«Укртранснафта» пішла на поводу у Москви

Українська нафтотранспортна компанія допоможе Росії вирішити її проблеми з токсичною нафтою

«Нафтопереробна компанія Orlen Lietuva відправила назад два танкери з російської токсичної нафтою». «Клієнти міжнародних торгових компаній Glencore і Trafigura не вживають забруднену хлорорганікою російську нафту» – такими заголовками західна преса рясніє вже місяць, з моменту появи перших новин про неякісне ресурсі з нафтопроводу «Дружба», по якому здійснюються постачання російської нафти в Європу.

Україну ці поставки стосуються безпосередньо, оскільки одне з відгалужень «Дружби» проходить через нашу територію, що і дозволяє заробляти на наданні транзитних послуг оператора цієї магістралі – державному ПАТ «Укртранснафта». Паніка серед європейських нафтовиків знизила попит на російську нафту на місцевих ринках, а разом з нею і транзит, подкосив економіку «Укртранснафти»: кожен тиждень вимушеного простою обертається для ПАТ недоодержаними 30 млн грн доходу.

Те, що ситуація з тимчасового форс-мажору стає хронічною проблемою, стало зрозуміло наприкінці минулого тижня, коли білоруський візаві “Укртранснафти” – концерн “Белнефтехим” – назвав транзитні прокачування на адресу України “нестабільними”, одночасно повідомивши про їх припинення. У цьому ж повідомленні вказувалося, що призупинення триватиме всього кілька днів, і вже до 20 травня прокачування нафти відновляться.

Вчора в 00:00 годин передача російського ресурсу в Європу через територію України дійсно почалася, але назвати це повноцінним відновленням неможливо: з початку доби українська нафтотранспортна компанія України прокачала трохи більше 4 тис. тонн нафти (замість звичних 40 тис. тонн на добу), після чого знову зупинилася.

У повідомленні «Укртранснафти» на її сторінці в Фейсбук йдеться про те, що чергова припинення прокачування пов’язана з технічними проблемами у приймаючої сторони – угорської нафтогазової компанії MOL. «Укртранснафта» відновить перекачування сировини нафтопроводом «Дружба» після підтвердження готовності угорською стороною приймати нафту», – вказується в повідомленні ПАТ.

Джерелом походження «технічних проблем», про які говорять у компанії Миколи Гавриленко, є не Угорщина, а Україна. Якщо конкретніше – українська частина вищезгаданого нафтопроводу «Дружба». Мова про те, що вся ця магістраль, як і місяць тому, заповнена забрудненої хлором російською нафтою, і в Москві навіть не збираються забирати свій ресурс тому.

 

На фото – Микола Гавриленко

«Основна ставка була на те що росіяни вивезуть свою брудну нафту по залізниці, після чого прокачування нафти по «Дружбі» відновиться, але вони відкинули цей сценарій», – говорить джерело «ОЛІГАРХА».

За його словами, замість цього російський оператор нафтопроводів «Транснефть» зараз наполягає на альтернативному сценарії.

Він передбачає, що «Укртранснафта» має перекачати хлорированное сировину з української частини «Дружби» в місцеві резервуари, а після того як по цьому каналу відновиться прокачування чистої нафти, наша компанія стане поступово підмішувати до неї мінімальні дози токсичної сировини з резервуарів.

Враховуючи рівень російсько-українських відносин, на перший погляд, виглядало малоймовірно, що в Києві погодяться з планом Москви. Але джерела стверджують, що це де-факто відбулося. «Є інформація, що «Укртранснафта» погодилася видавити близько 300 тис т у внутрішній резервуарний парк», – говорить співрозмовник «ОЛІГАРХА».

Опоненти Миколи Гавриленко бачать за цим кроком здачу національних інтересів, ставлячи в розділ кута риторичне питання про те, чому європейці, які є споживачами російської нафти, в ультимативному режимі відмовляються від забрудненого сировини, а Україна, давно не переробна нафту з РФ, погодилася організувати на своїй території склад на його (нехай і тимчасового) накопичення.

Втім, відповідь на це питання варто шукати не в змові керівництва «Укртранснафти» з верхівкою «Транснафти», а банальне загравання з Москвою заради грошей. Цієї осені закінчується термін дії довгострокового контракту на транзит російської нафти між «Укртранснафтою» і «Транснефтью», і як раз в ці дні українська компанія шукає способи переукладення нового договору з підопічними Володимира Путіна.

Чи варто цей контракт таких жертв? У розумінні центрального офісу «Укртранснафти» – так, тому що останні кілька років російська «Транснефть» де-факто є єдиним великим замовником української держкомпанії.