Вантажний свавілля?

Грузовой беспредел?

Вал критики пасажирів на адресу представників аеропорту Шереметьєво, авіакомпанії Аерофлот та вантажного терміналу «Москва Карго» у ці весняні дні зріс.

Клієнти пишуть гнівні відгуки, звинувачуючи співробітників компаній, і число незадоволених зростає з кожним днем. Очевидно, що настав час радикальних змін. На численні прохання читачів редакція в черговий раз спробувала розібратися в ситуації, що склалася навколо цієї «трійці» і запропонувати свій варіант виходу з кризи.

СУМНІВНІ ПЕРЕМОГИ «МОСКВА КАРГО»

Невідомо, хто був першопрохідцем в багажно–вантажних проблеми в міжнародному аеропорту Шереметьєво, але з якоїсь невідомої причини вся трійця стикається з одним і тим же: складнощами з доставкою та отриманням вантажу і багажу. Хоча, якщо вірити бравурним звітів відділів по зв’язках з громадськістю компаній, у них і обладнання останнє в розпорядженні, та надсучасні зарубіжні системи впроваджені.

Новинні стрічки провідних ЗМІ останнім часом не перестають нас інформувати про чергові проблеми, що виникають у клієнтів трьох вищеназваних компаній. Спочатку АТ «МАШ» (Міжнародний аеропорт Шереметьєво) засвітиться на сторінках інформагенцій, повідомивши, що робота «єдиного в світі багажного тунелю» припинена з причини модернізації і реконструкції об’єктів інфраструктури аеропорту».

Потім Аерофлот «запестрит» у відгуках пасажирів напередодні свят.

Втративши важливий вантаж з ліками, ні-ні та й нагадає про себе вантажний термінал «Москва Карго».

Але не біда, всі питання можна вирішити. Хто-то в якості конкурентних переваг використовує великий досвід, безперебійний налагоджений механізм роботи, пошану до клієнтів і їх інтересам, а хто-то в потрібний момент, коли становище стає зовсім хитким, починає вдаватися до інших методів.

І чому б замість того, щоб навчитися працювати, не піти легшим шляхом – звернутися до «потрібним людям». Наприклад, в Торгово-промислову палату Росії з проханням зібрати представників китайських авіакомпаній на якому-небудь заході під одним дахом і пояснити, що «Москва Карго» – кращий вантажний термінал Росії. Раптом закордонні колеги не так часто читають російськомовні сайти з відгуками клієнтів.

Рішення може бути і не найкраще, і Федеральної антимонопольної службі слід було б у цьому випадку забити тривогу, але як кажуть, «на війні всі засоби хороші». Комусь судилося нові технології освоювати і впроваджувати, витрачаючи на це кровно зароблене, проблеми клієнтів вивчати і своєчасно вирішувати, а кому-то тільки й треба вигравати тендери.

ЛІКИ НА СНІГУ?

В цьому разі залишається тільки сподіватися на те, що слава про досвід роботи такого вантажного терміналу Росії облетіла не тільки російські видання, але і закордонні ЗМІ. Тим більше, що інформаційних приводів за час існування «диво» – компанії у представників преси було предостатньо.

Варто лише згадати тонни кинутого вантажу на пероні та в його околицях! Цю оригінальну традицію зберігання вантажу під відкритому небом «Москва Карго» практикує не перший раз. Цікаво, яким дивним чином у цьому випадку дотримується температурний режим для певних категорій вантажу, ліків, наприклад?

Несе хтось відповідальність за це в компанії «Москва-Карго» не ясно. Адже виходить, що теоретично вантаж з життєво важливими медикаментами може стати «заручником» чергового колапсу у вантажному терміналі?

Тим не менш, незважаючи на збої в роботі, «Москва Карго» постійно стає переможцем тендеру на обробку вантажу і пошти авіакомпанії «Аерофлот».

Можна сподіватися на чудо, що в один прекрасний день Федеральна антимонопольна служба згадає про своє призначення і сама займеться вивченням цього питання. Однак на такий результат справи розраховувати не доводиться.

На думку керівництва МАШ, щоб не сталося в повітряної гавані, винні завжди або пілоти, погодні умови, пасажири або хтось інший.

Для них не важливо, що стало новим инфоповодом: смерть пасажира, безконтрольно блукаючого по перону, під колесами літака, або черговий випадок виїзду літака за межі ЗПС при посадці. Своєї провини керівництво і співробітники аеропорту не бачать.

Мабуть держоргани дотримуються такої ж думки, так як за результатами проведених перевірок, щоб не сталося, топ-менеджмент Шереметьєво покидати насиджені місця поки що не збирається. А ось міжрегіональної транспортної прокуратури пора вже замислитися про відкриття філії на території аеропорту Шереметьєво. Дуже часто за останні час їм доводилося розслідувати обставини пригоди, в цьому московському аеропорту.

ЧУЖІ ТУТ НЕ ХОДЯТЬ

Якось у своєму інтерв’ю журналу Forbes екс-олігарх Борис Березовський сказав: «Приватизація в Росії проходить у три етапи. На першому етапі приватизується прибуток; на другому приватизується власність; на третьому приватизуються борги».

Добре знайомі з цією схемою бізнесмени не поспішають скуповувати акції прибуткового підприємства, а намагаються спочатку ввести в управління знаючих свою справу однодумців, і тільки потім переходять до другої стадії приватизації.

Єдиним важливим умовою при реалізації вищеописаної схеми є наближеність до сильних світу цього, так як тільки «свої» отримують право на приватизацію державного майна. Причому часто навіть не вкладаючи для цього кошти, а обмежуючись лише обіцянками вкласти їх згодом.

Цікаву схему приватизації експерти спостерігали при переході прав власності на міжнародний аеропорт Шереметьєво. Однак, як показує практика, не всім можна віднести прислів’я: «талановита людина-талановита у всьому». І не завжди бізнесмени, чудово розбираються в адміністративно-фінансових схемах, згодом могли грамотно управляти цим самим «приватизованим» державним майном. Особливо, коли мова йде про стратегічно важливих для країни об’єктах, таких як аеропорт.

З цієї причини напевно не варто дивуватися збоїв у роботі найбільшого хаба Росії – аеропорту Шереметьєво. Непрацюючий багажний тунель, збої в роботі вантажного терміналу «Москва Карго», погано очищені злітні смуги можуть є цілком закономірними наслідками неправильної організації виробничого процесу.

БІГ ЗА СУБСИДІЯМИ ПОРА ЗУПИНИТИ

Акціонери аеропорту Шереметьєво мають величезний досвід в зведенні торгових центрів і навіть цілих палаців, але за своїм технічним вимогам ці об’єкти навряд чи можна порівняти з завданнями, рішення яких вимагається на стадії проектування об’єктів аеропорту. Причому з одним з найвищих показників прохідності: понад 45 млн осіб на рік!

Тут вже і ультрасучасні зарубіжні інформаційні системи навряд чи здатні допомогти. Їх треба вміти використовувати, а працювати з ними, як не крути, доводиться нашим фахівцям. Правда, деякі співробітники свою справу знають.

Яскравим прикладом може послужити спроба водія контейнерного навантажувача вкрасти 100 тисяч доларів з цінного вантажу в аеропорту Шереметьєво. Звичайно, тут виникає ряд цілком доречних питань. Наприклад, звідки водій спецтехніки міг знати, де слід шукати і хто надав йому таку інформацію? І як у нього взагалі виникла можливість заволодіти грошима?

Чому керівництво аеропорту крізь пальці дивляться на неефективно витрачений час протягом простою співробітників та спецтехніки обслуговуючих організацій?

Можливо, з-за того, що витрати лягають на авіакомпанії, а згодом на пасажирів. У цьому випадку керівництву авіакомпаній перед підвищенням тарифів слід було б оптимізувати існуючі витрати – переглянути їх обґрунтованість. Може і підвищення будуть не такими значними, і за субсидіями до держави так часто бігати не доведеться. А держава зможе спрямувати зекономлені кошти на збільшення соціальних виплат для дійсно потребує допомоги частини населення, давно вже перебуває за межею бідності.

Віталій Смирнов
Джерело: gosrf.ru