Конституційний суд може скасувати дострокові вибори до кінця червня

Справу прийнято до розгляду як невідкладний. Тобто рішення має бути винесено протягом місяця.

У вівторок, 4 червня, Велика палата Конституційного суду України розглянула питання про визначення форми провадження у справі щодо указу президента Володимира Зеленського про розпуск Верховної Ради восьмого скликання.

Прийняли рішення піти в усне виробництво і перше засідання призначено на наступний тиждень, 11 червня. Причому справа прийнята до розгляду як невідкладний. Тобто рішення має бути винесено протягом місяця від дня прийняття до розгляду (тобто, до кінця червня). Іншими словами, вердикт буде вже до 21 липня.

І якщо він буде негативним, то дострокових виборів не буде.

Подання щодо конституційності указу президента про дострокове припинення повноважень Верховної Ради України і призначення позачергових виборів до Конституційного суду направили 62 депутати від фракції «Народний фронт». Рейтинг політсили становить менше 1% підтримки виборців, тому депутати всерйоз налаштовані скасувати дострокові вибори через суд.

І така вірогідність є. Як вже писала «Країна», Конституційним судом зараз керують дві групи. Одна орієнтована на владу, яка йде – БПП і «Народний фронт». Друга – це судді, призначені ще за Януковича (так звані «стародонецькі»), яких намагаються матеріальними стимулами переманити на свою сторону в цьому питанні «фронтовики». На чиєму боці опиниться правосуддя, аналізує «Країна».

Вирішать швидко

Те, що звернення депутатів прийнято до розгляду як невідкладний відкриває можливість прискорити процес.

«Кілька тижнів — і рішення може бути готово, — розповідає «Країні» один з найавторитетніших суддів Конституційного суду у відставці, який попросив про анонімність. — Яким буде рішення? Такий, куди вітер повіє».

Нагадаємо, що у своєму зверненні депутати «Народного фронту» стверджують, що Зеленський перевищив свої повноваження, коли підписав указ про розпуск парламенту на наступний день після інавгурації, незважаючи на те, що за кілька днів до цього з коаліції вийшла фракція «Народного фронту», тим самим давши парламенту 30 днів на формування нової коаліції.

«Коаліція фракцій «Європейська Україна» була сформована згідно з чинним законодавством. Вона припинила свою діяльність після заяви фракції «Народного фронту» 17 травня 2019 року. З цього дня розпочався 30-денний термін для формування нової коаліції, передбачений Конституцією, і в цей час не можна розпускати Верховну Раду», — говорить «Країні» нардеп від НФ Андрій Тетерук.

Головним аргументом для розпуску парламенту президент Володимир Зеленський називає дуже низька довіра громадян України до цього інституту — 4%. Юридичними мотивами для дострокових виборів він вважає відсутність коаліції фактично з 2016 року, коли зі складу коаліції «Європейська Україна» вийшли три фракції — «Батьківщина», «Самопоміч» та Радикальна партія, після чого в коаліції залишилися БПП і «Народний фронт», в сумарній кількості 215 депутатів.

Читайте також:   За списком Зеленського в Раду балотується тамада з Ужгорода, – журналіст

І зараз всього 10 голосів суддів Конституційного суду відділяють Україну від скасування дострокових виборів і перенесення виборчого процесу на осінь — чергові вибори до парламенту повинні були відбутися 27 жовтня.

«Країна» вже писала, що мінімум 5-6 суддів готові підтримати позицію проти дострокових виборів. Це ті судді, яких завели в Конституційний суд «Народний фронт» і БПП за останні роки. Повноваження частини з них закінчаться до 2027 року. Тобто, вони гарантовано переживуть і каденцію нинішнього президента і ще два парламентських скликання після відходу своїх покровителів.

Добирають голоси противники Зеленського за рахунок так званих «стародонецьких» суддів, призначених у КС ще в часи Януковича. Про цих суддів вже давно склалася думка, що вони орієнтуються виключно на матеріальні стимули.

Голова Конституційного суду Наталія Шаптала піде зі своєї посади у вересні. Скрін: 112 канал

Про те, що КС може скасувати дострокові вибори, напередодні заявила лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко під час Погоджувальної ради в понеділок.

«Конституційний суд планує стати співучасником у тому, щоб зірвати дострокові вибори в парламент. Три роки коаліції в парламенті не існує, три роки порушувалася Конституція… Через Конституційний суд, який частково був сформований ще за часів Януковича, все це болото в парламенті хоче пролонгувати своє життя до осені», — сказала вона.

Тобто, теоретично визнання Конституційним судом неконституційності розпуску Ради цілком ймовірно. Але тут грає свою роль і те, яку яку позицію в цьому питанні займе колишній президент Петро Порошенко. З одного боку, його приваблює в черговий раз «прокатати» Зеленського, показавши, що він ні на що не впливає.

З іншого боку, він сам вклав у виборчу кампанію. Так, штаби не згортали свою роботу після президентських виборів. Був проведений ребрендинг партії, вона отримала назву «Європейська солідарність», 4 червня відбудеться всеукраїнський праймеріз для визначення списку «ЄС» та кандидатів від «ЄС» по мажоритарних округах. Та й нинішні представники округів вже щосили націлені на дострокові вибори і активно відновили підгортання виборців гречкою.

«Суддям немає резону брати негатив на себе»

Самому Зеленському вигідно проводити вибори якомога швидше. На хвилі свого успіху в липні він може завести в парламент мінімум 130 списочників. До осені його рейтинги будуть неминуче знижуватися, і досягти такого успіху він вже не зможе. З іншого боку, до осені він зможе протягнути через Раду закон про скасування мажоритарки і перехід на голосування тільки за партійними списками (відкритим або закритим). Тим більше, що виборчий кодекс, який скасовує мажоритарку, планує поставити на розгляд спікер Ради Андрій Парубій. Депутати будуть приймати цей документ у відповідності з процедурою, розглядаючи кожну з понад 4 тисяч поправок, тобто весь червень і липень. А проголосувати за нього обіцяли представники практично всіх фракцій і груп парламенту.

Читайте також:   Порошенко в опозиції: як це задумано і що з цього вийде — політолог

Через майбутню скасування мажоритарної складової, нинішні представники округів націлені на дострокові вибори, ніж на чергові, але за новим законом.

«Я б радив президенту Зеленському провести координаційну раду з питань підготовки до виборів. Можна транслювати в прямому ефірі, все одно потім доведеться друкувати стенограму. Запитати Голову Конституційного суду, готовий КС ухвалити рішення конституційного указу до середини липня. Запитати голову ЦВК — встигає комісія виготовити бюлетені. Запитати голову Верховної Ради, чи буде ця Рада змінювати закон про держзакупівлі. Очевидно, що ні. Запитати міністра економіки — можна провести закупівлі без зміни закону. І підвести резюме зустрічі — якщо нереально проводити вибори 21 липня, то доведеться вносити зміни в указ? Якщо все завалиться за тиждень до виборів, то перегравати буде дорожче», — радить главі держави Ігор Попов, багаторічний Голова комітету виборців України, а нині народний депутат.

Мовляв, у такому випадку суспільство буде знати, які плани у Конституційного суду, і наскільки ймовірно, що вибори знесуть на осінь.

Інші політики говорять про те, що судді Конституційного суду повинні приймати правове рішення, а не діяти на догоду тим, кому зобов’язані своїми кріслами в КС.

«Конституційний суд за своєю конституційної юрисдикції не уповноважений зупиняти акти президента. У них є три шляхи — винесення рішення на підтримку конституційного звернення, не погодитися з цим зверненням, або ж припинити провадження по справі. Повноваження призупинити або скасувати указ президента у КС немає. Але, як і в багатьох рішеннях КС, в цьому питанні є політична складова», — говорить «Країні» суддя Конституційного суду у відставці, депутат від «Опозиційної платформи — За життя» Василь Німченко.

Він нагадав «Країні», що у 2002 року КС уже розглядав звернення під час виборчого процесу, яке також могло позначитися на перебігу кампанії, але в результаті КС вирішив припинити провадження по справі.

Читайте також:   Помстився виборцям: кандидат Медведчука забрав подарунки після програшу виборів

«Я вам скажу, що перебуваючи під час виборчого процесу Конституційний суд сам стає суб’єктом виборчого процесу, а це неприпустимо», — говорить Німченко.

«Сьогодні суддям немає резону брати негатив на себе і скасовувати вибори, процес яких вже цілком запущений. Можливо, з юридичної точки зору сама процедура розпуску парламенту не була ідеальною, і є за що зачепитися. Але самі дострокові вибори — це частина домовленостей як всередині політичної системи, так і з західними гравцями. Зверніть увагу на висловлювання міністра із США, Ріка Перрі, який заявив, що США з нетерпінням чекають спільної роботи з новим президентом і новим парламентом. Ніхто не виступив проти дострокових виборів, всі хочуть, щоб ці вибори були в рамках законності. Їх готовий проводити ЦВК. Їх чекає переважна більшість населення. Тобто, їх скасування малоймовірна», — говорить «Країні» політолог Руслан Бортник.

Втім, джерело «Країни» у суддівських колах вважає, що судді можуть і винести рішення на користь скасування виборів.

«Справа в тому, що у тих груп, які зараз фактично керують Конституційним судом після звільнення голови КСУ Станіслава Шевчука, є свій резон квапити події, — говорить співрозмовник «Країни». — Вони хочуть виставити свою позицію на цьому Указу на торги. Хто їм дасть більше? Від Народного фронту вони можуть очікувати матеріальних стимулів, щоб проголосувати за визнання розпуску Ради неконституційним, а від Зеленського — вирішення різного роду питань. Наприклад, не сприяти відновленню Станіслава Шевчука на посаді голови КСУ (Шевчук зараз оскаржує своє звільнення в Окружному адміністративному суді Києва — Прим.Ред.). Це прямий шантаж. Але піддасться на нього Зе-команда — велике питання. Адже едиственное, що точно, без всяких додаткових умов, унеможливить ухвалення КСУ рішення про визнання Указу неконституційним — це відновлення на посаді голови Конституційного суду Станіслава Шевчука, який як раз і втратив свою посаду з-за того, що кинув виклик команді Порошенка і «Народного фронту» і тому при ньому КСУ точно не буде грати в ігри старої влади. І якщо Шевчук знову стане головою Конституційного суду, то на цьому шантаж і припиниться».

Перший розгляд справи Станіслава Шевчука призначено на 11 червня. Якраз на той же день, коли буде слухання щодо визнання неконституційним указу про розпуск Ради.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *