Останнє китайське: Пекін ставить американців на місце

Последнее китайское: Пекин ставит американцев на место

Китайські власті застерегли іноземні компанії від відмови поставляти китайським фірмам технології, попередивши про серйозні наслідки. За даними американської газети The New York Times, 4-5 червня пройшли закриті зустрічі китайських чиновників з представниками бізнесу, де до них було донесено дане попередження.

Видання повідомляє, що у зустрічі взяли участь представники американських Microsoft і Dell, британської ARM і південнокорейської Samsung Electronics і Hynix. З китайської сторони були присутні представники нацкомісії з розвитку і реформ, міністерства комерції та міністерства промисловості і інформатизації країни. NYT зазначає, що високий рівень представників свідчить про те, що дана зустріч була санкціонована вищим керівництвом КНР.

«Зараз це надзвичайно делікатний крок, тому що адміністрація Трампа, використовуючи тактику балансування на грані війни, дестабілізувала всі відносини: комерційні та інші», — заявив старший радник Центру стратегічних і міжнародних досліджень Скотт Кеннеді.

У той же день стало відомо про переговори на полях міністерської зустрічі країн «двадцятки» в Японії між міністром фінансів США Стівеном Мнучином з головою Народного банку КНР (ЦБ) І Ганом.

«Провів конструктивну зустріч з головою Народного банку Китаю І Ганом, в ході якої у нас була відверта дискусія з торгових питань», — написав Мнучин у своєму Twitter.

Зазначимо, що перед цим Мнучин розповів журналістам, що він не ставить перед собою конкретних цілей, що у ході зустрічі сторони будуть обговорювати фінансові, економічні та торгові питання, проте ця зустріч не буде переговорної». Він також дав зрозуміти, що основний прогрес у переговорах з торгівлі може бути досягнутий тільки на майбутній зустрічі президента США Дональда Трампа і голови КНР Сі Цзіньпіна на полях саміту G20.

Варто відзначити, що багато тут експерти налаштовані досить скептично.

«Лідери КНР та США зустрінуться в кінці наступного місяця в Японії, і я думаю, будуть якісь позитивні новини», — заявив наприкінці травня газеті South China Morning Post впливовий урядовий експерт, колишній голова Народного банку Китаю Дай Сянлуна. При цьому він висловив песимізм і сумнів у можливості досягнення на даному етапі прориву у врегулюванні торговельних суперечок між країнами.

Нагадаємо, після того, як 16 травня міністерство торгівлі США додало китайську Huawei і 70 її філій в чорний список, ряд американських компаній, серед яких Google, Intel, Qualcomm, Xilinx і Broadcom оголосила про припинення роботи з китайським гігантом. Також співпраця з Huawei припинила британська корпорація ARM, провідний світовий виробник технологій для мобільних чіпів.

Один факт для початку. Близько 50% світових запасів рідкоземельних металів, без яких виробництво електроніки просто зупиниться, знаходиться на території Китаю, — нагадує заступник директора Національного інституту розвитку сучасної ідеології Ігор Наметів.

— Тобто Китаю є що пред’явити в якості аргументу транснаціональним IT-корпорацій, штаб-квартири яких знаходяться в США. Але Китай вже давно не тільки сировинна база і світова фабрика. Це інтелектуальний центр, де розробляються самі передові технології. Наприклад, саме потрапив під американські санкції Huawei є лідером у розробці технологій 5G. Американським AT&T і Cisco, які теж займаються розвитком мереж 5 покоління, не один рік наздоганяти китайців. Чи Не це стало основною причиною тиску на Huawei?

«СП»: — Як взагалі розуміти такі застереження? Китай вирішив слідом за Америкою взяти на озброєння тактику погроз? Або йому діватися нікуди?

— До такої поведінки Піднебесну, дійсно, змусили. І Пекіну доводиться нагадувати Вашингтону, що у Китаю теж є свої інтереси і, головне, можливості для їх реалізації.

«СП»: — Як відреагує компанії? Адже вони, виходить, між двох вогнів…

— Думаю, питання відносин з Китаєм незабаром стане темою внутрішньополітичної порядку. Адже не за горами нові президентські вибори в США. Підводячи підсумок чотириріччя Трампа, тієї частини бізнесу, що підтримує його ідеї щодо перебудови світової економіки, доведеться визначатися, наскільки методи Трампа ефективні. Так що переговори китайців з американським бізнесом — це насправді переговори в якійсь мірі і зі спонсорами майбутньої президентської кампанії.

«СП»: — А що Трамп? Чим відповість він?

— Трамп закусив вудила. Але ми вже спостерігали, що він знаходить сили відмовитися від боротьби, якщо бачить її безперспективність. Багато залежить зараз від дій Китаю. Якщо Пекін піде до кінця і крім дзеркальних заходів превентивно вдарить по слабким місцям США, Вашингтон піде назад, і ситуація може стабілізуватися.

«СП»: — Повідомляється, що глава Мінфіну США зустрівся з головою Народного банку Китаю. Можна говорити про те, що обидві сторони не бажають війни і націлені на діалог?

— Американський Мінфін не випадково заметушився. І справа не тільки в торгових митах. Державний борг США — ще один туз у рукаві Китаю. Піднебесна володіє американськими облігаціями на суму понад $ 1,1 трлн, будучи найбільшим їх іноземним держателем. Скидання китайцями американських трежеріс здатний обрушити світову фінансову систему. Знаєте, іноді приходять думки, що саме така перезавантаження сучасній економіці, заблукалої в віртуальних грошах, і необхідна. Правда, вихід з неминучого у такому разі світової фінансової кризи може зайняти багато років.

«СП»: — Чого ви очікуєте від переговорів Трампа і Сі Цзіньпіна в Японії? Чи прогрес?

— Передбачати дії Трампа — заняття невдячне. Але ясно одне: в результаті серії торгових воєн, оголошених Сполученими Штатами практично всьому світу, світова економіка опинилася на межі катастрофи. Думаю, Трамп усвідомлює це і шукає слушний привід, щоб пригальмувати.

— Китай в ситуації, що склалася, веде себе вкрай стримано, — упевнений виконавчий директор Міжнародної моніторингової організації CIS-EMO Станіслав Бишок.

— Він нікого не звинувачує і нікому не загрожує, лише інформує своїх партнерів, що складнощі у відносинах Пекіна і Вашингтона торкнуться і їх. Не те, щоб партнери цього і так не розуміли, але Пекін вирішив, організувавши таку зустріч, продемонструвати свою стурбованість подіями і, одночасно, повага до інтересів і турбот тих компаній, які опиняються перед складним вибором.

«СП»: — Якими можуть бути обіцяні наслідки?

— Очевидно, йдеться про закриття, повному або, більш імовірно, частковому, для них китайських ринків. Отже, мова йде про серйозне скорочення прибутків.

«СП»: — чи дасть це результат? Що виберуть компанії, опинившись між двох вогнів?

— В першому наближенні, зрозуміло, вибір буде зроблений на користь США. Разом з тим є розуміння того, що торговельне протистояння між двома великими державами, у всякому разі в різкій формі, тимчасове явище, а Вашингтон досить скоро пом’якшить свою позицію, тому питання вибору між двох вогнів перестане бути актуальним.

«СП»: — Як на це можуть відреагувати влада США?

— В даному випадку від США якоїсь реакції навряд чи чекають. У Вашингтоні є переконаність у тому, що світ від Америки нікуди не дінеться, а тези про торжество багатополярності поки залишаються на рівні розмов. Особливого занепокоєння, що між США і Китаєм хто-то вибере Китай, у Вашингтоні не спостерігається.

«СП»: — Наскільки далеко можуть, по-вашому, зайти торгові війни? До чого вони можуть призвести?

— Після двох справжніх світових воєн і однієї уявної (холодної) життя стала настільки мирній та заможній, що непомірно велике значення стали надавати уповільнення зростання економіки або рутинною торговим суперечностей, які — в умовах щасливого відсутності перспектив «справжніх» війн між великими державами — стали називати торговельними війнами.

— Нинішня ситуація виглядає наступним чином: зміцнілий Китай вирішив, що бути тільки «всесвітньої кузнею» вже мало, слід замахнутися на більше. США нові амбіції Китаю не влаштовують, тому застосовуються позаринкові методи усунення конкуренції. Дані про те, чи має Китай зараз можливості якось самообеспечить себе всіма тими продуктами комп’ютерної техніки, які він до цього імпортував, різняться. Разом з тим ситуацію різкої зупинки китайського зростання також ніхто всерйоз не розглядає. Зрештою, Китай може імпортувати технології, але високооплачувані західні кадри, які ці технології зможуть розробляти вже на китайській території і ексклюзивно для Китаю.