життєздатності такого варіанту розвитку подій. Адже всі підстави розпуску парламенту вказані в Конституції, а норми про рішення якогось суду там немає.

Про що йде мова

В Україні вже в середині літа можуть пройти дострокові вибори в парламент. Такий сценарій активно обговорюється як в українському політикумі, так і в експертному середовищі. Він проходить паралельно з ідеєю створити ситуативну коаліцію в парламенті, в разі перемоги в другому турі виборів, 21 квітня, кандидата Володимира Зеленського.

 

Справа в тому, що після ймовірного тріумфу у команди Зеленського де-факто не буде важелів управління. Точніше, вони будуть, але лише в рамках обмеженого парламентсько-президентського набору гаранта — зовнішня політика, військова справа і церемоніальні функції. Кабінет міністрів продовжить свою роботу далі, до кінця року, а Верховна Рада до кінця листопада.

У цій незвичайній політичної ситуації, коли у президента Зеленського де-факто не буде своєї фракції в парламенті, обговорюється варіант дострокового розпуску нардепів.

Згідно ст. 90 Конституції України, є кілька приводів розпустити Раду:

  • Парламент не зміг протягом 30 днів сформувати коаліцію;

  • Протягом 30 днів протягом однієї сесії відкрити пленарні засідання;

  • Після відставки Кабміну протягом 60 днів не сформовано новий уряд.

Читайте також:   На шостому році війни влада Києва заборонила віддавати комунальне майно і землю бізнесу з Росії

У цьому контексті важливо пам’ятати ще одну норму закону — парламент не може бути розпущений за півроку до кінця своєї каденції. Враховуючи той факт, що нинішня Рада почала працювати 27 листопада 2014 року, то крайній термін її розпуску — 27 травня 2019 року.

Другий етап виборів президента, як відомо, відбудеться 21 квітня. На встановлення результатів голосування у Центральної виборчої комісії є до 10 днів. Але не менш ніж через 3 дні офіційні видання «Голос України» та «Урядовий кур’єр» повинні оприлюднити результати виборів. Після їх оголошення новий президент повинен пройти процедуру інавгурації протягом 30 днів.

 

Тобто реального механізму розпуску парламенту немає. Навіть при оптимальному збігу обставин новий президент не зможе вступити на посаду до 27 квітня, щоб мати юридичні підстави запустити процес.

Справа в тому, що позафракційний народний депутат Андрій Деркач звернувся до суду з приводу бездіяльності координаторів коаліції, які не внесли кандидатуру міністра охорони здоров’я. Тим самим вимагаючи через суд інформацію в Апарату Верховної Ради про кількість нардепів в коаліції. А з цим можуть виникнути проблеми.

«Суд постановив витребувати у Верховній Раді, Апарату Верховної Ради, коаліції депутатських фракцій у парламенті відомості, станом на 28 лютого 2019 року, із зазначенням прізвищ, імен, по батькові народних депутатів, що входять до складу коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді», — повідомили представники прес-служби суду.

У свій час виходили з коаліції відразу кілька фракцій: “Батьківщина”, і “Радикальна партія”, та “Самопоміч”. Чисто математично необхідних “багнетів” немає ні у Блоку Петра Порошенка, ні у “Народного фронту”. Тому питання до її юридичної життєдіяльності є вже давно.

 

У цій ситуації, якщо апарат ВРУ не зможе надати інформацію про стан коаліції, на думку прихильників ідеї розпуску, у суду будуть юридичні підстави розпустити парламент і призначити дострокові вибори.

Читайте також:   Підмінив шматком шпалер: В Чернігові виборець намагався з'їсти бюлетень, але зазнав фіаско

Що думають юристи

На думку юриста Анни Маляр, питання з розпуском парламенту повинні розглядатися з юридичної точки зору, а не політичною. Бо в законі все чітко розписано.

Повноваження Верховної Ради України припиняються у день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання. Тобто десь через місяць після 27 жовтня. Тому законом встановлено 15 днів на підрахунок голосів, 5 днів на оприлюднення результатів, а потім ще прийняття присяги. Ось у 2014 році вибори відбулися 26 жовтня, а повноваження депутати отримали 27 листопада», — підкреслила Маляр.

Юрист Олександр Марусяк також вважає, що розпуск Верховної Ради можливий лише в тому випадку, якщо мова йде про одному з 3-х пунктів, зазначених в Основному Законі.

«У цій ситуації важливо виходити з того, що написано в законі. І якщо будуть підстави, ніхто не встигне це зробити. Просто навіть якщо теоретично ми скажемо, що повноваження парламенту закінчуються 27 листопада 2019, то треба розпустити до 26 травня 2019. Тому що в останні 6 місяців не можна цього зробити», — пояснив OBOZREVATEL Марусяк.

Кому це вигідно

Такий варіант, як не дивно, може бути вигідний обом кандидатам. Більшою мірою, звичайно, Володимиру Зеленському. Це вирішує відразу кілька проблем:

  • Вибори пройдуть буквально через 3 місяці після президентських. Зеленський отримає можливість конвертувати свою підтримку в партію “Слуга народу” й завести в парламент максимальну кількість нардепів;

  • Йому не доведеться взаємодіяти з нинішнім складом парламенту, де найбільша фракція — Блок Петра Порошенка. Не буде необхідності створювати ситуативну коаліцію.

 

Адже за нинішніх політичних розкладів Володимиру Зеленському доведеться пропонувати свої кандидатури на посади керівників Генпрокуратури, Служби безпеки України, Міністерства оборони і Міністерства закордонних справ. Призначати цих людей буде парламент.

Читайте також:   Суд заарештував документи з багатомільйонним крадіжок на будівництві казарм в Одеській області

Якщо команді Зеленського не вдасться сформувати ситуативну більшість (яке неможливо без частини нардепів від БПП і НФ), він буде просто позбавлений реальних важелів управління країною. А за півроку політичної бездіяльності його рейтинг суттєво впаде.

«Зеленський, коли стане президентом, буде дотримуватися букви закону. Не вибудовувати закони під себе і намагатися ними маніпулювати, як сьогодні відбувається, а діяти за законом. Насправді мені важко зараз це коментувати, тому що Зеленський ще не президент», — ухильно відповідає спікер команди Зе Дмитро Разумков.

Користь від розпуску Верховної Ради частково може отримати і Порошенка. Такий хід допоможе йому перезапустити вертикаль влади, завести більш-менш прийнятне кількість соратників під своїм власним брендом.

Навіть у разі поразки на виборах Порошенко простіше згуртувати навколо себе прихильників і плавно перейти до парламентської передвиборної кампанії. Робити такий крок краще в травні (коли команда ще не встигла розбігтися), ніж у серпні-вересні, коли ситуація суттєво зміниться. Але офіційно президент можливість дострокового розпуску Ради називає незаконною.

«Не додають стабільності і натяки на дострокову і абсолютно незаконну спробу розпуску Верховної Ради, у разі зміни президента. Такі заклики вже прозвучали», — сказав він під час зустрічі з бізнесом. Це призведе до тривалої політичної кризи і паузі у відносинах з партнерами додав Порошенко.

 

Правда, незважаючи на можливу політичну вигоду, сценарій дострокового розпуску Ради малоймовірний. Він несе в собі юридичні ризики, а також загрози нелегітимність нового парламенту. Рішення окружного суду створює цілий прецедент, який в майбутньому загрожує повністю обрушити правову систему.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *