Залишив без квартири: у Києві забудовник ошукав інвестора

Киянка Ірина Кваскова багато років мріяла про квартиру бізнес-класу. Чому не так сталося, як гадалося?

Шість років тому Кваскова довірилася забудовникові, який мав звести висотку на Дегтярівській 25-а.

Молода киянка спокусилась на те, що в омріяній квартирі, віднесеній до бізнес-класу, обіцяли доволі комфортні умови для проживання.

ПАТова ситуація

– Ірино, коли у Вас виникло бажання купити квартиру на Дегтярівській?

– Ще у 2007-2008 роках я звернула увагу на новий будинок бізнес-класу, який з’явився на Дегтярівській 25-а. Розмір майданчику передбачав будівництво великого житлового комплексу. Насамперед, мене зацікавило зручне місцезнаходження: біля парку, недалеко від метро та ключових транспортних артерій, досить близько до центру міста. Через кризу-2007 року будівництво зупинилося. У 2013 році, дізнавшись про відновлення робіт, я вирішила детальніше ознайомитися з проектом.

 На що Ви звернули увагу при покупці?

– Для мене важливим фактором було те, що земля перебувала в оренді у ПАТ «Транспортник» вже близько 10 років: за цей час побудували і заселили перший будинок житлового комплексу. До проекту залучили будівельну компанію, яка мала великий досвід і портфоліо завершених проектів. На той час було значно менше відкритих джерел для перевірки інформації про сам об’єкт і учасників будівництва. Не всі фактори ризику вдалося завчасно виявити.

 Яку суму коштів потрібно було сплатити за омріяну квартиру?

– За умовами договору, вартість «однокімнатки» складала $75 тис. Перший внесок — це половина вартості квартири. Решту я мала внести протягом року рівними (щомісячними) платежами. Загалом я сплатила $50 тис., і лише потім помітила: роботи на майданчику зупинилися.

 Коли стало зрозуміло, що «плакали» Ваші гроші?

– Через місяць після укладення договору. Проїжджаючи повз будмайданчик, я звернула увагу, що його вигляд не змінюється: кран стоїть, там ходили декілька чоловік, але активних дій не було. В офісі продажів заспокоювали: мовляв, певне затишшя викликано тим, що генпідрядник продовжував ліцензію на будівельні роботи. У подальшому ситуація лише погіршилася: на самому майданчику вже нікого не було, офіс продажів закрили, на телефонні дзвінки не відповідали.

Читайте також:   Рухани назвав Ізраїль «фальшивим режимом»

«Проект має ознаки афери»

 Яким чином Ви намагалися повернути втрачені кошти?

– Після тривалих пошуків мені вдалося знайти керівника офісу продажів – директора компанії, яку ПАТ «Транспортник» залучив у якості свого агента для продажу квартир. Я надала йому заяву про повернення коштів. Коли зрозуміла, що він лише затягує час, зустрілася з іншими учасникам проекту.

До речі, у ПАТ «Транспортник» також було подано відповідну заяву, але до цього часу кошти не повернуто. Стало зрозуміло, що проект має ознаки афери. Деякі ЗМІ навіть назвали цей довгобуд новим «Еліта-центром». Я звернулася до правоохоронних органів із заявою, за якою було відкрито кримінальне провадження про скоєння злочину.

 Коли розпочалося розслідування?

– У вересні 2014 року. А в квітні-2015 розпочався розгляд справи у суді першої інстанції. Проте весь процес тягнувся більше трьох років. Близько року обвинувачений переховувався від суду. Судовий розгляд вдалося поновити лише після того, як він опинився у СІЗО. Наприкінці минулого року суд ухвалив вирок, яким визнав обвинуваченого винним у шахрайстві. Нині справа знаходиться на стадії апеляційного розгляду. Хоча з моменту укладення договору минуло майже шість років, коштів мені так і не повернули. Забудовник відхрещується від зобов’язань перед інвесторами. Жодних пропозицій від нього не надходило.

– Чому учасники афери не понесли покарання?

– Афери організовують професійні аферисти. Ви не побачите всіх документів, які вказують на злочинні зв’язки. Головний ініціатор афери може взагалі не фігурувати у документах, а функцію підписанта покладають на номінальну особу. Саме «номінал» і несе кримінальну відповідальність. Навряд він поверне кошти ошуканим інвесторам. А реальний винуватець уникає покарання.

Як свідчать сумні реалії, кожен великий будівельний проект має «кришу», яка може перешкоджати розслідуванню і притягненню винних до відповідальності. Щоб назвати когось аферистом, потрібно встановити вину судовим рішенням, яке набрало законної сили. Для цього ошуканому інвестору потрібно пройти досить довгий шлях: етап досудового розслідування, суд першої інстанції та апеляцію. У моєму випадку вже минуло шість років, але цей процес не завершено й досі.

Читайте також:   Сили Ємену не готують наступ на порт Ходейда, заявив постпред при ООН

Гра в казино

 Як, на Ваш погляд, треба вирішити проблему: добудувати висотку чи повернути гроші інвесторам?

– Питання доволі складне. Інвестор найбільше зацікавлений у завершенні будівництва та отриманні омріяної квартири. Водночас варто врахувати: проект – незаконний, суперечить генплану Києва. Функціональне призначення землі – громадська забудова. Зведення житлової висотки є порушенням містобудівних умов. Вирішення проблеми потребує діалогу. На жаль, забудовник переховується та уникає контактів.

Відеозапис розгляду скарги Ірини Кваскової у приміщенні КМДА

 Отже, купівля житла у новобудові  це гра в казино

– Інвестування у первинний ринок житла – це завжди високі ризики. Фактично, інвестор сплачує кошти тоді, коли квартири ще не існує ні фактично, ні юридично. Будинок набуває статусу нерухомого майна лише після введення в експлуатацію. Тільки після цього можна зареєструвати права власності на житло, підключити комунікації, зареєструватись у квартирі… Допоки довгобуд не завершили і не ввели в експлуатацію, інвестор не має ні гарантій, ні можливостей захистити свої права.

 У чому причини таких горе-забудов?

– На жаль, досить часто місцева влада видає дозвільні документи, свідомо порушуючи вимоги містобудівної документації. На Дегтярівській, 25-а видали дозвіл, незважаючи на те, що ця земля відноситься до громадської, а не житлової забудови. Можновладці можуть закривати очі на незаконні будмайданчики, внаслідок чого висотки виростають до рівня п’яти чи навіть двадцяти поверхів.

Ігноруючи скарги громадян, спритні ділки часто робить позначку у кадастровій карті про «законність» будівництва. А потім лише розводять: мовляв, навіщо ж інвестори вклали кошти у проблемні проекти? Місцева влада повинна разом із забудовниками нести фінансову відповідальність – повертати вкладені кошти, якщо дозвільні документи видано з порушеннями, якщо незаконне будівництво не зупинено на старті, якщо чиновники своєчасно не відреагували на скарги звернення потенційних інвесторів.

Читайте також:   Лавров заявив про взаємні питаннях у Росії та США за договором про РСМД

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *