Голод, воші, таргани, клопи і батько-алкоголік. Історія петербурзьких дітей, які жили в нелюдських умовах.
В одній з квартир Північної столиці четверо дітей протягом довгого часу голодували, не ходили в школу і піддавалися побиттю. Та й в принципі могли просто загинути. Першою забила тривогу знайома їх матері, Наталія Марцинкевич. «Росбалт» попросив її докладніше розповісти про те, що творилося в неблагополучної багатодітної сім’ї.
Потрібно відзначити, що Марцинкевич знайома з мамою вже давно. Вона буквально знайшла її, коли тій було 10-11 років. Будучи удочеріння дитбудинківських дитиною, дівчинка втекла від прийомних батьків і жила на вулиці.
«Вона почала мені розповідати, чому боїться повертатися: мовляв, над нею вдома знущаються, гвалтують у гаражі. Правда, вона могла і прибрехати. Спочатку два дні жила в мене. Я її відмила, нагодувала. Після чого пішла розбиратися з її прийомними батьками. Вони виявилися дуже пристойними людьми», — згадує Наталя.
Марцинкевич підтримувала зв’язок з дівчинкою і була в курсі, що відбувалося в її житті. Однак ніколи не бувала у неї в гостях. Поки через багато років та раптом не запросила Наталю додому.
«Вона сказала, що її співмешканець помер, і тепер їй важко і страшно. Скаржилася, що болять ноги. Попросила пожити у неї, допомогти небагато. Я приїхала і побачила, що там діється. Відкриваю холодильник, а там стоїть кухлик з купою замерзлих тарганів у воді. І в холодильнику одні таргани — нічого немає», — розповідає вона.
При цьому гроші в багатодітній матері були. Інша справа, що вона витрачала їх досить своєрідно. Так, одного разу отримала на дітей 60 тисяч рублів і пішла з дому. Пізніше з’ясувалося, що жінка заплатила за навчання в школі водійської. При цьому ніякої машини у неї не було — вона тільки збиралася почати на неї відкладати.
Інший приклад витрат багатодітній матері — купівля цуценя породи кане-корсо за 25 тисяч рублів. Це його фекалії ми бачимо на ліжках поруч з дітьми.
За іронією долі, саме цей пес «допомагав» дітям не померти з голоду.
«У перші дні я помітила, що Саша їсть собачий корм. Я була в шоці і запитала, в чому справа. Мені відповіли, що все нормально, нічого з ним не буде. Але дитина і без цього постійно хворів», — розповідає Наталя.
В квартирі мешкало четверо дітей. Старшій дочці Насті — близько 11 років, синові Сашкові — 10. Він інвалід, не чує на одне вухо і дуже погано говорить. Крім них є ще Аліса і наймолодша дівчинка, Віка, якій 6 років. За словами Наталії, малятко взагалі не розмовляє і тільки мукає.
Крім них було ще два дитини. Перший помер в дитинстві, коли мати заснула на ньому. Другу дівчинку забрали після того, як в лікарні мати вдарила її головою об підлогу.
«Лікарі зробили їй зауваження: „Заспокойте дитину, чому він у вас весь час плаче“. Тоді вона не витримала і кинула його об підлогу. Зараз дитині, якщо я не помиляюся, близько п’ятнадцяти років. Вона живе в Америці — її удочерили», — повідомляє Наталія.
Після того, як Наталя почала питати мати, чому та не годує дітей і не водить їх у школу, між ними почала конфлікт. В результаті мама перестала звертатися до своєї подруги за допомогою. Йдучи з дому, вона просто замикала двері в кімнату з дітьми. Одного разу Марцинкевич почула голоси за дверима і увійшла. Молодша дочка знаходилась на балконі і могла впасти вниз. Наталія тихо підійшла до неї і взяла її на руки.
На наступний день ледь не сталася інша трагедія.
«Вона знову отримала гроші і пішла до вечора гуляти, але нам нічого не сказала. Я чую, що десь плаче дитина. Повертаюся, а усередині пральної машинки сидить Сашко. Він дуже гнучкий і любить туди залазити. Ми забороняли йому і закривали машинку. Але в цей раз він заліз, а його середня сестра зачинила двері. Я відкриваю —а він уже весь синюшний. І кричати він не може, тільки мукає», — описує ситуацію Марцинкевич.
На допомогу з боку Наталії мати жорстко реагувала. Забороняла дітям є те, що вона їм дає. А якщо вони порушували її заборону, мати била їх і замикала в кімнаті.
«Як я могла не годувати їх? Саша падав в обморок два рази. У всіх дітей були воші, я кілька разів їх обробляла», — зазначає Наталія.
Зрештою мама попросила Наталю покинути будинок. Однак жінка схитрувала, сказавши, що зараз у них йде ремонт, і вона не може виїхати. За її словами, вона хотіла прожити в квартирі як можна довше, щоб простежити за розвитком подій. Всього вона провела в цій сім’ї близько чотирьох місяців. За цей час діти пішли в школу не більше двох разів, а молодша дочка Віка тільки один раз відвідала дитячий садок. Нишком Марцинкевич продовжувала годувати дітей.
Представники соціальних служб не надто цікавилися ситуацією.
«Я питаю: „А муніципали до тебе приходять?“ Вона відповідає: „Вони телефонують мені кажуть, що прийдуть. Я швидко наводжу порядок, а дітей гуляти відправляю“. Муніципали приходять — все чисто, дітей немає — зайвого не ляпнут. Хоча поки я жила, ні один з них не прийшов. Хоча я дзвонила, попереджала, щоб подивилися на цю родину. Але вони відповідали, що приходили, і все у неї в порядку. Я їм говорила: прийдіть без дзвінка. Наприклад, увечері в п’ятницю або в суботу. Коли вона пила разом з сусідкою», — нарікає Наталія.
Після галасу в ЗМІ, дітей матері все ж забрали. А в квартирі, за словами Наталії, оселилися нові мешканці — питуща сім’я з маленькою дитиною. Мабуть, матері знову стало нудно і тривожно — потрібна компанія.
«На мене зараз багато ополчилися. Засуджують. Кажуть, що я погано поступила, і тепер через мене діти потрапили в дитбудинок. Але я їм відповідаю — спочатку побувайте в моїй шкурі, а потім кидайтеся. Для багатьох я тепер погана. Але я знаю, що вони в дитбудинок не підуть. Їх після лікарні забирає якась сім’я за місто. Зараз сім’ї не розлучають», — говорить Марцинкевич.
В даний час Слідчий комітет проводить перевірку за фактом публікацій у ЗМІ про шокуючої історії. Вона і повинна буде встановити всі обставини події. Дій посадових осіб, які здійснювали нагляд і контроль за родиною, обіцяють, в свою чергу, дати принципову оцінку.