Мова, програма, зарплати: в Україні задумали масштабні зміни з утворенням

Верховна Рада зробила ще один крок на шляху реформи освіти. У першому читанні був прийнятий законопроект, який суттєво змінить середню школу. Учні отримають більше предметів, а викладачі — доплати до заробітної плати.

У чому суть реформи і як будуть вчитися українці — розбирався OBOZREVATEL.

Головне:

  • В парламенті в першому читанні прийняли законопроект про середню освіту. Документ вносить суттєві зміни як для учнів, так і для вчителів;

  • Учні матимуть більше свободи, зможуть коригувати план свого навчання. Це стосується як предметів у самій школі, так і активностей за її межами;

  • Мова навчання залишиться державною, але парламентарії хочуть надати розширені можливості для нацменшин;

  • Вчителів також не оминули увагою. Вони отримають надбавку за додаткову роботу, стануть більш автономними і зможуть самостійно вибирати курси підвищення кваліфікації за рахунок держави;

  • Директорів шкіл будуть призначати спецкомісії, батьки і педколективи зможуть лише радити.

Що зміниться для учнів

Раніше оновлену програму навчання в середній школі презентувала міністр освіти Лілія Гриневич. З моменту публікації проекту закону на сайті парламенту і до моменту прийняття його в першому читанні минуло всього два місяці. У Раді побоюються, що проголосувати його до кінця каденції не встигнуть, але шанси завершити реформу ще залишаються.

 

Одне з головних нововведень документа — створення особливої освітньої траєкторії для кожного з учнів. Простіше кажучи, у школяра з’явиться можливість розвиватися не тільки у своєму класі і в рамках відведеного уроку, але і за межами звичного навчального процесу. І це піде йому в плюс.

Учні, які мають додаткові заняття, можуть не відвідувати деякі шкільні. Їх активності поза школи зараховуються в освітню активність.

Читайте також:   Український стрибун у воду Середа став наймолодшим чемпіоном Європи в історії

Що для цього потрібно? Невеликі зусилля батьків учня. Вони пишуть заяву, в якій просять школу створити індивідуальний план для їх дитини. Він складається разом з вчителями, виноситься на погодження з педрадою, а потім затверджується керівником. Для підтвердження знань з предметів, які учні отримують поза установи, проводять звичайне річне оцінювання або ДПА.

Аналогічний підхід запровадять і для тих дітей, які з різних причин отримують освіту вдома. Правда, в цьому випадку потрібно складати семестрові тести, тобто, двічі на рік. Також закон дає можливість отримати повноцінну освіту і дітям з особливими потребами. Приміром, школярі, які проходять тривалий курс лікування в лікарні, зможуть навчатися у міру можливостей.

Ще одне нововведення закону — адаптаційні цикли. Їх зроблять два: з 1 по 2 клас і з 5 по 6 клас. Автори закону запевняють, що в учня буде реальний, а не декларативний вибір предметів.

 

“Адже зараз все впирається у брак годин. Тому предмети де-факто вибирає школа, а не учень. Цей же закон дає можливість створювати групи між класами для вивчення обраних предметів, коли дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів однієї паралелі і суміжних класів”, — пояснила міністр Лілія Гриневич.

Окрему увагу буде приділено мови навчання. Це одна з найбільш складних і суперечливих норм. У Міносвіти запропонували три моделі для навчання мовами нацменшин.

Перша — для кримських татар. Для них у першу модель закладено навчання мовою корінного народу з 1 до 11 (12) класу поряд з ґрунтовним вивченням української мови.

Друга — для угорських, румунських нацменшин, а також тих мовних груп, які входять в ЄС. Їм дається право:

  • вивчати рідну мову в початковій школі;

  • у 5 класі не менше 20% річного обсягу навчального часу повинен почати викладатися український з поступовим збільшенням об’єму, щоб в 9 класі досягти позначки — не менше 40% предметів вивчаються державною мовою.

  • зі старшій школі не менше 60% річного обсягу навчального часу в цих закладах повинно читатися державною мовою.

Читайте також:   Український супертяж Сіренко нокаутував російського боксера

Третя — для російської нацменшини. У початковій школі поряд з українським будуть вивчати і російську, а з 5 класу не менше 80% навчального часу буде читатися державною мовою.

 

Правда, запропоновані міністерством норми переглянуть. У парламенті готові йти назустріч усім нацменшинам і зрівнювати їх можливості.

“Вже бачу, що будемо вирівнювати ситуацію в питаннях мови. І європейські нацменшини, і неєвропейські — повинні одержати однакові мовні пропорції. 60 на 40, приміром, щоб нас не звинувачували в сегрегації”, — розповів OBOZREVATEL голова комітету з питань освіти, народний депутат від Блоку Петра Порошенка Олександр Співаковський.

Які зміни для вчителів

У профільному міністерстві стверджують, що закон передбачає для вчителів реальну автономію у таких сферах:

  • створення програм;

  • підвищення кваліфікації за рахунок держави (на свій розсуд);

  • створення власної системи підготовки учнів та їх заохочення.

Документ також передбачає більше доплат для вчителів, від 10 до 20% від зарплати за завідування ресурсними кімнатами, кабінетами інформатики та спортивними залами.

“Є і дискусійні моменти, які ми обговоримо перед другим читанням. Профспілки незадоволені тим, що з-за прописаних норм день вчителя збільшується. Чітко визначається, що повинно входити в навантаження вчителя. З іншого боку, що робити не потрібно. Але тут варто детально дивитися, щоб все входило в рамки, не було переробок…

Ми дійсно бачимо, яка маленька зарплата у вчителів. І міністр запропонувала вирівняти її, щоб педагоги отримали непогану зарплату, на рівні 12-13 тисяч. Але тут є ще одне питання — важливо порівнювати зарплату не тільки всередині галузі, а й з іншими професіями”, — роз’яснив Співаковський.

Ще одне нововведення документа — впровадження педагогічної інтернатури. Молодий учитель, який тільки випустився з університету, отримує наставника. Його мета — консультувати, направляти і допомагати своєму молодому колезі. При цьому такий наставник отримає щомісячну 20% надбавку і буде прямо зацікавлений в успіху свого підопічного.

Читайте також:   В Україні розробили новий БТР з автоматизованою системою ведення бою

Також закон вводить курси медичної підготовки для вчителів.

Що ще нового?

Законопроект передбачає:

  • Право батьків ініціювати позаплановий аудит школи.

  • Директор може займати свою посаду не більше 2 термінів за 6 років поспіль в одному закладі.

  • Вибори директора школи будуть різноплановими. Окрему увагу приділять колективу і батьків учнів. Але остаточне рішення прийме незалежна комісія. Відеофіксація відбору директорів стане обов’язковою.

Незважаючи на всю оптимістичність, у законопроекту не так багато часу на остаточне узгодження. До кінця каденції парламенту залишилося два місяці, за цей термін народні депутати можуть не встигнути його підготувати і винести в зал для голосування.

“Після прийняття проекту в першому читанні, відповідно до закону, є два тижні на подачу поправок і пропозицій. Теоретично ми можемо не встигнути розглянути, тому нам важливо зберегти документ і продовжити реформу”, — пояснив OBOZREVATEL народний депутат від “Народного фронту” Тарас Кремінь.

За його словами, важливо, що нардепи прийняли законопроект у першому читанні і парламентарі наступного скликання цілком зможуть завершити реформу.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *